Рішення № 31157023, 04.04.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.04.2013р. Справа №18/2599/12

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-А, м. Полтава, 36008

про стягнення 9 859 606,85 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: Мацегорін А.О. дов. № 259/10 від 14.12.2012 року

від відповідача: Міняйло Г.Ю. дов. № 19-14/8 від 02.01.2013 р.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за Договором поставки природного газу №06/10-1260 ТЕ-24 від 14.10.2010р. в сумі 9 859606,85 грн., із яких основний борг - 7 021 285,09 грн., пеня- 526 807,02грн. , 1372 563,81грн. - інфляційні та 3% річних - 938 950,93грн.

05.02.2013 року за вхідним № 1784д (канцелярії суду) представник відповідача надав додаткові документи. Суд надані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

15.02.2013 року за вхідним № 2305д (канцелярії суду) представник відповідача надав додаткові документи. Суд надані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

19.02.2013 року за вхідним № 2491 (канцелярії суду) представник відповідача надав додаткові документи. Суд надані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

21.02.2013 року за вхідним № 2560д(канцелярії суду) представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Суд надану заяву прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

28.03.2013 року за вхідним № 4451(канцелярії суду) І.Л.Сотник надала відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог. Суд наданий відзив прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

14.10.2010 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" було укладено договір № 06/10-1260ТЕ-24 про закупівлю природного газу за державні кошти (надалі - Договір).

Згідно пункту 10.1 Договору строк його дії встановлено з дати підписання до 31 грудня 2010 року включно, а у частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.

Згідно п.1.1. Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору. Газ, що поставляється за цим Договором, використовується відповідачем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до п.4.1Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За період жовтень - грудень 2010 року позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 46 364 220,89 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2012р., № У0000003200 від 31.01.2012р., № У0000003205 від 31.01.2012р., № У0000003198 від 31.01.2012р., № У0000006173 від 29.02.2012р., № У0000009563 від 31.03.2012р. (т.1 а.с.22-26, 77, 97).

Згідно розрахунку суми боргу за одержаний природний газ відповідач розрахувався частково, сплативши 39342935,80 грн. грн.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 7.3.1 договору у разі порушення Покупцем п. 4.1 цього Договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Та статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Також статтею 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Так укладеним договором між позивачем та відповідачем передбачено, що строк позовної давності за цим Договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією, позовом (пункт 9.3).

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач за поставлений природний газ розрахувався в повному обсязі, що не заперечує і відповідач.

21.02.2013 року позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, якою просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 909 935,29 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 1 372 563,81 грн., три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки 932 041,59 грн.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

При цьому, позивач в заяві про зменшення позовних вимог зазначає, що до моменту звернення з позовом до суду сума основного боргу сплачена відповідачем, а саме 7 грудня 2012 року. Тому на момент подання позовної заяви сума основного боргу відповідача перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз» за договором 06/10-1260ТЕ-24 від 14.10.2010 року відсутня.

За таких обставин відсутнє зменшення позивачем вартісних показників з цієї вимоги, а тому має місце відмова від однієї з позовної вимоги щодо стягнення основного боргу за поставлений природний газ в сумі 7021285,09 грн. в повному обсязі. Тому заява про зменшення позовних вимог в цій частині не приймається судом.

Окрім того, в заяві про зменшення позовних вимог позивач змінив порядок нарахування пені, нарахував її за інші періоди прострочення на суми нарахованих зобов'язань, що підлягали сплаті відповідачем, а саме за кожен період постачання газу окремо, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов'язання та припинив нарахування через шість місяців по кожному місяцю постачання окремо. Таке збільшення позовної вимоги про стягнення пені на суму 2 909 935,29 грн. є обґрунтованим.

Також, в заяві позивач зменшив суму трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки до 932 041,59 грн. зазначивши період розрахунку з 21.11.10 по 07.12.2012 року (по дату оплати суми основної заборгованості). Такий розрахунок трьох відсотків річних є обґрунтованим та приймається судом.

Отже, станом на 07.12.2012 року заборгованість у відповідач перед позивачем відсутня. Зазначе нестало підставою подачі позивачем заяви від 21.02.2013 про зменшення позовних вимог.

Відповідачем надано суду докази сплати боргу в сумі 7 021 285,09 грн. до подачі позовної заяви до суду, отже в цій частині права та охоронювані законом інтереси позивача порушені не були.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку що, позивач заявив безпідставну та необґрунтовану позовну вимогу про стягнення основної суми заборгованості за поставлений природний газ.

Враховуючи те, що позивач в заяві про зменшення позовних вимог фактично відмовився від такої позовної вимоги, як стягнення основного боргу в сумі 7 021 285,09 грн. та зважаючи на те, що така була заявлена безпідставно, предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, тому така обставина тягне за собою відмову в позові з такої вимоги.

В заяві про зменшення позовних вимог № 31/10-849 від 15.02.2013р. позивач врахував лист Вищого господарського суду України від 23.01.13 № 01-06/85/2013 та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки за цим Договором у 3 (три) роки та зробив розрахунок пені за кожен період постачання природного газу окремо та припинив нарахування через шість місяців, з дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач за одержаний природний газ розраховувався несвоєчасно, позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі подвійної денної ставки НБУ.

Проте в розрахунку пені позивачем не враховано термін оплати зобов'язання за Договором, яким передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Отже, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по Договору підлягає нарахуванню за період постачання природного газу жовтень 2010 року з 21.11.2010 року, за листопад 2010 року - з 21.12.2010 року, за грудень 2010 року - з 21.01.2011 року відповідно.

Згідно п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до преамбули Закону України "Про теплопостачання" - основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання є - відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Матеріали справи та надані відповідачем пояснення свідчать про те, що відповідач є підприємством комунальної форми власності і надає послуги централізованого опалення та постачання гарячої води для населення, бюджетних установ і організацій. Джерелом розрахунків за спожитий відповідачем природний газ є розрахунки споживачів за надані відповідачем послуги та субвенції з бюджетів різних рівнів на погашення різниці у тарифах на теплову енергію.

Згідно звітів про фінансові результати за 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік вбачається, що підприємство відповідача є збитковим (т.1 а.с.124).

Згідно ст.18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1082 "Про питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів підприємства зараховуються на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ. Всі кошти, що надходять в рахунок послуг теплопостачання споживачами за затвердженим алгоритмом, у відсотковому співвідношення спрямовуються на оплату природного газу.

В матеріалах справи наявна довідка відповідача про відкриття підприємством «Полтаватеплоенерго» в установі ВАТ «Державний ощадний банк України» рахунку зі спеціальним режимом використання коштів.

Згідно ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Відповідач посилається на те, що заборгованість, яка існувала за отриманий природний газ згідно Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, є різницею у тарифах на теплову енергію, і остання на підставі ст. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012 року за рахунок субвенції Державного бюджету відшкодована відповідачу та спрямована на погашення заборгованості за Договором позивачу 03.12.2012 року.

Вказане підтверджується платіжним дорученням № 45 від 03.12.2012 року на суму 7021285,09 грн.

Як свідчать матеріли справи, відповідачем оплати за газ, поставлений в жовтні-грудні 2010 року здійснювалися постійно по мірі надходження коштів на розподільчий рахунок протягом 2010-2011 років, а заборгованість в розмірі 7 021 285,09 грн. була різницею в тарифах на теплову енергію і погашена одразу ж після відшкодування останньої з Державного бюджету.

Застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 2 909 935,29 грн. може привести до погіршення фінансового стану Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", яке забезпечує життєво необхідними послугами населення та соціальну сферу в місті Полтава.

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України та на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача частково та з метою захисту інтересів кредитора від інфляційних процесів в економіці зменшити розмір пені до 263403,51 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 263 403,51 грн. пені, в частині стягнення з відповідача 2 646 531,78 грн. пені у позові слід відмовити.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі вказаного положення позивачем правомірно заявлено до стягнення 932041,59грн. - 3% річних (в редакції вимог, викладених у заяві про зменшення позовних вимог від 15.02.2013р.) за період з 21.11.2010р. по 07.12.2012р. та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 1 372 563,81 грн. за період з грудня 2010 року по березень 2012 року.

За результатом перевірки правильності нарахувань сума річних та інфляційних не перевищує розрахункову суму.

Заперечення відповідача щодо вимог про стягнення річних з підстав відсутності його вини, судом відхиляються, оскільки відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, вимоги в частині стягнення 932041,59 грн. - 3% річних та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 1 372 563,81 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати, понесені Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" при подачі позову, покладаються на Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Відмовити в частині стягнення основного боргу в розмірі - 7021285,09 грн., 263403,51 грн.- пені., 6909,34 грн.-3% річних.

3.Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"код ЄДРПОУ 03338030 ( вул.Комарова, 2-А, м.Полтава, 36008) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 31301827 (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116) пеню в розмірі - 263403,51 грн., інфляційні нарахування - 1372563,81 грн., 3% річних - 932041,59 грн., а також витрати на сплату судового збору - 18670,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.04.2013 р.

Суддя Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.