Ухвала суду № 31156000, 29.04.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0306/4858/2012 Головуючий у 1 інстанції:Луньова Т.М. Провадження № 22-ц/773/538/13 Категорія:79 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л.І.,

суддів - Осіпука В.В., Русинчука М.М.,

при секретарі - Лимар Р.С.,

з участю:

представника заявника ОСОБА_1,

представника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - Куляши О.О.,

представника Державної казначейської служби України - Вербич М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_4 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни щодо виконання судового рішення за апеляційною скаргою представника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області - Куляши Олександра Олександровича на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2013 року скаргу ОСОБА_4 в даній справі задоволено повністю.

Постановлено визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. щодо повернення виконавчого документа неправомірними. Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. від 22.01.2013 року про повернення виконавчого документа. Зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. поновити виконавче провадження по справі №26861620 і провести стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_4 встановленої до відшкодування суми у 150 000 грн. з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Куляша О.О. подав апеляційну скаргу, і, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовити.

В судовому засіданні представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Куляша О.О. апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав, просив скаргу задовольнити.

Представник заявника ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, просила ухвалу суду залишити без змін.

Представник Державної казначейської служби України Вербич М.Ю. апеляційну скаргу підтримала, просила скаргу задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебував виконавчий лист №2-7/2010 від 01.12.2010 року, виданий Ковельським міськрайонним судом Волинської області про відшкодування ОСОБА_4 150000 грн., стягнення яких провести за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_4 встановленої до відшкодування суми з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

27.05.2011 року державним виконавцем відділу було відкрито виконавче провадження № 26861620 по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа. Боржником за виконавчим документом є Державне казначейство України (а.с.47).

Ухвалою Ковельсьського міськрайонного суду Волинської області від 09.11.2011 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника - Державне казначейство України на Державну казначейську службу України, оскільки Державне казначейство України, як урядовий орган державного управління, ліквідоване постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 року № 346 «Про ліквідацію урядових органів», а Указом Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» створено Державну казначейську службу України, яка є правонаступником ліквідованого Державного казначейства України (а.с. 15-18).

26.06.2012 року старшим державним виконавцем Каращук К.Л., відповідно до положень п.9 ч.1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-7/2010 про стягнення на користь ОСОБА_4 визначеної суми відшкодування моральної шкоди (а.с.8-10).

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12.10.2012 року, яка набрала законної сили, встановлено, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа без виконання є неправомірними і такими, що порушують право стягувача на отримання присуджених судовим рішенням коштів, а відтак постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа від 26 червня 2012 року скасовано та зобов'язано державного виконавця поновити виконавче провадження по справі № 26861620 і провести стягнення коштів за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання їх в безспірному порядку на користь ОСОБА_4 На підставі цього судового рішення постановою державного виконавця від 13.11.2012 року поновлено виконавче провадження № 26861620 про стягнення коштів на користь ОСОБА_4

Листом від 04.01.2013 року за № 5-12-01/147-204 Державна казначейська служба України повідомила Державну виконавчу службу України, що виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу з метою його подальшого виконання у спосіб, встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (а.с. 133).

22.01.2013 року старшим державним виконавцем Каращук К.Л., з посиланням на положення п.2 ч.І статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-7/2010 про стягнення на користь ОСОБА_4 визначеної суми відшкодування моральної шкоди з метою його подальшого виконання у спосіб, встановлений Порядком.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На час відкриття виконавчого провадження був чинним Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 609, яким передбачений механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету за участю державного виконавця.

Виконавче провадження № 26861620 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-7/2010 виданого Ковельським міськрайонним судом 01.12.2010 року, було відкрито 27.05.2011 року, тобто до затвердження нового Порядку (а.с. 47).

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, затверджений 3 серпня 2011 року Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету не може застосовуватися до виконання виконавчих документів, які пред'явлені до виконання відповідно до діючих положень законодавства на момент відкриття виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до положень пункту 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45), у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Враховуючи встановлені обставини в даній справі та вимоги закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу є неправомірними та обгрунтовано задовольнив скаргу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Таким чином оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області - Куляши Олександра Олександровича відхилити.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 лютого 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: