Постанова № 31155273, 05.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 р. Справа № 804/3353/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: представників позивача представника відповідача Ткаченко Д.М., Ревегу Н.М. Андрющенко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь бюджету суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 42240722,48 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані податкові зобов'язання по податку на прибуток, у зв'язку з чим утворилась заборгованість з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 42240722,48 грн.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що під час перебування підприємства під дією мораторію не нараховується пеня, штраф та інші фінансові санкції за неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків та зборів, а тому позов в частині нарахування пені в розмірі 689,22 грн. не визнає.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував в частині нарахування пені.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" зареєстроване виконкомом Криворізької міської ради 01.09.1999 року, про що підприємству видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №100776, а також зареєстровано статут ДП "Криворізька теплоцентраль"від 01.09.1999р. №04052169100020634.

ДП "Криворізька теплоцентраль" зареєстроване як основний платник податків, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 12.12.2011 року №560.

За результатами проведеного аналізу діяльності підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, а саме:

17866015,20 грн. - самостійно задекларовані податкові зобов'язання по податку на прибуток згідно податкової декларації від 08.11.2011 року №9010333155.

У відповідності до п.п. 6.2.3 "а" п.п. 6.2 ст.6 Закону Україну "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу в повному обсязі податковим органом виставлена перша податкова вимога №1/60 від 24.11.2001 року, яка отримана 25.10.2001 року.

У відповідності до п.п. 6.2.3 "б" п. 6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу податковим органом виставлена друга податкова вимога №2/162 від 24.11.2001 року, яка отримана 25.11.2001 року.

Таким чином, сума заборгованості відповідача з податку на прибуток підприємств, установ і організацій, що перебувають у державній власності складає 17866015,20 грн.; з податку на додану вартість складає 2155271,00 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі виключно за рішенням суду.

Відповідно до пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про заборгованість відповідача перед бюджетом, а тому позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005р. порушено провадження у справі про банкрутство №Б15/69/05 за заявою ПП „Південбурводбуд" до ДП „Криворізька теплоцентраль". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.05р. введено процедуру розпорядження майном боржника - ДП „Криворізька теплоцентраль". Даною ухвалою суд зобов'язав ініціюючого кредитора - ПП „Південбурводбуд" подати до офіційних друкованих органів за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. №Б15/69/05 заяву ініціюючого кредитора залишено без розгляду. Але, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2011р. ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. скасовано, справу передано до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2011р. №5005/3893/2011 прийнято до провадження справу №Б15/69/05, справа перебуває на стадії розпорядження майном, попереднє зсідання продовжено до 01.01.2013 року.

Відповідно до абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно із ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Однак, з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах, а отже дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Отже, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо безпідставності позовних вимог позивача після введення мораторію.

З урахуванням зазначених обставин, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ 00130850) суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 42240722,48 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2013 року

Суддя О.В. Єфанова