Ухвала суду № 31153068, 25.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року м. Київ К/9991/64186/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012

у справі № 2а-2808/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "777"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "777" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000362311 від 01.02.2012.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 постанову Харківського окружного адміністративного суд від 22.04.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 та складено акт № 753/2311/24344276 від 19.09.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000362311 від 01.02.2012, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання за платежем надходження від реалізованого палива податковими агентами і суб'єктами господарювання на суму 322155, 5 грн. та за штрафними санкціями на суму 1 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 241.2.1 п. 241.2, ст. 241 п. 138.2, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, занижено екологічний податок у сумі 322155, 50 грн.

Згідно п. 241.1 ст. 241 Податкового кодексу України визначено, що податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами.

За приписами п. 241.2 ст. 241 Податкового кодексу України, щодо сплати екологічного податку, що стосується викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення, функцію податкових агентів виконують дві групи суб'єктів господарювання: - суб'єкти, які здійснюють оптову торгівлю паливом; - суб'єкти, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, що займаються його оптовою торгівлею).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач отримував паливо від контрагентів-постачальників за ціною, до якої вже включений та сплачений його контрагентами екологічний податок.

Екологічний податок щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення включений податковими агентами до ціни палива та сплачується власниками транспортних засобів при його придбанні, таким чином екологічний податок є непрямим податком, який включається в ціну придбаного товару.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивач не є податковим агентом в розумінні п. 241.2 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-2808/12/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі № 2а-2808/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко