Ухвала суду № 31153022, 17.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2013 р. м. Київ К-27354/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря: Хомініч С.В.

представників позивача: Беро А.Л., Жаркової О.Г.

відповідача: Радченко А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 по справі №2а-26706/08/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Візаві» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення №0001191322/0/37337/10/15-16-23/5, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку 01.11.2007 про визначення Закритому акціонерному товариству «Візаві» податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2469896,00грн., в тому числі, за основним платежем - 1234948,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1234948,00грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 11.08.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 08.10.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.2 ст. 19 Конституції України, п.1.32. ст.1, п.4.1, п.5.1, п.п. 7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

До суду також надійшла заява позивача про його заміну процесуальним правонаступником, яким у даному випадку є Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві», що підтверджується наданими доказами.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту № 707/15-16-23/5-24068600 від 19.10.2007, складеного за результатом виїзної планової перевірки Закритого акціонерного товариства «Візаві» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2007, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001191322/0/37337/10/15-16-23/5 від 01.11.2007, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2469896,00грн., в тому числі, за основним платежем - 1234948,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1234948,00грн.

Підставою для визначення податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.9, ст. 5, п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податкового зобов'язання позивачем на загальну суму 1234948,00грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що позивачем занижено валовий дохід в результаті реалізації готової продукції за ціною нижче собівартості на суму 2755993,37грн.; не включено до валового доходу у 1 кварталі 2006 року дохід від інших джерел у вигляді безповоротної фінансової допомоги на загальну суму 1582500,00грн.; при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів занижена вартість запасів на кінець звітного періоду за рахунком 26 «Готова продукція»; у 1 кварталі 2006 року до складу валового доходу неправомірно включено доходи від продажу цінних паперів; до складу валових витрат неправомірно віднесено витрати на оренду приміщення, як такі, що не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход, відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, зокрема, включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Цим же Законом визначено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Судами встановлено, що у періоді, що перевірявся, позивач отримував доходи від продажу чавуну та феромарганцю, в тому числі, ТОВ «Укрінструмент», ТОВ «Конкорд», ВАТ МК «Азовсталь», ТОВ «Інтер-інвест», ПП «Донпромтранс», ТОВ «Мегасталь», ТОВ «Інтертрейдінг систем». Сума доходів, отримана від продажу товарів цим підприємствам, включена позивачем до складу валових доходів в повному обсязі.

Враховуючи, що прибуток розраховується за кожний звітний період шляхом отримання суми всіх доходів такого періоду з вирахуванням суми всіх витрат такого періоду, а розрахунок доходів по окремим господарським операціям, із застосуванням доходів від такої операції та витрат за такою операцією законом не передбачено, позивачем правомірно при розрахунку валового доходу звітного періоду віднесено суми доходів, які були фактично отримані від реалізації чавуну та феромарганцю.

У відповідності до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що перебіг строку позовної давності щодо повернення позивачем контрагенту ЗАТ «Стептехсервіс» передплати за договором №04-12/2001кпр від 12.04.2001 розпочався 13.12.2006. Зазначений факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, та є преюдиційним у даній справі, що свідчить про правомірність висновку суду щодо відсутності підстав вважати безповоротною фінансовою допомогою передплату в сумі 1582500,00грн., яку позивач отримав у 2001 році.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується і з висновками попередніх інстанцій щодо відсутності порушень правил обліку приросту запасів з боку позивача, оскільки за результатом розгляду справи було встановлено, що відхилення в облікових даних позивача сталися внаслідок арифметичних помилок, які були виправлені позивачем у відповідності до вимог п.5.2 ст.5, п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та позивачем були нараховані штрафні санкції, що обумовлює безпідставність висновків податкового органу про заниження податку на прибуток.

Операції з цінними паперами належать до операцій особливого виду та оподатковуються у спеціальному порядку, встановленому п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 зазначеного Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Пунктом 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592, передбачено, що при визначенні фінансового результату операцій з цінними паперами платник податку може врахувати витрати, здійснені їм до 1 січня 2003 року на їх придбання, в порядку, визначеному пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, та за встановлених судом обставин, що в декларації з податку на прибуток за 2006 рік у додатку К3 до рядка 01.4 декларації у рядку 1.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного року» сума 359450,00грн. вже не зазначена, а доходи звітного періоду у рядку 1.1 до рядка 01.4 додатку К3 зменшені на суму витрат 359450,00грн., тобто, показники у рядку 1.3 до рядка 01.4 додатку К3 у декларації за 2006 року наростаючим підсумком вже виправлені та відсутні, висновки суду попередніх інстанцій, щодо ведення позивачем обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами з дотриманням вставленого п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» порядку є правильними.

За результатом розгляду справи не знайшов свого підтвердження і висновок податкового органу про неправомірне формування валових витрат внаслідок до їх віднесення витрат на оренду приміщення, оскільки судами встановлено, що орендовані приміщення використовувалися позивачем як приміщення для зберігання будівельних матеріалів, що підтверджується відповідними доказами та не спростовано відповідачем.

З огляду на зазначене, висновок судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 55, 210, 221, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

1. Замінити позивача - Закрите акціонерне товариство «Візаві», його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Візаві».

2. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв