Ухвала суду № 31153004, 08.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2013 р. м. Київ К-36306/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010

у справі №2-а-1/09 (2-а-3/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртюменьресурс»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010, позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області №0001442301/0 від 07.11.2006, №0001452301/0 від 07.11.2006, №0001442301/1 від 05.12.2006. У задоволенні позовних вимог про скасування акта перевірки №516/232/20040745 від 27.10.2006 відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акта №516/232/20041745 від 27.10.2006 виїзної позапланової перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.06.2006. За висновками акта перевірки позивачем в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту у листопаді, грудні 2005 року та лютому 2006 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Оптіма-Люкс», свідоцтво платника податку якого визнано недійсним з дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість (08.12.2003) постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 10.07.2006 у справі №2-1586-1/06.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з Положенням про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000, свідоцтво платника ПДВ діє до дати анулювання, про що податковим органом складається відповідний акт.

Аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку, що, за умови фактичного здійснення господарської операції, наявність у особи права складати податкові накладні пов'язане з фактом її реєстрації як платника податку на додану вартість. При цьому Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачена можливість анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту його видачі.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

Так, статтею 18 вказаного Закону (в редакції, що існувала на час вирішення спору) визначено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з викладеного правильними є висновки судів попередніх інстанцій про помилковість доводів податкового органу, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів його контрагента, яким видано податкові накладні за цими господарськими операціями, оскільки ухвалене судом рішення та пов'язане з ним подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавили правового значення податкових накладних, виданих у відповідності до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за такими господарськими операціями.

Доказів виключення ТОВ «Оптіма-Люкс» з державного реєстру суду не надано.

Щодо відповідальності за порушення правил ведення касових операцій, то її застосування можливе лише в межах строків встановлених ст.250 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність рішення податкового органу в частині що оскаржується, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук