Рішення № 311501, 22.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2006 р.

Справа № 5/343-4205

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чортківська племптахофабрика" вул.Вітовського, 7, м.Чортків, Тернопільської області, 48500

За участю представників сторін:

Позивача: не з’явився

відповідача: Душніцький Р.М. - бухгалтер

В розпочатому судовому засіданні представнику відповідача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чортківська племптахофабрика", вул. Вітовського, 7, м.Чортків, Тернопільської області –3712грн.03коп., із них: 3623грн.08коп. адміністративно –господарських санкцій за не створення в 2005 році одного робочого місця для працевлаштування інваліда та 88грн.95коп. пені за несвоєчасну сплату даних санкцій.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, мотивуючи це тим, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів ним виконано, оскільки в товаристві у 2005 році працевлаштовано одного інваліда, що відповідає 4% розміру від загальної чисельності працюючих, яка у 2005році становила 39 осіб, крім того зазначив, що ним подавалася інформація про наявність вакантних робочих місць в районний центр зайнятості, але жодного інваліда для працевлаштування не було направлено, тому і просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З огляду на те, що ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлює, що у разі несплати адміністративно-господарської санкції суб’єктом господарювання її стягнення проводиться за рішенням господарського суду, приймаючи до уваги інформаційний лист Верховного суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005 року, дана справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне:

- Тернопільське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів відповідно до Положення “Про Фонд України соціального захисту інвалідів”, затвердженого постановою КМУ від 18.07.1991р. №92 є юридичною особою і на нього покладено контроль за додержанням підприємствами встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та здійснення контролю за своєчасним і повним надходженням до бюджету фонду коштів від підприємств, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Порядок встановлення нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів передбачено ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні “від 23.01.1991р. (в редакції змін і доповнень станом на 01.01.2005р.) –далі - Закон, відповідно до якої для підприємств встановлюється норматив місць в розмірі 4-х відсотків від загальної кількості працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.

- Як випливає із даних Товариства з обмеженою відповідальністю "Чортківська племптахофабрика", зазначених у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік форми 10-ПІ, поданого відповідачем до Фонду, середня облікова чисельність працівників складала –39 осіб, відповідно до ст. 19 Закону норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить два робочих місця, проте відповідачем визначено норматив в кількості - 1 робоче місце для інвалідів, і як випливає із даних вказаних у звіті у 2005 році працевлаштовано одного інваліда;

- посилання відповідача на те, що норматив 4% для працевлаштування інвалідів від загальної кількості працюючих 39чол. становить 1,5чол. і відповідно в 2005 році він зобов”язаний був створити одне робоче місце для працевлаштування інваліда, що ним і зроблено, не заслуговує на увагу, оскільки 4% від 39 становить 1,56, а середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, у тому числі інвалідів визначається відповідно до пп. 3.3.1-3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затв. наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995р. №171 (далі Інструкція) і як вбачається з прикладу заокруглення, наведеного у пп.3.3.1 розділу 111 Інструкції, у випадку отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглювати його за загальними правилами арифметики до цілого значення , таким чином з врахуванням наведено у 2005 році відповідач зобов”язаний був створити 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів.

- Таким чином із нормативу 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів відповідачем у 2005 році створено одне робоче місце і працевлаштовано на нього інваліда.

- згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. за №314 ( далі –Положення), підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включаючи їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. А пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів;

- Відповідач, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України не надав суду доказів створення в установленому порядку ще одного робочого місця для інвалідів у межах нормативу, не надав доказів його звернення до позивача, державну службу зайнятості чи в органи місцевого самоврядування та громадські організації інвалідів для направлення на роботу інвалідів (подані відповідачем копії звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках у 2005 році не можуть бути доказами інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування саме інвалідів, оскільки в графі 4 даних звітів, де зазначається наявність робочих місць для інвалідів, такої інформації не зазначено.

Навпаки, факт нестворення відповідного робочого місця у товаристві в 2005 році підтверджується наданими відповідачем суду документами, а саме: копією листа (відповіді на претензію) від 27.06.2005р. №171, а тому відповідач зобов’язаний у відповідності до ст. 20 Закону та пунктів 3-6 “Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями) , установами і організаціями штрафних санкцій до відділень фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві на одного працюючого за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, що становить 3623грн.08коп..

Крім того, відповідно до приписів ч. 2 ст. 20 Закону, яка передбачає, що порушення підприємствами термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, відповідач повинен сплатити пеню в сумі 88грн.95коп. за несвоєчасну сплату даних санкцій.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені.

Державне мито і витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чортківська племптахофабрика" вул.Вітовського, 7, м.Чортків, Тернопільської області ( код 31952427):

- на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, - 3623грн.08коп. адміністративно –господарських санкцій за не створення в 2005 році одного робочого місця для працевлаштування інваліда та 88грн.95коп. пені за несвоєчасну сплату даних санкцій;

- в доход державного бюджету 102грн.00коп. державного мита;

- на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м.Київ , пр.Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” , м. Львів , МФО 325707 , код ЄДРПОУ 30045370 - 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя Г.З. Андрушків