Рішення № 31146772, 23.04.2013, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 541/1512/12

Провадженя№ 2/266/16/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2013 м. Маріуполь

Приморський районий суд м.Маріуполя Донецької області у складі :

Головуючого судді - Курбановой Н.М.

при секретарі - Ситенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

третя особа - комунальне комерційне підприємство «Керуюча компанія «Приморська»

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_5 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 та просить стягнути з неї матеріальну , моральну шкоду, заподіяну залиттям квартири, а також стягнути з відповідачки судові витрати.

В ході слухання справи позивачкою було уточнено позовні вимоги , які в остаточній редакції зводяться до наступного: просить стягнути солідарно з власників квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 4762 гривні , заподіяну залиттям квартири АДРЕСА_2, яка належить їй на праві власності, а також моральну шкоду у розмірі 5000 гривень , судові витрати

В обгрунтування позовних вимог суду пояснила. що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 23 серпня 2011 року Другою Маріупольською державною нотконторою, вона є власницею квартири АДРЕСА_3. Право власності зареєстровано у БТІ м Маріуполя за № 31345385 від 19 вересня 2011року. Цю квартиру вона отримала у спадщину від своєї матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року в м. Маріуполі. 12 жовтня 2010 року з вини відповідачів, які проживають поверхом вище, було залито квартиру її матері, в наслідок залиття квартири були пошкоджені стіни та стелі кухні, ванної, туалету та коридору. Вина відповідачів в залитті квартири встановлена актом обстеження квартири, складеного працівниками ЖКП-4 м. Маріуполя 13 жовтня 2010 року. В результаті залиття квартири їй завдана матеріальна шкода у розмірі 1521,00 грн.12 травня 2011 року сталося повторне залиття її квартири з вини відповідачів, що підтверджено актом ЖКП-4 м. Маріуполя від того ж числа. Шкода, завдана в цьому разі їй квартирі, становить 3241,00 грн. Таким чином, загальна сума збитків, завданих їй відповідачами внаслідок першого та повторного залиття квартири становить 4762,00 грн. Вважає, що право на відшкодування матеріальної шкоди за залиття квартири 12 жовтня 2010 року, тобто за життя її матері, виникло у неї, як спадкоємця та ця шкода увійшла до складу спадщини. Крім того, просить стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, бо протиправними діями відповідачів, зв,язаними із з знищенням та пошкодженням її майна, а саме залиття її квартири відповідачами відповідно 12 жовтня 2010 року та 12 травня 2011 року, їй було заподіяно тривалі моральні страждання. Просить задовольнити позов у повному обсязі, крім того, просить стягнути з відповідачів судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 215 гривень, витрат на правову допомогу в розмірі 1700 гривень, а також витрат за проведення оцінки матеріальної шкоди в розмірі 1000 гривень.

Відповідачка ОСОБА_2, яка також представляла інтереси відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також представник відповідачки ОСОБА_2, ОСОБА_3, згідно довіренності ОСОБА_7,єва В.О., позовні вимоги не визнали та кожен окремо пояснили, що відповідачам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_7 але право власності відповідачів на дану квартиру, саме по собі, не є підставою для відшкодування ними шкоди, заподіяної залиттям квартири позивачки, розташованої поверхом нижче. ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у належній ним квартирі не проживають і не користуються нею з 2009 року. На момент залиття, яке відбулося в жовтні 2010 року, ОСОБА_4 перебував у закордонному рейсі,підтвердженням не проживання власників квартири № 17 є і показання водоміра, встановленого в квартирі, в жовтні 2010 року витрати води склала 1,2 м. куб., квитанції з оплати за водопостачання була проведена за довго до подачі позову в суд. Крім тогоАДРЕСА_4 неодноразово піддавалася затопленням з квартири № 21, розташованої поверхом вище, про ці обставини відомі позивачці,хоча нею не доводено, що в жовтні 2010 року квартиру її матері залили саме відповідачі, та вона особисто не була цьому свідком, оскільки проживала в м. Борисполі. Крім того, акти, які надані позивачкою, як відповідний доказ по справі, не відповідають вимогам закону, складені з порушеннями, мають масу недоліків та суперечностей, не підписані відповідачами. Крім того, звіт про оцінку матеріальної шкоди, пов,язаної із залиттям квартири позивачки, має суперечності, недоліки та не може визнаватися, як належний доказ по справі. Крім того, до складу спадщини входять майнові права та обов'язки спадкодавця. До спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях, а свої вимоги позивачка обгрунтовує нормами матеріального права, що регламентують зобов'язання, що випливають не з договірних, а з деліктних правовідносин. Майнові збитки, право на відшкодування яких успадковується відповідно до норм глави 84 ЦК України, це не майнова шкода, відшкодування якого передбачено нормами глави 82 ЦК України, зокрема ст. ст.1166, 1192 ЦК України. Крім того, щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то, безпосередньо позивачці моральну шкоду не була заподіяна, оскільки вона не була власником даної квартири, і не проживала в ній у момент залиття, право на відшкодування моральної шкоди не успадковується, так як воно нерозривно пов'язане з особистістю, але за свого життя ОСОБА_6 до суду з позовом про відшкодування шкоди, як моральної так і матеріального не зверталася. Просять відмовити у задоволені позову у повному обсязі, так як позовні вимоги ОСОБА_8 не обгрунтовані на законі та безпідставні.

Представник третьої особи - комунального комерційного підприємства «Керуюча компанія «Приморська»( далі ККП " Керуюча компанія "Приморська"), ОСОБА_7, яка діяла на підставі довіреності, суду пояснила, що після ліквідації ЖКП № 4 правонаступником стала дана компанія, обставини складання актів про залиття та самі обставини залиття квартири АДРЕСА_2 їй не відомі, акти, які складені ЖКП № 4, не реєструвалися, нормативної бази про порядок складання таких актів відсутній, копії актів у житловій організації не зберігаються, видаються на руки особі, яка звернулась із вимогою про його складання, також не передбачено видача акту власнику квартири, з вини якого відбулось затоплення, комісію призначає усно керівник, як правило, причину залиття встановлює сантехник, інші члени комісії підписують акт. Рішення просила винести на розсуд суду.

Допитані у якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 , кожен окремо суду пояснили, що вони дійсно підписували та складали акти про залиття квартири позивачки, але обставин залиття вони не пам,ятають, пояснити з цього приводу нічого не можуть, якщо в акті є причина залиття, то її було встановлено, крім того, не передбачено вручення акту особі, яка винна в залитті. Вони не можуть пояснити, чи пустили їх до квартири відповідачів.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він працює лікарем разом із відповідачем ОСОБА_3 В жовтні 2010 року відповідач ОСОБА_3 попросив його поїхати до квартири АДРЕСА_1 та подивитись чи все гаразд в квартирі, бо квартиру нижче поверхом заливало водою, а він був зайнятий на операції. Він особисто приїхав до квартири, оглядів всі сантехприбори, в квартирі було сухо, пральна машинка взагалі не була приєднана до водоводу.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що доводиться донькою позивачці, з лютого 2011 року проживає в квартирі АДРЕСА_2. 12 травня 2012 року з квартири вище поврехом відбулось залиття квартири, вода текла зі стели, вона підставила банку, викликала представників ЖЕКу, які склали відповідний акт та встановили причину залиття - зрив шлангу з пральної машинки відповідачів. В квартирі вище поверхом у той час знаходився ОСОБА_4, він бачив залиття.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що проводив оцінку матеріальної шкоди, заподіяної залиттям квартири позивачки, виходив на адресу два рази. Пошкодження в квартирі співпадали з тими, що були зазначені в актах, 121 травня 2012 року він виявив нові сліди залиття і це позначилось на збільшенні площі пошкоджень та визначенні вартості шкоди, він провів оцінку, та з врахуванням зносу, визначив суму матеріального збитку в кожному випадку окремо, а потім склав ці суми . Дійсно він проводив розрахунок шкоди у російських рублях, але потім перевів цю суму у гривні. В травні 2012 року він вказав вартість всього ремонту повністю з врахуванням всіх пошкоджень.

Суд, вислухав думку сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_8 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 серпня 2011 року, спадкоємцем квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав МКП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» від 19 вересня 2011 року власником 1/1 частки квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-817 від 23 серпня 2011 року виданого Другою маріупольською державною нотаріальною конторою (а.с.8).

Згідно із свідоцтвом про право власності, а також свідоцтва про право власності на спадщину, співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3

Згідно рішення Маріупольської міської ради від 26 червня 2012 року №6/20-2064 створено ККП ММР «Керуюча компанія «Приморська», шляхом злиття ЖКП №1, ЖКП №2, ЖКП № 3, ЖКП №4, ДП по ремонту та експлуатації житлового фонду Приморського району (а.с.168).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі ( с. 1192 ЦК України).

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із вимогами ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно довідки ОСБЖБ «Зелинського» від 24 квітня 2012 року № 3 ОСОБА_4 з 14 серпня 2009 року зареєстрований та проживає в АДРЕСА_8, а ОСОБА_2 зареєстрована за цією же адресою та проживає з 07 серпня 2008 року, що також підтверджено і копіє паспорту на ім,я відповідачки (а.с.76,77,127).

Згідно довідки №2310-01ІРЕ від 23 жовтня 2012року відокремленого підрозділу Дочірньої компанії «Данаос Україна» ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходиться у загранрейсі на судні іноземного судновласника CMA CGM NERVAL з 01 жовтня 2010 року по 17 березня 2011 року на посаді старшого помічника капітана (а.с.148).

Таким чином, на думку суду, позивачкою не доведено та не спростовано обставини того, що у квартирі АДРЕСА_1 на час залиття квартири № 13 мешкали відповідачі, з вини яких відбулось залиття квартири 12 жовтня 2010 та 12 травня 2012 року, та крім того, на момент залиття, яке відбулося в жовтні 2010 року ОСОБА_4 перебував у закордонному рейсі, а відповідач ОСОБА_3 знаходився на робочому місці, в лікарні, що і підтвердив свідок ОСОБА_12, поясненням якого у суду не має підстав не довіряти.

"Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 76 від 17 травня 2005 року передбачений огляд житлових будинків та окремих квартир, у разі аварій і пошкодження майна мешканців (п.2.2.1 Правил). Згідно п.2.3.5 Правил, облік заявок про аварії ведеться у спеціальному журналі. Виявлені при огляді несправності і роботи з їх усунення також записуються в журнал. Згідно з п. 2.3.6 Правил у разі залиття квартир складається відповідний акт, форма якого також затверджена вищеназваним наказом Державного комітету України № 76.

Статтею 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року встановлено порядок доступу в житло і інше володіння особи для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показань лічильників. Даною нормою передбачається обов'язкове повідомлення мешканців і проведення обстежень у житло в якому сталася аварія або неполадки. А у випадках їх незгоди або відсутності обстеження проводиться шляхом несанкціонованого доступу. При цьому, окрім представника виконавця, при несанкціонованому доступі повинні бути присутніми представники органів внутрішніх справ і мешканці будь-якого з сусідніх приміщень.

Даною нормою передбачено обов'язкове складання актів огляду житла, в якому сталася аварія або сталися неполадки. В акті повинно бути зазначено: підстави для доступу в житло, робиться відмітка про попередження мешканців, вказується час і особи, які вели переговори з мешканцями, причина і місце виникнення аварій або неполадок, перелік проведених робіт щодо їх усунення, ПІБ та посади учасників несанкціонованого доступу .

Цією ж нормою передбачено, що оригінали складених актів зберігаються у виконавця, а іншим учасникам видаються завірені копії актів.

Згідно акту ЖКП -4 Приморського району від 13 жовтня 2010 року була обстежена квартира АДРЕСА_6, на момент перевірки встановлено, що 13 жовтня 2010 року сталося залиття з вище розташованої квартири №17. У результаті є сліди залиття: у коридорі на стелі мокрі плями на S (0,5х0,7) кв. м., S(0,5х1) кв.м., на стіні мокрі шпалери на S (0,5х1) кв.м., S (0,8х1) кв.м., S (0,7х0,8) кв.м., в кухні на здулися шпалери, на S (0,7х1) кв.м., S (0,7х1) кв.м., S (0,3х0,5) кв.м. Причина залиття: вирвало шланг подачі води у пральну машину (а.с.9).

Згідно акту ЖКП -4 Приморського району від 12 травня 2011 року була обстежена квартира АДРЕСА_6, на момент перевірки встановлено, що сталося залиття з вище розташованої квартири №17. У результаті є сліди залиття: у коридорі на стелі жовті розводи S (1,5х0,2) кв. м., жовті розводи на шпалерах на стелі на S(0,3х0,4) кв.м. Причина залиття: халатне відношення з водою (зірвало шланг пральної машини) (а.с.10).

З даних актів вбачається, що квартира № 17 комісією не оглядалась, відповідачам акти не вручалися, з актами їх не ознайомили та їх підписів в актах не має, також не вказано власників квартир 13 та 17.

На думку суду, заслуговують на увагу доводи відповідачки про те, що при складанні даних актів не проводилось обстеження квартири № 21 , яка знаходиться поверхом вище квартири № 17 та на два поверхи вище квартири № 13, при цьому суд звертає увагу на акт ЖКП -4 Приморського району від 17 червня 2011 року, в якому зазначено, була обстежена квартира АДРЕСА_6, на момент перевірки встановлено, що сталося залиття з вище розташованої квартири № 21. У результаті є сліди залиття: у коридорі мокрі розводи на шпалерах на стіні над вхідними дверима на S (2,5х0,3) кв. м. і S(0,4х1,5) кв.м., і S (2,5х0,3) кв. м. Розбухла дерев'яні вхідні двері. У туалеті навколо каналізаційної труби мокрі розводи на штукатурці на S (0,3х0,5) кв. м. Причина залиття: потік водонагрівача (а.с.176).

Крім того, в акті від 12 травня 2011 року зафіксовано сліди залиття у вигляді пожовклих розлучень в коридорі на стелі і на шпалерах, причому в цьому акті, на відміну від попереднього акту від 12 жовтня 2010 року не вказується, коли саме сталося залиття, сліди якого виявлені й описані в акті, також відсутні свіжі сліди та мокрі плями.

Свідки, допитані в судовому засіданні, не могли пояснитиь фактичних обставин даного випадку, а позивачка 12 жовтня 2010 року в квартирі не перебувала, не брала участь при обстеженні квартири і складанні акти, таким чином, дані пояснення свідків не можуть бути покладені в основу судового рішення , оскільки доказування, відповідно до ч.4 сч.60 ЦПК України, не може бути засноване на припущеннях.

Судом також достовірно встановлено, що акти складалися в єдиному екземплярі і видавалися заявнику. У ЖКП № 4 облік заявок не вівся, акти не реєструвалися і не зберігалися, в порушення порядку проведення обстежень, кола осіб, які повинні брати участь при проведенні таких обстежень, реєстрація заявок про аварії п проведених робіт щодо їх усунення, складання відповідних актів обстеження, їх облік і зберігання, а також вручення копій зацікавленим особам, таким чином акти складені з порушенням встановленого законом порядку та з цих підстав не можуть визнаватися судом допустимим доказами по справі.

Як свідчать надані відповідачкою копія акту від 18 грудня 2012 року, то була обстежена квартира АДРЕСА_6, на момент перевірки встановлено, що сталося залиття з вище розташованої квартири, а потім дані обставини були спростовані в тому же акті, де вказана причина залиття - теча міжпанельних швів. Вини квартиронаймачів № 17 у залитті не має Ремонтні роботи в квартирі не ведуться (а.с.159). Таким чином, на думку суду, складаючи даний акт, члени комісії не обстежували квартиру № 17 та зробили передчасний висновок про причину залиття.

Згідно звіту оцінювача ОСОБА_14 станом на 24 січня 2011 року вартість шкоди, нанесеної в результаті залиття квартири № 13, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 становить 1521 грн. (а.с.16).

Згідно звіту оцінювача ОСОБА_14 станом на 13 травня 2011 року вартість шкоди, нанесеної в результаті залиття квартири № 13, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 становить 3241 грн. (а.с.95).

Судом встановлено, що оцінщик ОСОБА_14 проводив огляд квартири позивачки 24 січня 2011 року та 13 травня 2011 року, описав одні й ті ж ушкодження в одних і тих же приміщеннях квартири, а саме: «шпалери на стінах у коридорі і кухні мають забруднення і відставання від стін, лакофарбовий шар на стелі в коридорі має забруднення і здуття». У представлених позивачкою доказах: акті ЖКП № 4 від 12 травня 2011 року та звіті ОСОБА_14 про оцінку від 13 травня 2011 року не вказується, що залиття квартири позивачки сталося саме 12 травня 2011 року, але вбачається, що при огляді квартири позивачки 12 травня 2011 року комісією ЖКП та 13 травня 2011 року оцінювачем ОСОБА_14 були виявлені і зафіксовані пожовклі плями і забруднення на стелі і на шпалерах, здуття і відставання від стін шпалер і лакофарбового шару на стелі.

Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_14, допитаного в суді в якості свідка про те, що він виявив нові сліди залиття, і що це вбачається з збільшення обсягів робіт і матеріалів, але ж свідчення ОСОБА_14 про збільшення площ пошкоджень від повторного залиття спростовуються актом ЖКП № 4 від 12 травня 2011 року, в якому ці площі вказані і, в порівнянні з попереднім актом від 12 травня 2010 року, суттєво зменшилися. Крім того, свідок не подав жодних доказів того, що збільшилися площі пошкоджень, а отже і обсяг необхідних робіт і матеріалів для усунення цих пошкоджень, крім того свідок не зміг пояснити, з посиланням на закон, чому він брав за основу у своїх розрахунках ринкову вартість будівельних матеріалів в російських рублях.

При таких конкретних обставинах суд вважає неналежним доказом по справі звіти оцінки матеріальної шкоди, складені за результатами залиття квартири позивачки 12 жовтня 2010 року та 12 травня 2011 року оцінщиком ОСОБА_14 та не може покласти їх в основу рішення.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять майнові права та обов'язки спадкодавця, які не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:особисті немайнові права.

Відповідно до ст.1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях. До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя. До спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Таким чином, позивачка, заявляючи позовні вимоги на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, які передбачають деліктні правовідносини, ставить питання щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди за залиття квартири 12 жовтня 2010 року, коли власником квартири № 13 являлась її мати, яка не зверталась до суду з вимогами про стягнення такої шкоди та відповідне рішення суду відсутнє, позивачка ж на той час, відповідно до закону, не мала права на відшкодування такої шкоди з вищенаведених норм закону, оскільки таку шкоду їй особисто не була заподіяно, оскільки вона не була власником даної квартири, і не проживала в ній у момент залиття.

При таких конкретних обставинах суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено факт заподіяння шкоди саме відповідачами, акти ЖКП № 4, складені 13 жовтня 2010 року та 12 травня 2011 року, не відповідають вимогам закону та не можуть бути належними та допустимим доказами по справі, крім того, суд не може вважати належним та допустимим доказом і звіт про оцінку вартості заподіяної шкоди, як не обгрунтований та такий, що суперечить обставинам справи, крім того, вимоги позивачки щодо відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди за залиття квартири 12 жовтня 2010 року, коли власником квартири була її мати, не обгрунтовані на законі, тому у задоволені позову суд відмовляє.

У зв,язку із відмовою у задоволені позовних вимог, суд також відмовляє і у стягненні з відповідачів судових витрат.

Керуючись, ст. 1166, 1167, 1192, 1218, 1219, 1230 ЦК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій", затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 76 від 17 травня 2005 року ст.ст. 10, 58-61, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районни суд м. Маріуполя на протязі десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Курбанова Н. М.