Рішення № 31144770, 10.01.2013, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 705/2799/12

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" січня 2013 р.

м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання частково недійсним положення кредитного договору ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання частково недійсним положення кредитного договору.

В позовній заяві позивачем зазначено, що 05 грудня 2007 року між ним та відповідачем Акціонерним комерційним банком "Форум"(реорганізованим в ПАТ "Банк Форум") було укладено кредитний договір № 0495/07/26-А від 05 грудня 2007 року. Відповідно до п. 6.2. даного кредитного договору "Гарантії та конфіденційність" зазначено "Умови цього договору є конфіденційними, і можуть бути розголошені третім особам з письмового дозволу протилежної сторони та у випадках, передбачених чинним законодавством України". В абзаці другому даного пункту зазначено "У випадках, пов"язаних з невиконанням позичальником своїх зобов"язань за цим договором Банк має право, а Позичальник дає свою згоду на розголошення будь-якої інформації, пов"язаної з цим Договором третім особам". Даний абзац пункту 6.2 кредитного договору позивач вважає порушенням його прав, охоронюваних Конституцією України, Законами "Про банки і банківську діяльність", "Про захист персональних даних", законодавства про захист прав споживачів, вважає таку умову в договорі порушенням охорони банківської таємниці та розголошення такої третім особам, просить визнати недійсним абзац 2 пункту 6.2. кредитного договору № 0495/07/26-А від 05 грудня 2007 року, укладеного між ним та Акціонерним комерційним банком "Форум" (в подальшому реорганізованим в ПАТ "Банк Форум"), в цілому, з моменту укладення договору.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ "Банк Форум" ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, так як подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в заяві просить в задоволенні позову відмовити та подав суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, що позивачем в позовній заяві не зазначено, яким чином відповідачем порушено його право на захист інформації, що містить банківську таємницю та чи завдають відповідні положення кредитного договору шкоди його охоронюваним законом інтересам, не вказано чи відповідач будь-яким чином розголошував банківську таємницю третім особам та не навів доказів розголошення інформації, що містить банківську таємницю, крім того, сторони, підписавши кредитний договір, письмово погодили умови договору. Кредитний договір не містить положення щодо розкриття банківської таємниці в розумінні ЗУ "Про банки і банківську діяльність", до банківської таємниці не відноситься інформація, що надається банком до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Суд, заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підставний та його слід задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 05 грудня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком "Форум" (в подальшому реорганізованим в ПАТ "Банк Форум") укладено кредитний договір № 0495/07/26-А, за умовами якого банк надав позичальнику кредит для придбання автомобіля в сумі 149 747, 00 грн. строком до 04 грудня 2014 року з платою за користування кредитом в розмірі 15,5 % річних. / а.с. 7-8/.

Відповідно до п. 6.2. даного кредитного договору зазначено, що умови цього договору є конфіденційними, і можуть бути розголошені третім особам з письмового дозволу протилежної сторони та у випадках, передбачених чинним законодавством України. В абзаці 2 пункту 6.2. зазначено, що у випадках, пов"язаних з невиконанням позичальником своїх зобов"язань за цим договором банк має право, а позичальник надає свою згоду на розголошення будь-якої інформації, пов"язаної з цим договором третім особам".

З наданого позивачем в судовому засіданні повідомлення, адресованого йому ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М», вбачаються погрози із сторони останнього на адресу позивача про розповсюдження конфіденційної інформації про нього у випадку несплати простроченої суми по даному кредитному договору.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб" від 30 вересня 2011 року за № 10, банківська таємниця за своїм правовим режимом відноситься до таємної інформації з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству й державі. У зв'язку із цим вона суворо оберігається законодавством України. Правовий режим банківської таємниці визначається, зокрема, статтею 1076 Цивільного кодексу України, статтями 60-62 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність". Розкриття банківської таємниці може здійснюватись безпосередньо банками або на підставі рішення суду та виключно на підставах і у порядку, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтом або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Правова охорона прав власника банківської таємниці починається з моменту укладення в письмовій формі договору між клієнтом - з одного боку, та банківською установою - з іншого.

Відповідно до ст. 11 ч. 3 п. 2 ЗУ "Про захист прав споживачів" персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та спроможності виконати зобов'язання за таким договором.

У відповідності до пункту 2 частини 5 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах. Тому умови даного кредитного договору щодо розголошення інформації про позичальника третім особам є несправедливими в розумінні пункту 2 частини 5 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно частини 1 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Частина 5 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлює, що якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Частина 7 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" також передбачає положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Абзац 2 пункту 2 Постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" за № 5 від 12 квітня 1996 року серед іншого передбачає, що відносини, які витікають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян, у тому числі про надання кредитів, регулюються положеннями Закону України "Про захист прав споживачів".

Суд оцінює критично посилання представника відповідача, викладені в запереченні на позовну заяву про те, що позивачем не надано доказів того, що відповідач розголошував банківську таємницю третім особам, оскільки саме по собі включення положення, яке викладено в абзаці 2 пункту 6.2. кредитного договору є можливістю розголошення інформації, яка містить банківську таємницю будь-яким третім особам, не залежно від того, чи користувався банк даною можливістю, даний абзац пункту суперечить абзацу першому, відповідно до якого передбачено, що умови договору є конфіденційними і можуть бути розголошені третім особам з письмового дозволу протилежної сторони. Крім того, посилання представника відповідача на те, що до банківської таємниці не відноситься інформація, що надається банком до суду з метою захисту своїх порушених прав є безпідставним, оскільки спірний абзац пункту 6.2. договору дає можливість банку розголошувати інформацію третім особам, а не надавати таку інформацію на вимогу суду, чи звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що абзац 2 пункту 6.2. кредитного договору містить положення щодо можливості банком розголошення інформації, яка містить банківську таємницю, що порушує законне право позивача на захист інформації, яка захищається законом, а тому позовні вимоги позивача про визнання недійсним другого абзацу пункту 6.2. даного кредитного договору слід задовольнити.

Стосовно вимоги позивача про негайне виконання рішення суду, то цивільно-процесуальним законодавством по даній категорії справ не передбачено негайне виконання рішення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 367 ЦПК України, ст. 1076 ЦК України, ст. 60 ЗаконуУкраїни "Про банки і банківськудіяльність", ст. ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", Постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розглядуцивільних справ за позовами про захист прав споживачів", Постанови Пленуму Вищогоспеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб" від 30.09.2011 року № 10,суд, -

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним абзац 2 пункту 6.2 кредитного договору № 0495/07/26-А від 05 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком "Форум".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на користь держави судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок 31211206700104 ГУДКСУ в Іршавському районі Закарпатської області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 37720989.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча суддя: Сойма М.М.