Рішення № 31143657, 25.04.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/2-2114/11

Провадження № 2/520/601/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2013 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Огренич І.В.

при секретарі - Камінської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою та зобов'язання не перешкоджати у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, уточнивши у судовому засіданні позовні вимоги, просять визначити порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні АДРЕСА_1 у відповідності до часток співвласників, згідно першого варіанту порядку користування земельною ділянкою, запропонованого у додатку другому висновку №1271/23 судової будівельно-технічної експертизи від 28 січня 2013 року та надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особисте користування земельну ділянку у складі двох частин розміром 350 кв.м. та 313,5 кв.м., відповідачу ОСОБА_3 надати в особисте користування ділянку розміром 139 кв.м., відповідачу ОСОБА_4 залишити в особисте користування існуючі ділянки площею 110 кв.м. та 156,5 кв.м., земельну ділянку площею 3,0 кв.м. між ділянками співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити у їхньому спільному користуванні та зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати позивачам у користуванні земельними ділянками 350 кв.м. та 313,5 кв.м. При цьому позивачі посилаються на те, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності чотирьом співвласникам, а саме: ОСОБА_4 належить ? частина домоволодіння, ОСОБА_3 належить 13/100 частин домоволодіння, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить 62/100 частин зазначеного домоволодіння. Житловий будинок АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці загальною площею 1072 кв.м. На теперішній час у фактичному користуванні позивачів знаходиться 498,5 кв.м. земельної ділянки (що відповідає частці 46,5/100) і є значно менше ніж їхня доля у домоволодінні, яка повинна складати 1072/100х62=664,64 кв.м., а відповідач ОСОБА_3 користується земельною ділянкою 300 кв.м. (що відповідає частці 28/100) і значно перевищує його частку у домоволодінні, яка має складати 1072/100х13=139,36 кв.м. Позивачі зазначили, що ОСОБА_3 у добровільному порядку визначити порядок користування спірною земельною ділянкою відмовляється, а також чинить перешкоди в обслуговуванні прибудинкової території та користуванні земельною ділянкою, прилеглої до стіни будівлі, де розташовані їхні вікна, у зв'язку з чим вони вимушені звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представники позивачів уточнені позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в заяві, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги не визнав, зазначивши, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2003 року, відповідно до якого за ним визнано право власності на 13/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, він не зареєстрував, а тому вважає, що він є власником ? частини зазначеного домоволодіння, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 квітня 1998 року і що йому повинна бути виділена у користування частина земельної ділянки, яка відповідає ? частині у домоволодінні.

Представник відповідача ОСОБА_3 також позовні вимоги не визнав, зазначивши, що сторони не є власниками спірної земельної ділянки, а тому вважає, що взагалі неможливо розглядати справу та визначати порядок користування земельною ділянкою.

Відповідач ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 липня 2007 року та ухвали Київського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2007 року, які 21 листопада 2007 року зареєстровані в КП «ОМБТІ та РОН» (номер запису 9697 в книзі:25доп-42), за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на 62/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, у рівних частках.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 квітня 1998 року, зареєстрованого 27 травня 1998 року в ОМБТІ та РОН під №25 доп стр. 41 реєстр 9697, відповідачу ОСОБА_4 належить ? домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 квітня 1998 року, зареєстрованого 27 травня 1998 року в ОМБТІ та РОН під №25 доп стр. 41 реєстр 9697, відповідачу ОСОБА_3 належало ? домоволодіння АДРЕСА_1.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2003 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про розподіл домоволодіння в натурі задоволені і частку ОСОБА_3 було зменшено, шляхом стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 компенсації у розмірі 5873,25 гривень та за ОСОБА_3 визнано право власності на 13/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Зазначену компенсацію ОСОБА_3 отримав у повному обсязі, що підтверджується особистими поясненнями відповідача, наданими у судовому засіданні, однак рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2003 року, у встановленому законом порядку ОСОБА_3 не зареєстрував.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а тому ствердження ОСОБА_3, що він є власником ? частини спірного домоволодіння, відповідно до свідоцтва про право на спадщину, суд не бере до уваги, оскільки рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2003 року сторонами не було оскаржено, набрало законної сили і згідно до ст.14 ЦПК України є обов'язковим.

Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 та користувачами земельної ділянки за зазначеною адресою, фактична площа якої складає 1072 кв.м.

Питання про порядок користування спірною земельною ділянкою між сторонами не врегульоване, у зв'язку з чим, в ході розгляду справи судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку ОНДІСЕ судової будівельно-технічної експертизи№1271/23 від 28 січня 2013 року експертом було запропоновано чотири варіанти користування спірною земельною ділянкою, оскільки в ході розгляду справи сторонами обговорювалось питання про вирішення питання мирним шляхом.

У зв'язку з наданим висновком експертизи позивачами були подані уточнені позовні вимоги, відповідно до яких вони визнали можливим визначити порядок користування земельною ділянкою згідно варіанту першого висновку експертизи №1271/23 від 28 січня 2013 року. Межі розподілу описані у дослідницької частині висновку та графічно відображені у додатку №2.

Відповідач ОСОБА_4 також погодився визначити порядок користування згідно першого варіанту висновку експерта.

Відповідач ОСОБА_3 не погодився з жодним запропонованим варіантом.

Згідно ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 за N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Таким чином, суд дійшов до висновку, про можливість визначення порядку користування земельною ділянкою згідно першого варіанту висновку експертизи №1271/23 від 28 січня 2013 року, відповідно до ідеальних часток співвласників.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

При таких обставинах, суд вважає уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, законними, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.377, 391,415 ЦК України, ст. 120 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 за N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд,-

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити.

Визначити порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні АДРЕСА_1, відповідно до часток співвласників, виділив у користування: ОСОБА_1, ОСОБА_2 земельну ділянку в складі двох частин розміром 350 кв.м. та 313,5 кв.м., ОСОБА_3 виділити у користування земельну ділянку розміром 139 кв.м., ОСОБА_4 виділити у користування земельні ділянки площею 110 кв.м. та 156,5 кв.м., земельну ділянку площею 3,0 кв.м. між ділянками співвласників ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити у їх спільному користуванні, межі яких визначити згідно додатку другому висновку №1271/23 судової будівельно-технічної експертизи від 28 січня 2013 року, яка є невід'ємною частиною зазначеного рішення.

Зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1, ОСОБА_2 у користуванні земельними ділянками площею 350 кв.м. та 313,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі, в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя І.В. Огренич

Суддя