Ухвала суду № 31143326, 14.05.2013, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/667/13-ц

Провадження № 2/448/225/13

У Х В А Л А

14.05.2013 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

29.04.2013року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд провести поділ спільного майна подружжя, визнавши за нею право власності на ? частину нежитлового приміщення загальною площею 167,7 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1, та право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 34,3 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_2. У власності відповідача ОСОБА_2 просить залишити автомобіль марки «Мерседес Бенц Спрінтер», реєстр.номер НОМЕР_1 2004року випуску, та ? частину нежитлового приміщення загальною площею 167,7 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову в якій просить суд в порядку забезпечення даного позову накласти арешт на автомобіль марки «Мерседес Бенц Спрінтер», реєстр.номер НОМЕР_1, 2004року випуску, та нежитлову будівлю загальною площею 167,7 кв.м., яка знаходиться в АДРЕСА_1, які зареєстровані на ім'я відповідача ОСОБА_2

Свої вимоги в частині забезпечення позову мотивує тим, що вищезазначене майно було набуто ними за час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя і їй відомо, що відповідач має намір відчуження даного майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про поділ майна подружжя.

Проаналізувавши підстави поданої заяви, вважаю, що у задоволенні такої слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень частин 1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Частиною 2 ст.151 ЦПК України зазначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільно-процесуальним законом визначено обов'язок заявника вказати та обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення та його обґрунтування, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Заявником у відповідній заяві про забезпечення позову не вказано на наявність конкретних причин, у зв'язку з якими потрібно накласти арешт на майно, а також не вказано на наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, як і не обґрунтовано, яким чином невжиття такого виду забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Наведені заявником підстави для забезпечення позову є формальними припущеннями, які зроблені виходячи з практики взаємовідносин, які виникають між сторонами у даній категорії справ.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно із ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

До заяви про забезпечення доказів заявником не додано документів чи інших доказів, які б підтверджували відомості потрібні для забезпечення позову, зокрема, доказів, що підтверджують наявність у власності у відповідача вищевказаного майна, доказів, що свідчать про те, що між сторонами дійсно виник спір і її (позивача) права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, ці докази відсутні також і в матеріалах справи.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має з'ясувати факти про наявність у відповідача спірного майна або знаходження належного відповідачеві спірного майна у інших осіб, а також брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на наведене, оскільки заявник (позивач) ОСОБА_1 у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ухилилася від доведення обставин на підтвердження своїх вимог, суд вважає, що у задоволенні даної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 151-153 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя (підпис) Ю.Б. Білоус

З оригіналом згідно:

Суддя Ю.Б. Білоус

Ухвала набрала законної сили « » 20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус