Рішення № 31138782, 05.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/15200-2012 05.02.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"

до Фізичної особи-підприємця Окладнікова Сергія Вікторовича

про стягнення 132500,00 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Привалов А.І. Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

Від позивача: Шевченко Ю.В. (Дов.)

Від відповідача: Солдатова Н.В. (Дов.)

У судовому засіданні 05.02.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лафорт" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Фізичної особи-підприємця Окладнікова Сергія Вікторовича133000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2012р. порушено провадження у справі №5011-57/15200-2012, призначено розгляд вказаної справи на 27.11.2012р. та зобов'язано позивача надати суду докази, які підтверджують здійснення відповідачем позивачу передачі полісів серії АА після укладення договорів страхування та зіпсованих полісів за Договором №25-ЛФ від 03.01.2012р.

26.11.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі та заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 132500,00 грн. в якості штрафу згідно п. 5.14 Договору передоручення (агентської угоди) № 25-ЛФ від 03.01.2012р.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача, зазначених в заяві про зменшення позовних вимог.

27.11.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги заперечив. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що позивач завчасно звернувся з позовом до суду, оскільки перебіг позовної давності за вимогами позивача починається з 17.11.2012р., оскільки відповідач отримав вимогу 17.10.2012р., а тому, відповідно до п. 7.4. Договору та ч. 3 ст. 1008 ЦК України, Договір передоручення припинив свою дію 16.11.2012 року, а відповідач, згідно умов Договору, зобов'язаний здійснити повернення полісів в день припинення Договору.

В судовому засіданні 27.11.2012р. оголошено перерву до 18.12.2012р.

18.12.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафорт" надійшли заперечення на відзив.

18.12.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафорт" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" надійшло клопотання про зміну позивача у справі.

В судовому засіданні 18.12.2012р. оголошено перерву до 25.12.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста від 25.12.2012р., на підставі ст. 25 ГПК України, здійснено заміну позивача в справі №5011-57/15200-2012 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафорт" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2012р. призначено колегіальний розгляд справи №5011-57/15200-2012.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 25.12.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 5011-57/15200-2012 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Любченко М.О, Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2012р. справу №5011-57/15200-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Любченко М.О, Пригунова А.Б. та призначено до розгляду на 05.02.2013р.

08.01.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" надійшли документи по справі.

10.01.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" надійшли заперечення щодо участі Солдатової Н.В. в якості представника відповідача -Фізичної особи-підприємця Окладнікова Сергія Вікторовича.

15.01.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача -Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" надійшли заперечення щодо участі Солдатової Н.В. в якості представника відповідача - Фізичної особи-підприємця Окладнікова Сергія Вікторовича.

Вищевказані заперечення судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи міститься копія довіреності від 23.11.2012 року (оригінал якої наданий для огляду в судовому засіданні), виданої відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Окладніковим Сергієм Вікторовичем, якою уповноважено Солдатову Н.В. на представництво інтересів відповідача в громадських, кооперативних, державних органах, установах, організаціях, в тому числі у суді. Зазначена довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Стець Н.М.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.02.2013р., у зв'язку з великим завантаженням судді Любченко М.О., справу № 5011-57/15200-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Привалов А.І., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013р. справу №5011-57/15200-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Привалов А.І., Пригунова А.Б. та призначено до розгляду на 05.02.2013р.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" в судовому засіданні 05.02.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача - Фізичної особи-підприємця Окладнікова Сергія Вікторовича в судовому засіданні 05.02.2013р. позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012р. між ТОВ "Лафорт" (довіритель) та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Окладніковим Сергієм Вікторовичем, (повірений або страховий агент) було укладено договір передоручення (агентська угода) №25-ЛФ (далі - Договір передоручення) відповідно до п. 1.1. якого позивач передоручає свої повноваження страхового агента за Договором доручення (агентської угоди) № 02 від 03.01.2012 та довіреності № 04-01/2012 від 03.01 2012 р. щодо пошуку потенційних страхувальників, поширення інформації про Страховика та його послуги, консультування та пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням договорів страхування (виконання робіт з обслуговування договорів, у тому числі підготовка і оформлення всіх необхідних документів для укладення договорів чи сприяння в їх укладенні), тощо. Кількість та обсяг повноважень, які передоручае Страховий агент, встановлюється ним у випадку, відповідно до економічної чи маркетингової доцільності, з урахуванням можливостей виконання, але в будь-якому разі він не може виходити за межі повноважень самого Довірителя.

Відповідач є представником Страховика і діє в його інтересах за винагороду на підставі цього Договору та виданої довіреності, відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого Постановою КМУ №1523 від 18.12.1996р. та інших актів законодавства, умов цього Договору та умов страхування затверджених страховиком (п. 1.2. Договору передоручення).

Позивачем в позовній заяві зазначено, що згідно з Переліком полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у відповідача станом на 01.03.2012р. знаходяться не відзвітовані поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії "АА", у кількості 531 шт. Крім того, відповідно до актів прийому-передачі №163 від 23.03.2012р. і №323 від 16.05.2012р. позивачем було передано відповідачу 150 полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії "АА".

Позивач вказує, що за період з 01.03.2012р. по 01.08.2012р. відповідачем здійснено повернення полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії "АА" після укладення договорів страхування, а також зіпсованих полісів в загальній кількості 391 штук, в результаті чого станом на 01.08.2012р. у відповідача залишилось не відзвітованими 290 полісів серії "АА", в підтвердження чого позивач посилається на акт звірки полісів станом на 01.08.2012р. Позивачем також зазначено, що з 01.08.2012р. відповідачем здійснено повернення позивачу частини полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії "АА", у зв'язку з чим, станом на 25.10.2012р., у відповідача залишилось 266 полісів серії "АА".

Згідно заяви про зменшення позовних вимог, кількість полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії "АА", що залишись не повернутими позивачу, складає 265 шт.

Пунктом 2.1.38 Договору передоручення передбачено, що відповідач, як агент, зобов'язаний повернути невикористані бланки договорів страхування за вимогою Довірителя не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів після надходження такої вимоги.

Додатковою угодою №1 від 01.06.2012р. до Договору передоручення сторони дійшли згоди про доповнення Договору передоручення пунктом 5.14., відповідно до якого: у випадку порушення Страховим агентом п. 2.1.38 Договору, а саме неповернення або несвоєчасного повернення Страховим агентом невикористаних бланків договорів страхування на вимогу Довірителя або Страховика, відповідач (Страховий агент)зобов'язаний сплатити Довірителю штраф у розмірі 500,00 (п'ятсот) гривень 00 коп. за кожен неповернений невикористаний бланк договору страхування (полісу), а також відшкодувати Довірителю або Страховику збитки (у тому числі і суму виплаченого страхового відшкодування), за неповерненими договорами страхування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом вих. №97 від 28.09.2012р. повідомив відповідача про припинення його повноважень як агента за договором, про припинення Договору передоручення та вимагав повернути до 15.10.2012р. невикористані бланки полісів.

Зазначений лист отримано відповідачем 17.10.2012р., що підтверджується відміткою відповідача на вказаному листі.

Позивачем здійснено нарахування штрафу, відповідно до п. 5.14 Договору (згідно заяви про зменшення позовних вимог), в розмірі 132500,00 грн. (265 неповернутих полісів х 500,00 грн.).

Оскільки, відповідач полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачу не повернув, останній звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 132500,00 грн. штрафу відповідно до п. 5.14 Договору передоручення, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Під час розгляду справи, 18.12.2012р. до Господарського суду міста Києва від позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафорт" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" надійшла заява про зміну позивача у справі.

Судом було встановлено, що 17.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лафорт" (позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт" укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Лафорт" (цедент) передає Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Лафорт" (цесіонарію), а ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" приймає від ТОВ "Лафорт" права вимоги, визначені в п. 2 цього Договору, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2., за цим договором у повному обсязі передаються всі права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафорт" до фізичної особи-підприємця Окладнікова Сергія Вікторовича, ідентифікаційний номер 2653420774 (далі - боржник), за Договором передоручення (Агентська угода) №25-ЛФ від 03.01.2012р. із всіма змінами і доповненнями, в т.ч. внесеними Додатковою угодою №1 від 01.06.2012р. (далі - основний Договір).

До ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" (цесіонарія) переходять всі права ТОВ "Лафорт" (цедента) за основним Договором в обсязі і на умовах, що існували на момент укладення даного договору, зокрема, але не виключно право вимагати від боржника здійснення на користь ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" (цесіонарія) усіх та будь-яких обов'язків, покладених на Боржника умовами основного Договору та нормами діючого законодавства, у тому числі повернути бланки наданих боржнику договорів (полісів) страхування, здійснювати розрахунок за реалізовані договори (поліси) страхування, сплатити неустойку (пеня, штраф), заподіяні невиконанням основного Договору, збитки, тощо.

Цим договором у тому числі передається право вимоги ТОВ "Лафорт" (цедента) до боржника штрафу в розмірі 132 500,00 грн. за основним Договором із змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 01.06.2012р., за неповернення боржником бланків договорів (полісів) страхування, що є предметом розгляду у справі №5011-57/15200-2012, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва.

Згідно п. 3. даного Договору ТОВ "Лафорт" (цемент) визнає, що після укладення цього договору у нього відсутні жодні права вимоги (претензії) до боржника, всі права вимоги на підставі цього договору перейшли від ТОВ "Лафорт" (цедента) до ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" (цесіонарія) в момент підписання цього договору.

Відповідно до п. 4 Договору про відступлення права вимоги від 17.12.2012р., моменту підписання цього договору Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" стає новим кредитором Фізичної особи-підприємця Окладнікова Сергія Вікторовича, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Лафорт" втрачає будь-які права вимоги до вказаного боржника за основним Договором.

У зв'язку з зазначеним, у відповідності до ст. 25 ГПК України, судом здійснено заміну позивача в справі №5011-57/15200-2012 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафорт" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889), про що Господарським судом міста Києва винесено відповідну ухвалу від 25.12.2012р.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, зазначає, що позивач завчасно звернувся з позовом до суду, оскільки перебіг позовної давності за вимогами позивача починається з 17.11.2012р. Зазначені заперечення мотивовані тим, що вимогу про припинення договору передоручення, припинення повноважень відповідача як агента та про повернення невикористаних полісів, відповідач отримав 17.10.2012р., а тому відповідно до п. 7.4. Договору та ч. 3 ст. 1008 ЦК України, Договір передоручення припинив свою дію 16.11.2012 року, а відповідач, згідно умов Договору, зобов'язаний здійснити повернення полісів в день припинення Договору.

Таким чином, відповідач вважає, що строк виконання зобов'язання відповідача виник тільки з 17.11.2012р., а тому звернення до суду з позовною заявою до відповідача від 26.10.2012р., що надійшла до суду 30.10.2012р., є безпідставним.

Однак, суд зазначає, що вимога про стягнення з відповідача 132500,00 грн. штрафу заявлена на підставі п. 2.1.38 та п. 5.14 Договору передоручення (агентської угоди) № 25-ЛФ від 03.01.2012р., а тому посилання відповідача на умови Договору передоручення щодо припинення даного Договору та застосування порядку повернення полісів в такому випадку, визнаються судом безпідставними.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

З умов Договору передоручення, вбачається, що даний договір за цивільно-правовою природою є договором доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідачем не здійснено повернення полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії "АА" в розмірі 265 шт., у зв'язку з чим, позивачем здійснено нарахування штрафу, відповідно до п. 5.14 Договору (згідно заяви про зменшення позовних вимог), в розмірі 132500,00 грн. (265 неповернутих полісів х 500,00 грн.).

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач, в позовній заяві, посилається на те, що листом вих. №97 від 28.09.2012р. він повідомив відповідача про припинення його повноважень як агента за договором, про припинення Договору передоручення та вимагав повернути до 15.10.2012р. невикористані бланки полісів.

Пунктом 2.1.38 Договору передоручення (агентської угоди) № 25-ЛФ від 03.01.2012р. передбачено, що відповідач, як агент, зобов'язаний повернути невикористані бланки договорів страхування за вимогою Довірителя не пізніше ніж через 5 (п'ять) робочих днів після надходження такої вимоги.

Суд, дослідивши вищевказаний лист вих. №97 від 28.09.2012р., встановив, що в даному листі, зазначено наступне:

" Цим листом ТОВ "Лафорт" (далі-Товариство) повідомляє, що у зв'язку зі зміною ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" умов співпраці зі своїми страховими посередниками та у відповідності до ст. 1008 Цивільного кодексу України з 25 жовтня 2012 р. припиняються ваші повноваження як страхового агента та припиняється дія всіх раніше укладених з Вами договорів передоручення (агентських угод).

У зв'язку із зазначеним, відповідно до п. 7.4. Договору, просимо в строк до 15 жовтня 2012 року повернути видані страховому агенту довіреності на здійснення агентської страхової діяльності, надати звітність (реєстр) по укладеним Договорам страхування, а також повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Лафорт" всі невикористані (нереалізовані) бланки договорів страхування.

Крім того, просимо в строк до 25 жовтня 2012 року провести погашення існуючої перед Товариством заборгованості по страховим платежам, а також здійснити розрахунки по зіпсованим та втраченим бланкам договорів страхування.

Нагадуємо, що відповідно до п. 7.2. Договору передоручення, з припиненням представництва за Договором втрачають чинність всі передоручення, видані Страховим агентом на підставі договору та виданої йому довіреності."

Судом встановлено, в даній вимозі не міститься посилань на Договір передоручення (агентська угода) №25-ЛФ від 03.01.2012р., за порушення умов якого, позивач просить стягнути з відповідача штраф, та не зазначено кількість та номери полісів, які повинні бути повернуті відповідачем за цим Договором.

Таким чином, лист вих. №97 від 28.09.2012р. визнається судом неналежним доказом в підтвердження пред'явлення вимоги відповідачу про повернення полісів, виданих на виконання Договору передоручення (агентська угода) №25-ЛФ від 03.01.2012р.

Крім того, позивач в підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що ним передано відповідачу поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії "АА" у кількості 150 шт., в підтвердження чого надано акти прийому-передачі №163 від 23.03.2012р. і №323 від 16.05.2012р. Також, позивач зазначає, що у відповідача станом на 01.03.2012 р. знаходились не відзвітовані поліси обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії "АА" у кількості 531 шт., в підтвердження чого позивач посилається на Перелік полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В підтвердження того, що відповідач не повернув позивачеві 265 шт. полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії "АА", позивачем надано Акт звірки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів станом на 01.08.2012 р., Акт звірки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів станом на 25.10.2012 р. та Акт звірки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів станом на 01.11.2012 р.

Окрім того, позивачем надано суду звіти (реєстри) укладених договорів (полісів) страхування від 27.05.2012р., 01.06.2012р., 02.07.2012р., 03.07.2012р., 09.07.2012р., 20.07.2012р., 06.08.2012р., 13.08.2012р., 21.09.2012р., якими підтверджується передання відповідачем позивачу полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів після укладення договорів, а також зіпсованих полісів.

Суд, дослідивши вищезазначені документи, надані позивачем в якості доказів в підтвердження своїх позовних вимог, встановив наступне.

В Переліку полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначено, що станом на 01.03.2012 року між позивачем та відповідачем проведено звірку по актах прийому-передачі бланків полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були видані у 2011 році та не відзвітовані, та становлять 531 шт.

В Актах звірки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів станом на 01.08.2012 р., на 25.10.2012р. та станом на 01.11.2012р., зазначено, що між позивачем та відповідачем проведено звірку бланків полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були видані в 2011-2012 роках відповідно та наведено перелік полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які наявні у відповідача.

Суд зазначає, що Акти звірки по суті є документами, які містять зведені відомості щодо полісів та не є первинними документами, які підтверджують факт наявності у відповідача полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, переданих саме за Договором передоручення (агентська угода) №25-ЛФ від 03.01.2012р.

При цьому, належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують позовні вимоги позивачем не надано.

Також, з переліку полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що поліси, які, як стверджує позивач, повинні бути повернуті відповідачем, видані, зокрема, в 2011 році.

Разом з тим, правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі Договору передоручення (агентська угода) №25-ЛФ.

Судом встановлено, що Договір передоручення (агентська угода) №25-ЛФ укладено між позивачем та відповідачем 03.01.2012р.

Таким чином, поліси, перелік яких містяться в Переліку полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та в Актах звірки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що надані позивачем в підтвердження своїх позовних вимог, видані відповідачу раніше ніж укладено Договір передоручення (агентська угода) № 25-ЛФ від 03.01.2012р., за якими у сторін виникли права та обов'язки.

З огляду на зазначене, Перелік полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Акти звірки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не приймаються судом в якості належних доказів в підтвердження позовних вимог.

Разом з тим, з наданих позивачем в підтвердження своїх позовних вимог Актів звірки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та звітів (реєстрів) укладених договорів (полісів) страхування від 27.05.2012р., 01.06.2012р., 02.07.2012р., 03.07.2012р., 09.07.2012р., 20.07.2012р., 06.08.2012р., 13.08.2012р., 21.09.2012р. в сукупності, не вбачається, що відповідачем не повернуто позивачу саме поліси, які були передані йому за Актами прийому-передачі №163 від 23.03.2012р. і №323 від 16.05.2012р.

Також, вищезазначені документи не містять посилань на Договір передоручення (агентська угода) №25-ЛФ від 03.01.2012 року.

Крім того, як встановлено судом вище, відсутнє посилання на Договір передоручення (агентської угоди) № 25-ЛФ від 03.01.2012р. і у вимозі (вих. №97 від 28.09.2012р.) про повернення довіреностей на здійснення агентської страхової діяльності, невикористаних (нереалізованих) бланків договорів страхування та надання звітності (реєстрів).

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача з 132500,00 грн. штрафу, відповідно до п. 5.14 Договору передоручення(агентської угоди) № 25-ЛФ від 03.01.2012р., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, є безпідставними, необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.02.2013р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя А.І. Привалов

Суддя А.Б. Пригунова