Постанова № 31137726, 08.05.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року Справа № 803/937/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю представника позивача Кухарчука В.М.,

представників відповідача Карпюк Л.В., Матвійчук І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Світанок» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області (далі - УПФ в Рожищенському районі) звернулося з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Світанок» (далі - СГВК «Світанок») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 24 194,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» СГВК «Світанок» не відшкодувало Управлінню Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до списку виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в сумі 24 194,39 грн., а саме за період з січня 2011 року по грудень 2012 року. Просить стягнути з СГВК «Світанок» на користь УПФ в Рожищенському районі Волинської області заборгованість на вищевказану суму, яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві. Також суду пояснив, що заборгованість виникла за період з 01.01.2011 року по 01.01.2013 року, однак вимоги про сплату боргу відповідачу не надсилались. Рішення від державного реєстратора про припинення юридичної особи до їх Управління не находило. Довідка про суму заборгованості із сплати страхових коштів Пенсійним фондом не видавалась, оскільки заява про видачу такої довідки не надходила. Підтвердив, що відповідач на час розгляду справи не знятий з державної реєстрації. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та вказали, що 12.12.2012 року подали до державного реєстратора заяву про ліквідацію їх підприємства, яке на даний час не ліквідовано. Дій державного реєстратора щодо не направлення до УПФ в Рожищенському районі повідомлення про рішення засновників юридичної особи про припинення цієї особи вони не оскаржували. Вказали, що довідка від УПФ в Рожищенському районі про суму заборгованості не надходила та зазначили, що на даний час підприємство не знято з реєстрації. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97 об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пунктах "б"-"з" цієї статті.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Так, відповідно до пунктів 6.4, 6.8 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається із пункту 6.1 даної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, для платників (крім тих, що є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) 100 відсотків фактичних витрат.

Судом встановлено, що СГВК «Світанок» зареєстроване як юридична особа 25.03.1992 року Рожищенською районною державною адміністрацією, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 539246.

Відповідач СГВК «Світанок» підпадає під дію частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а тому повинне сплачувати до Пенсійного фонду фактичні витрати на доставку та виплату пенсій.

Факт наявності заборгованості у відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом за період з січня 2011 року по грудень 2012 року в сумі 24 194,39 грн. підтверджується карткою особового рахунку з 01.01.2011 року по 15.04.2013 року, розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за лютий 2013 року, наявними в матеріалах справи.

Станом на 08.04.2013 року між УПФ в Рожищенському районі та бухгалтером СГВК «Світанок» проведено звірку розрахунків за платежами по пільгових пенсіях, якою встановлено несплату платежів в сумі 24 194,39 грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків по пільгових пенсіях, який бухгалтер СГВК «Світанок» отримав разом із розрахунком 08.04.2013 року.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо адміністративного позову з підстави перебування підприємства в стані припинення підприємницької діяльності, враховуючи наступне.

Згідно ч. 6 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" недоїмка не підлягає списанню, крім випадків повної ліквідації юридичної особи.

Відповідно до частини другої статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Рішення власника про ліквідацію юридичної особи не свідчить про фактичне припинення юридичної особи державним реєстратором та не позбавляє обов'язку погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. На час розгляду справи, відповідач перебуває у стані припинення підприємницької діяльності, однак запису про припинення юридичної особи СГВК «Світанок» до ЄДРПОУ не внесено, а тому фактично юридична особа СГВК «Світанок» на даний час не припинена (не ліквідована).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача перед УПФ в Рожищенському районі за період з січня 2011 року по грудень 2012 року існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка на день розгляду справи не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Світанок» на користь Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області заборгованість в сумі 24 194 (двадцять чотири тисячі сто дев`яносто чотири) гривні 39 копійок по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2011 року по грудень 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 13 травня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф.Костюкевич