Рішення № 31134949, 12.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4163/13 12.04.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант- Авто»ДоПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега»Простягнення 4 562,96 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаВеликородний А.О.Від відповідача Різуков Р.С.

БСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант- Авто» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (далі - відповідач) про стягнення 4 562,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 22.03.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.03.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 12.04.2013 р.

26.03.2013 р. через канцелярію суду надійшов витяг з інформацією по полісу №ВС/8054704 з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

02.04.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, до якого додано копію постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.12.2009 р. у справі №3-7276/09р.

05.04.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач звернувся з позовом до суду передчасно, без дотримання встановленого Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строку на досудове врегулювання спору.

05.04.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача також надійшла заява про застосування строків позовної давності, за змістом якої відповідач зазначив, що при суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а оскільки з розширеної довідки ДАІ про обставини ДТП вбачається, що страховий випадок відбувся 16.12.2009 р., то останнім днем для подачі позову є 17.12.2012 р., однак позивач звернувся до суду лише 01.03.2013 р., тобто після спливу строків позовної давності.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, в задоволенні позовних вимог заперечував у повному обсязі. Посилаючись на підстави викладені у відзиві на позовну заяву, а також з підстав спливу строків позовної давності.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2009 р. між ПАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є позивач, та Представництвом «Біоноріка АГ» укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №19G-0301406, за яким позивач страхує майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Skoda», державний реєстраційний номер АА 6316 ОІ.

16.12.2009 р. о 13 годині 50 хвилин Кліхе Ю.Є., керуючи транспортним засобом «Suzuki», державний реєстраційний номер АХ 7517 ВВ, в м. Харкові, по вул. Космічної на перехресті з вул. Р. Ролана не вибрав безпечну дистанцію та безпечну швидкість руху допустив зіткнення з автомобілем «Skoda», державний реєстраційний номер АА 6316 ОІ, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.12.2009 р. у справі №3-7276/09р. водія Кліхе Ю.Є. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до висновку №000001 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 18.01.2010 р., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер АА 6316 ОІ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3 628,02 грн.

Згідно рахунку-фактури №4030390 від 17.02.2010 р., складеного ТОВ «Атлант-М Олексіївка» (СТО), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер АА 6316 ОІ становить 4 702,16 грн.

Страховим актом №97312 від 22.02.2010 р. пошкодження транспортного засобу марки «Skoda», державний реєстраційний номер АА 6316 ОІ, внаслідок ДТП, що сталося 16.12.2009 р. в м. Харкові, по вул. Космічної на перехресті з вул. Р. Ролана, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4 562,96 грн.

Виконуючи зобов'язання за договором позивачем перераховано на рахунок страхувальника страхове відшкодування у розмірі 4 562,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №217 від 02.03.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 4 562,96 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Suzuki», державний реєстраційний номер АХ 7517 ВВ, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з витягу МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Suzuki», державний реєстраційний номер АХ 7517 ВВ, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Кліхе Ю.Є. вказаним автомобілем, застрахована - відповідачем згідно із полісом №ВС/8054704.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/8054704) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії полісу з 21.09.2009 р. по 20.09.2010 р.

Відповідно до полісу №ВС/8054704 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є у тому числі Кліхе Ю.Є., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним автомобіля «Suzuki», державний реєстраційний номер АХ 7517 ВВ, була застрахована відповідачем.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач 11.02.2013 р. звернувся до відповідача із регресною вимогою №468-14/14 від 11.02.2013 р. про відшкодування шкоди у розмірі 4 562,96 грн.

27.02.2013 р. відповідач надіслав позивачу відповідь на регресну вимогу, за змістом якої просив відповідача надіслати копію полісу №19G-0301406 та копію постанови суду з печаткою.

За змістом відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач як на підстави своїх заперечень у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу, посилається на не надання позивачем всупереч вимогам ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вищевказаних документів, а також на те, що 90-денний строк передбачений п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції, чинній після набрання чинності Закону №3045 від 17.02.2011 р. на прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування не сплинув, а відтак звернення позивача із позовом до суду є передчасним.

Проте суд зазначає, що статтею 38 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до припису частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, у зв'язку з чим можливість використання судового способу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів не може бути поставлена законом чи підзаконним нормативно-правовим актом у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, зокрема, й досудового врегулювання спору.

Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні №15-рп/2002 від 09.07.2002 року, вказавши на право кожної особи вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. При цьому, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач отримав право вимоги потерпілої особи до страховика після виплати страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися з вимогою (претензією) виплатити страхове відшкодування в порядку регресу безпосереднього до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Відтак, звернувшись до суду з позовом про стягнення з відповідача, як страховика винної у ДТП особи, страхового відшкодування в порядку регресу, позивач обрав належний спосіб захисту своїх прав, що спростовує твердження відповідача про передчасність звернення позивача із позовом до суду.

Аналогічну правову позицію містить постанова Вищого господарського суду України від 30.11.2012 р. у справі 5011-67/3351-2012 та постанова Верховного Суду України №12/050 від 28.08.2012 р. у справі 23/279.

Крім того, суд відзначає, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тобто спеціальним законом, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.03 (далі - Методика).

Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.

Відтак, документом, який визначає розмір збитку, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу.

Отже, розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема ст. 29 України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не рахунками СТО.

Матеріалами справи підтверджено (висновок №000001 експертного автотоварознавчого дослідження, складений 18.01.2010 р.,), що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер АА 6316 ОІ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3 628,02 грн.

Полісом №ВС/8054704, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відтак, розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом №ВС/8054704 становить 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №ВС/8054704 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3 118,02 грн. (3 628,02 грн. вартість ремонту згідно висновку експерта - 510,00 грн. франшизи).

Як вбачається із відзиву на позовну заяву, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності щодо стягнення спірного страхового відшкодування, перебіг якого, на думку позивача, починається з моменту виникнення страхового випадку (ДТП), тобто з 16.12.2009 р., проте суд відзначає наступне.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України №12/207 від 07.08.2012 р. та №5023/4833/11 від 28.08.2012 р.

Як свідчать матеріали справи, зобов'язання по сплаті страхового відшкодування на користь страхувальника за договором добровільного страхування по страховому випадку позивач виконав 02.03.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №217 від 02.03.2010 р.

Таким чином строк позовної давності за позовною вимогою позивача щодо стягнення в порядку регресу страхового відшкодування сплинув 02.03.2013 р.

В свою чергу, позов та додані до нього додаткові документи було направлено позивачем до суду поштовим сгрупованим відправленням, а згідно відтиску поштового штемпелю на конверті позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що таке відправлення було здійснено 01.03.2013 р., а відтак без пропуску трирічного строку позовної давності, що виключає твердження відповідача про необхідність застосування строків позовної давності щодо вимоги про стягнення спірного страхового відшкодування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 3 118,02 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-а, код ЄДРПОУ 21626809) на Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант- Авто» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) страхове відшкодування в сумі 3 118 (три тисячі сто вісімнадцять) грн. 02 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1175 (одна тисяча сто сімдесят п'ять) грн. 67 коп.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2013 р.