Рішення № 31134931, 17.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/953/13 17.04.13

Господарський суд міста Києва в складі колегії суддів: Привалова А.І. (головуючий), Ониськів О.М., Цюкала Ю.В., при секретарі Сай А.С.,

розглянувши справу № 910/953/13

за позовом Усенка Олексія Миколайовича;

до приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ»

про визнання недійсними положення п. 14.4.1. Статуту та зобов'язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Сень К.В., довіреність № 1612 від 25.12.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

Усенко Олексій Миколайович (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» (надалі - відповідач) про визнання недійсними положення п. 14.4.1. Статуту та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Статутом ПрАТ «Бліц-Інформ» визначено, що органами управління товариства є загальні збори акціонерів товариства, президент та ревізійна комісія. При цьому, відповідно до п. 14.4.1. Статуту, президент товариства, зокрема, приймає рішення про проведення загальних зборів товариства та розпоряджається майном товариства. Таким чином, на думку позивача, делегування президенту товариства таких повноважень як прийняття рішення про проведення загальних зборів товариства, необмежене право на розпорядження майном товариства та укладення будь-яких договорів суперечить вимогам Закону України «Про акціонерні товариства» та порушує право позивача на участь в управлінні акціонерним товариством, у зв'язку з чим останній просить суд: 1) визнати такими, що суперечать Закону України «Про акціонерні товариства», та недійсними положення пункту 14.4.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» про повноваження виконавчого органу - президента товариства щодо розпорядження майном товариства та укладення, зміни, тлумачення та припинення (розриву) господарських договорів (правочинів) і контрактів; 2) зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» провести загальні збори акціонерів товариства, на яких розглянути питання щодо приведення у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» положення Статуту товариства про повноваження виконавчого органу товариства та внесення відповідних змін до Статуту товариства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2013р. порушено провадження у справі № 910/953/13 та призначено її розгляд на 31.01.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 31.01.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проте витребувані докази надано частково.

Представник відповідача позов не визнав, однак відзив на позов не надав.

Ухвалою від 31.01.2013р. суд відклав розгляд справи на 21.02.2013р., у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів.

Представник позивача в судове засідання 21.02.2013р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 31.01.2012р. не виконав, проте через загальний відділ діловодства від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з терміновим відрядженням повноважного представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 31.01.2013р. також не виконав, зокрема відзив на позов не надіслав.

Ухвалою від 21.02.2013р. суд відклав розгляд справи на 14.03.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судовому засіданні 14.03.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена перерва до 28.03.2013р.

Крім того, сторони звернулись з клопотанням в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку вирішення спору, яке суд задовольнив та ухвалою від 14.03.2013р. продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 28.03.2013р., беручи до уваги складність спору, суд дійшов висновку здійснити розгляд справи № 910/953/13 колегіально.

Згідно з розпорядженням Голова Господарського суду міста Києва від 29.03.2013р., справу № 910/953/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Ониськів О.М., Цюкало Ю.В.

Ухвалою суду від 02.04.2013р. справу № 910/953/13 прийнято до провадження колегією суддів та призначено розгляд справи на 17.04.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 17.04.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 02.04.2013р. не виконав, витребувані докази не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 02.04.2013р. була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що міститься в матеріалах справи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасника судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» створено відповідно до законодавства України і діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів, яке оформлено Протоколом № 01 від 23.08.2011 року.

Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» засноване як приватне товариство для здійснення видів діяльності, визначених в пункті 8 Статуту, та є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ».

Статутний капітал товариства поділено на 14753 простих іменних акцій номіналом 10 грн. кожна. Акції випущені на суму 147530 грн (п. 10.8. Статуту).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Позивач є акціонером Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ», про що зазначено в пункті 6 Статуту.

Згідно реєстру власників іменних цінних паперів станом на 18.08.2011р., позивачу належить 15 шт. акцій, номінальною вартістю 150,00 грн., що, в свою чергу, становить 0,1016742357 відсотків від загальної кількості .голосуючих акцій товариства.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства», корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами

Таким чином, оскільки позивач має статус акціонера, що під час розгляду справи відповідачем не заперечувалось, тому він, як власник акцій, є учасником спірних корпоративних правовідносин та має право на звернення до суду з позовом до акціонерного товариства (постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Як вбачається з позовної заяви, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що Статутом ПрАТ «Бліц-Інформ» визначено, що органами управління товариства є загальні збори акціонерів товариства, президент та ревізійна комісія. При цьому, відповідно до п. 14.4.1. Статуту, президент товариства, зокрема, приймає рішення про проведення загальних зборів товариства та розпоряджається майном товариства.

Отже, на думку позивача, делегування президенту товариства таких повноважень як прийняття рішення про проведення загальних зборів товариства, необмежене право на розпорядження майном товариства та укладення будь-яких договорів суперечить вимогам Закону України «Про акціонерні товариства» та порушує право позивача на участь в управлінні акціонерним товариством.

При цьому, позивач зазначає, що порушення його прав на участь в управлінні товариством підтверджується тим, що починаючи з 2002 року в товаристві загальні збори були проведені тільки 2 рази, останній раз по затвердженню нової редакції Статуту в 2011 році, що було єдиним питанням, яке було включено в порядок денний зборів.

Положення про проведення загальних зборів в товаристві не затверджено. Ревізійна комісія в товаристві не створена. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства не здійснюється.

Дивіденди акціонерам з 2002 року не виплачуються. Аналіз дохідності акцій товариства з 2002 року не проводиться. Заборгованість товариства перед третіми особами з кожним роком зростає. За даними річного балансу за 2011 рік зобов'язання товариства за довгостроковими кредитами банків збільшилась на 20 млн.грн. За результатами господарської діяльності в 2011 році товариство має збитки. Товариство має численні спори з податковими органами.

Президентом компанії загальні збори не скликаються. Акціонерам інформація щодо стану справ товариства не надається. Фактично акціонери позбавлені права впливати на діяльність товариства, упередити негативні наслідки одноособового управління товариством та приймати участь в управлінні товариством. На вимогу позивача як акціонера ПрАТ «Бліц-Інформ» загальні збори не були проведені.

Президентом товариства за останні роки підписано декілька довгострокових кредитних договорів, сума зобов'язань товариства за якими перевищує 25% активів товариства. Так, 29.03.2012р. президентом ПрАТ «Бліц-Інформ» було підписано Кредитний договір з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму майже 90 млн.грн., що перевищує 25% активів товариства. Для укладення цієї угоди президентом товариства скликання загальних зборів не здійснювалось, ніяким іншим чином акціонери не були поінформовані про укладення такого значного правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог надано до справи копії Статуту ПрАТ «Бліц-Інформ», Протоколу № 01 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ» від 23.08.2011р., на яких була затверджена нова редакція Статуту та обрано президента товариства, реєстру власників іменних цінних паперів станом на 18.08.2011р. та лист позивача від 05.11.2012р., адресований президенту ПрАТ «Бліц-Інформ», в якому позивач просив скликати загальні збори товариства з метою внесення змін до Статуту ПрАТ «Бліц-Інформ» щодо обмеження повноважень виконавчого органу товариства, зокрема, на прийняття рішення про проведення загальних зборів, розпорядження майном товариства та укладення, зміни, тлумачення та припинення (розриву) господарських договорів (правочинів) і контрактів на суму, що перевищує 10% активів підприємства.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу суду пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано суду доказів, що починаючи саме з 2002 року останній звертався до керівництва відповідача з вимогами виплатити дивіденди, провести загальні збори акціонерів з даного питання; відсутні також в матеріалах справи і докази, які свідчать про збитковість господарської діяльності відповідача, починаючи з 2011 року, а також не надано жодних доказів, які свідчать про відчуження майна та укладання договорів і контрактів на суму, що перевищує 10% активів підприємства та завдання цим збитків акціонерам.

Крім того, суд звертає увагу на те, що нова редакція Статуту ПрАТ «Бліц-Інформ» була затверджена рішенням загальних зборів акціонерів, оформлених протоколом № 01 від 23.08.2011р.

Як вбачається з протоколу № 01 від 23.08.2011р., на загальних зборах були присутні акціонери, кількість голосів яких становила 98,29%. Так, зокрема, від імені Усенка О.М. був присутній його повноважний представник - Сук Володимир Васильович.

Пунктом другим порядку денного загальних зборів акціонерів, що відбулись 23.08.2011р., було визначено - затвердження нової редакції Статуту товариства, у зв'язку із приведенням його у відповідність до законодавства України.

Як свідчить протокол № 01 від 23.08.2011р., представник Усенка О.М. на загльних зборах акціонерів проголосував «за» прийняття нової редакції Статуту товариства та без будь-яких зауважень чи заперечень.

Доказів визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів, оформлених протоколом № 01 від 23.08.2011р., під час розгляду справи представлено не було.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового цивільного права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду. Одним із способів захисту порушеного права закон визначає визнання правочину (господарських угод) недійсними з підстав, передбачених законом.

Зі змісту цих норм вбачається, що закон визначає, як необхідну умову для реалізації особою свого права на захист певного матеріального права, те, щоб вказане право було предметом порушення, невизнання або оспорювання зі сторони іншого суб'єкта спірних відносин.

За змістом ч. 2 п. 11 Постанови № 13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Однак, позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення його корпоративних прав оспорюваними положеннями Статуту товариства, за які до того ж під час проведення загальних зборів акціонерів 23.08.2011р. проголосував без будь-яких зауважень чи заперечень уповноважений представник позивача.

Згідно п. 14 Постанови № 13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно ч. 2 ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства», в акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.

Отже, відповідно до вказаної норми, створення наглядової ради у приватному акціонерному товаристві «Бліц-Інформ», акціонерами якого є 6 осіб, є не обов'язковим.

Повноваження наглядової ради, визначені статтею 52 Закону України «Про акціонерні товариства», в тому числі і повноваження щодо прийняття рішення про вчинення значного правочину, здійснюються загальними зборами акціонерів товариства.

У пункті 14.3.7.Статуту ПрАТ «Бліц-Інформ», наведені повноваження загальних зборів акціонерів, які відповідають вимогам Закону України «Про акціонерні товариства».

Згідно ч. 1 статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Стаття 47 Закону України «Про господарські товариства» містить аналогічну норму, відповідно до якої виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

У пункті 14.4.Статуту ПрАТ «Бліц-Інформ» встановлено, що виконавчим оорганом товариства є президент товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства, та у пп. 14.4.1. наведені повноваження президента, встановлені законодавством для керівника акціонерного товариства та компетенції, визначеної статутом.

У відповідності зі ст. 60 Закону України «Про акціонерні товариства», порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом акціонерного товариства.

Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.

Отже, у пункті 14.4.1. Статуту ПрАТ «Бліц-Інформ» визначені повноваження президента товариства, які він реалізує під час управління поточною діяльністю товариства, що відповідає приписам ст.ст. 58, 60 Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, посилання позивача на невідповідність пп. 14.4.1. Статуту ПрАТ «Бліц-Інформ» вимогам Закону України «Про акціонерні товариства» не відповідає дійсності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що дійсно ч. 1 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства», встановлено, що рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймаються наглядовою радою, а в разі її відсутності, згідно ст.ст. 51,52 вказаного Закону, - загальними зборами акціонерів.

Однак, при вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 р.

Крім того, необхідно враховувати, що в пункті "і" частини п'ятої статті 41 Закону про господарські товариства до компетенції загальних зборів віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, а не їх укладення. У разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності (п.п. 40, 42 Постанови № 13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Таким чином, за результатом розгляду справи, судом не встановлено невідповідність вимогам чинного законодавства положень пункту 14.4.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ», а також порушення, у зв'язку з його прийняттям, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Також, суд відзначає, що згідно ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Акціонерне товариство зобов'язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори). Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Приписами Закону України «Про акціонерні товариства» не передбачено право посадових осіб державних органів втручатись у діяльність акціонерних товариств, зокрема зобов'язувати скликати загальні збори акціонерів, таке право надано наглядовій раді товариства або виконавчому органу товариства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Крім того, в силу приписів ст. 47 Закону України «Про акціонерні товариства», на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, можуть бути скликані позачергові збори акціонерів, проте позивач володіє лише 0,1016742357 відсотків від загальної кількості голосуючих акцій товариства, що не дає йому права на ініціювання скликання позачергових загальних зборів акціонерів у будь-який час і з будь-якого приводу.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.04.2013р. Головуючий суддя А.І.Привалов Суддя О.М.Ониськів Суддя Ю.В.Цюкало А.І. Привалов