Рішення № 31133759, 30.04.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2013 р.Справа № 924/297/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Стелла Пак Україна", м. Луцьк, Волинської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Гофропак", с. Грузевиця, Хмельницького району

про стягнення 14 367,12 грн., з яких 13 651,69 грн. - основного боргу, 545,59 грн. - пені, 60,42 грн. - інфляційних втрат, 109,42 грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 15851,67 грн., з яких 15 106,24 грн. - основного боргу, 545,59 грн. - пені, 60,42 грн. - інфляційних втрат, 109,42 грн. - 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу товару №30/01/2 від 30.01.2012р. стосовно оплати поставленого товару.

В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу, яка розглянута та прийнята судом, про що зазначено в ухвалі від 16.04.2013р.

Отже, предметом спору по справі є вимога про стягнення з відповідача 14 367,12 грн., з яких 13 651,69 грн. - основного боргу, 545,59 грн. - пені, 60,42 грн. - інфляційних втрат, 109,42 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 02.04.2013р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обгрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав. Між тим, 15.04.2013р. ним подано заяву про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з порушенням провадження у справі №924/521/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Гофропак", с. Грузевиця, Хмельницького району до товариства з обмеженою відповідальністю „Стелла Пак Україна", м. Луцьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу товару №30/01/12 від 30.01.2012р. На думку відповідача, до вирішення справи про визнання недійсним договору купівлі-продажу, розгляд даної справи є неможливим.

Представник позивача надіслав письмову позицію з приводу заяви про зупинення, згідно якої позивач вважає заяву відповідача про зупинення безпідставною, а мотиви, викладені в ній, є надуманими та направлені на штучне затягування справи.

Розглянувши заяву відповідача суд відмовляє в її задоволенні враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Отже, враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товару №30/01/2 від 30.01.2012р., а предметом спору у справі №924/521/13 є вимоги про визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу.

Суд погоджується з тим, що вказані справи пов'язані між собою, однак вважає, що зазначене не дає підстав для висновку про неможливість розгляду даної справи до розгляду пов'язаної справи. Наявність в провадженні господарського суду Хмельницької області справи №924/521/13 не перешкоджає встановленню судом у даній справі фактичних обставин щодо виникнення заборгованості, її розміру, обов'язку відповідача перед позивачем на виконання договору купівлі-продажу та його відповідність вимогам закону.

Одночасно суд зазначає, що ч. 3 ст. 22 ГПК України на сторони покладений обов'язок добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право заявляти клопотання. При цьому, за вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи впродовж розумного строку.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

30.01.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Стелла Пак Україна", м. Луцьк (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Гофропак", с. Грузевиця, Хмельницького району (покупець) укладено договір купівлі-продажу товару №30/01/2, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору. Купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця (п.п. 1.1., 1.2.).

В розділі 6 вказаного вище договору сторонами обумовлено порядок розрахунків, зокрема, згідно п.п. 6.1. - 6.3., оплата за товар здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару покупцю. Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем готівкою або в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, який вказаний в цьому договорі або повідомлений продавцем додатково. Днем оплати за отриманий товар, а, отже, днем виконання свого платіжного зобов'язання покупцем, вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, зараховується на банківський рахунок продавця.

В пп. 10.2.1. договору сторонами передбачено відповідальність покупця за порушення термінів розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

На виконання умов договору купівлі-продажу товару від 30.01.2012р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15 626,44 грн. згідно видаткових накладних №РН-0001896 від 11.10.2012р. на суму 2312,23 грн., №РН-0001897 від 11.10.2012р. на суму 6974,42 грн., №РН-0002013 від 25.10.2012р. на суму 6339,79 грн.

Відповідач повернув частину товару на загальну суму 1974,75 грн., що підтверджується накладними №970/2 від 08.11.2012р. на суму 520,20 грн. та №100/2 від 07.03.2013р. на суму 1454,55 грн. Між тим, оплату поставленого товару на суму 13 651,69 грн. відповідач не здійснив.

08.12.2012р. відповідачу було надіслано претензію з вимогою про оплату поставленого товару, яку ним отримано 10.12.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, відповідач оплату товару не провів.

Згідно підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на 22.01.2013р. у відповідача перед позивачем існував борг в сумі 15 106,24 грн.

У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань згідно договору на підставі пп. 10.2.1. відповідачу нараховано 545,59 грн. - пені (за період з 11.11.2012р. по 12.02.2013р.), а також на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 60,42 грн. - інфляційних втрат (за період з 25.11.2012р. по 12.02.2013р.) та 109,42 грн. - 3% річних (за період з 11.11.2012р. по 12.02.2013р.).

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не погасив борг, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази погашення спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З наявних в матеріалах справи накладних вбачається, що позивач поставив відповідачу товар. В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак, не повністю оплатив його вартість.

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений договором, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару є обгрунтованою.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в договорі була передбачена відповідальність відповідача за порушення термінів розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд погоджується з даними нарахуваннями та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути пеню з відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд погоджується з даними нарахуваннями.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Стелла Пак Україна", м. Луцьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Гофропак", с. Грузевиця, Хмельницького району про стягнення 14 367,12 грн., з яких 13 651,69 грн. - основного боргу, 545,59 грн. - пені, 60,42 грн. - інфляційних втрат, 109,42 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гофропак" (юр. адреса: с. Грузевиця, Хмельницького району; фактична адреса: м. Хмельницький, вул. Купріна, 54А; код 31472114) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Стелла Пак Україна" (Волинська область, м. Луцьк, вул. Потебні, 52А; код 33559762) 13 651,69 грн. (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят одну гривню 69 коп.) - основного боргу, 545,59 грн. (п'ятсот сорок п'ять гривень 59 коп.) - пені, 60,42 грн. (шістдесят гривень 42 коп.) - інфляційних втрат, 109,42 грн. (сто дев'ять гривень 42 коп.) - 3% річних, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Луцьк, вул. Потебні, 52А),

3, 4 - відповідачу (Хмельницький район, с. Грузевиця, провулок Залізничний, 3; м. Хмельницький, вул. Купріна, 54А).