Рішення № 31133525, 22.04.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2013 р. Справа № 911/772/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Проджект», м. Ірпінь

про стягнення 1 495 971, 83 грн.

за участю представників:

від позивача: Гребелюк Л.М. - предст., дов. від 04.04.13р. № 14/20-104-13

від відповідача: Стреженюк Л.В. - предст., дов. від 08.04.13р.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Проджект» (відповідач) про стягнення 1 495 971, 83 грн., які складаються з 1 426 397,75 грн. основного боргу, 55549,60 грн. пені, 2 884, 4 грн. інфляційних втрат, 11 140,04 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №10-11-119стбст-пл/414 від 08.07.2011 р., укладеного між сторонами, в частині сплати лізингових платежів за користування предметом лізингу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2013 р. у справі №911/772/13-г було порушено провадження та призначено до розгляду на 08.04.2013 р.

08.04.2013р. через канцелярію господарського суду позивачем були подані копії довідок з ЄДРПОУ щодо позивача та відповідача, копію постанови КМУ від 31.08.11р. Вказані документи приєднані до матеріалів справи.

В судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надіслав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.04.13р.

22.04.13р. позивач подав виписку з банку стосовно грошових коштів, які надійшли за період з 13.08.12р. по 24.09.12р. від відповідача.

Відповідачем було подано до суду копії довідки з банку та довідки з ЄДРПОУ, а також клопотання, в якому визнав існуючу заборгованість та просив суд скористатися передбаченим статтею 233 Господарського кодексу України правом і зменшити розмір неустойки та 3% річних, що підлягає стягненню з ТОВ «Агро Проджект».

Відповідно до ч. 1 статі 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області -

встановив:

08.08.2011 відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (найменування якого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №951 змінено на ДПАТ «Украгролізинг») і ТОВ «Агро Проджект» укладено Договір, за умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк предмет лізингу (станки для відгодівлі, опоросу, дорощування, для маток групові та індивідуальні в розібраному стані), який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору (пункт 1.1);

За користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу; комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу (пункт 4.1);

Згідно п. 4.3 договору, з моменту підписання акта приймання-передачі лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізінгу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження Договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1 Договору.

Відповідно до п. 4.4. договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до Договору «Графік сплати лізингових платежів».

Предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом приймання-передачі (пункт 5.1). ТОВ «Агро Проджект» несе відповідальність за порушення строків сплати лізингових платежів і зобов'язане сплатити на користь позивача пеню від несплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення (пункт 7.1).

Додатковим договором від 12.08.2011 № 1/441 до Договору сторони погодили графіки лізингових платежів.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав належним чином, передавши в користування відповідачу лізингове майно. Факт отримання майна відповідачем підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 2 від 15 серпня 2011 року.

Відповідно до п. 4.1-4.4 договору та додатків №№ 2.1, 4.1, 6.1, 8.1, 10.1 до нього (графіки сплати лізингових платежів), з урахуванням додаткового договору №1/441 від 12 серпня 2011р., відповідач за період користування предметом лізингу з 15 серпня 2012р по 18 лютого 2013 року був зобов'язаний сплатити 1 426 397,75 грн., проте вказаних коштів відповідач не сплатив.

Згідно з п. 3.4.3 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

В силу ч. 3 ст. 292 ГК України, об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З матеріалів справи вбачається факт неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором фінансового лізингу в сумі 1 426 397, 75 грн. за період з 15.08.2012р. по 15.02.2013р.

В судовому засіданні відповідач не заперечував проти наявності заборгованості, однак зазначив, що товариство не має прибутку, а тому виконати зобов'язання на даний час він не має можливості.

Також відповідачем було подано клопотання про зменшення суми неустойки та 3% річних.

На підставі пункту 7.1 договору, відповідач несе відповідальність за порушення строків сплати лізингових платежів і зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню від несплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується за кожен день прострочення і становить 55 549,60 грн. Судом було перевірено правильність нарахування неустойки та встановлено, що її розрахунок відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та є арифметично вірним.

Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в статті 233 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Так, розглянувши подане ТОВ «Агро Проджект» клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд встановив, що на несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань вплинуло вкрай складне матеріальне становище ТОВ «Агро Проджект», що підтверджується фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва, порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значних збитків для ДПАТ «Украгролізинг» та відповідач зобов'язався в найкоротший строк погасити повністю всю суму боргу, у зв'язку з чим суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки, заявлений позивачем в сумі 55549,60 грн. до 3 255,05 грн. В частині стягнення 52294,55 грн. пені суд відмовляє.

Що стосується прохання відповідача зменшити 3% річних, суд зазначає, що ст. 83 ГПК та ст. 551 ЦК України передбачено право суду лише на зменшення розміру неустойки.

Зважаючи на те, що стягнення 3% річних, передбачені ст. 625 ЦК України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань, а зменшення його розміру законодавством не передбачено, вимога відповідача в даній частині задоволенню не підлягає.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 884,44 грн. інфляційних втрат та 11 140,04 грн. 3% річних.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cуд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановив, що 32 884,44 грн. інфляційних втрат (вересень 2012р. - січень 2013р.) та 11 140,04 грн. 3% (16.08.2012р. по 17.02.2013р.) річних підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 426 397,75 грн. основного боргу, 3 255,05 грн. пені, 2 884, 44 грн. інфляційних втрат, 11 140,04 грн. 3% річних. В частині стягнення 52294,55 грн. пені суд відмовляє.

При цьому, суд зазначає, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Проджект» (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Окружна, 11, код 36285407) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код 30401456) -1 426 397 (один мільйон чотириста двадцять шість тисяч триста дев'яносто сім) грн. 75 коп. основного боргу, 3 255 (три тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 05 коп. пені, 2 884 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 44 коп. інфляційних втрат, 11 140 (одинадцять тисяч сто сорок) грн. 04 коп. 3% річних, 29 919 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 44 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 52294,55 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 29.04.2013р.

Суддя О.В. Щоткін