Ухвала суду № 31131972, 09.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1026/13 09.04.2013 09.04.2013 09.04.2013

Провадження №22-ц/784/1137/13 Головуючий першої інстанції: Щербина С.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів - Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Левківській Н.С.,

за участі: представника ДВС - Заботіної О.О.,

представника стягувача - Донця А.М.,

представника боржника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2013 року, постановлену за поданням старшого державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду без вилучення паспортного документу за межі України ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а :

09 жовтня 2012 р. старший державний виконавець Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - відділ ДВС) Фатхутдінова К.С. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_5 без вилучення паспортного документа, посилаючись на відмову останнього від виконання у добровільному порядку рішення суду про стягнення з нього на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 842 206 грн. 54 коп.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2012 р. подання старшого державного виконавця ДВС задоволено. ОСОБА_5 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням за виконавчим листом №2-3108/2010 р., виданим 14 вересня 2012 року Заводським районним судом м. Миколаєва по справі за позовом ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на те, що ухвала порушує його права, є безпідставною й просить її скасувати та зняти тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника боржника, представників відділу ДВС та стягувача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 серпня 2012 р. з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Ерсте Банк» стягнуто 842206 грн.54 коп. заборгованості за кредитним договором (а.с.192).

26 вересня 2012 р. на підставі виконавчого листа, виданого 14 вересня 2012 року, державним виконавцем відділу ДВС Фатхутдіновою К.С. відкрито виконавче провадження № 34425747 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Ерсте Банк» 842206 грн. 54 коп. заборгованості за кредитним договором. Іншою постановою від 26 вересня 2012 року накладено арешт на все належне боржникові майно ( а.с.200).

Постановою державного виконавця від 04 жовтня 2012 року дане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження №34568288 про стягнення з ОСОБА_5 солідарно з іншими особами на користь ПАТ «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 60492 грн.( а.с.270, 273-279).

У добровільному порядку рішення суду ОСОБА_5 не виконано.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон) громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом та в'їхати в Україну.

Випадки обмеження такого права громадян України встановлені ст. 6 Закону: зокрема, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до положень п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань.

Це питання згідно ст. 377-1 ЦПК України вирішує суд, який видав виконавчий документ.

Звертаючись до суду з поданням, старший державний виконавець посилається як на підставу звернення до суду документування ОСОБА_5 паспортом громадянина України для виїзду за кордон ВГІФРО УМВС України в Миколаївській області.

Між тим, зі змісту вищенаведених норм закону вбачається, що можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України пов'язана саме з ухиленням останнього від виконання судового рішення.

На момент звернення з поданням факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків у виконавчому провадженні повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, які додані до подання державного виконавця.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавче провадження було відкрито 26 вересня 2012 року, а з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду державний виконавець звернувся 08 жовтня 2012 року.

Між тим, в матеріалах, які надавались старшим державним виконавцем разом з поданням, мало того, що відсутні відомості про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 26 вересня 2012 року з зазначенням строку на добровільне виконання виконавчого документу - до 03 жовтня 2012 року, так і відсутні будь-які докази ухилення ОСОБА_5 від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків.

Тобто, державний виконавцем, на час звернення до суду з поданням, окрім відкриття виконавчого провадження, накладення арешту, об'єднання виконавчих проваджень у зведене провадження жодних інших необхідних заходів для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі на примусове виконання рішення суду, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» не вчиняв.

Накладаючи арешт на належне боржникові майно, державний виконавець не з'ясувала, яке саме майно належить боржникові, не провела опис цього майна та його оцінку ні на час звернення до суду з поданням, ні за час його розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до матеріалів цивільної справи, ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2007 року належить нежитлове приміщення-офіс, літ.А-5, загальною площею 61.6 кв.м., яке розташовано за адресою м. Миколаїв, проспект Леніна, 32/1 і за договором іпотеки від 19 грудня 2007 року було передано в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №014/2292/4/08085 між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5, укладеним 19 грудня 2007 року. За невиконання умов саме цього кредитного договору з боржника було стягнуто 842 206 грн.54 коп. і в даний час виконується в примусовому порядку.

Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції не звернув уваги, та не врахував, що зобов'язання за кредитним договором забезпечені іпотекою.

Крім того, із матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що ОСОБА_5 отримував вимоги державного виконавця про допуск державного виконавця та учасників виконавчого провадження до нежитлового приміщення - офісу, яке знаходиться за адресою м. Миколаїв, проспект Леніна, будинок №32/1, із зазначенням дати та часу з метою перевірки їх цілісності та схоронності, а тому є безпідставний висновок суду першої інстанції про те, що державним виконавцем вчинялися дії, спрямовані на виконання рішення суду, а ОСОБА_5 ухилявся від виконання рішення суду шляхом не виконання вимог державного виконавця.

Враховуючи, що державний виконавець відділу ДВС не надала доказів того, що нею вчинено дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу, доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця, а також те, що зобов'язання за кредитним договором забезпечено договором іпотеки, колегія суддів вважає, що обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за кордон було застосовано судом передчасно.

За такого відсутні підстави для задоволення подання державного виконавця.

З урахуванням викладеного та на підставі п.2 ч.1 ст.309 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у виїзді за межі України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2013 року скасувати та ухвалити нову.

У задоволенні подання старшого державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Фатхутдінової К.С. про тимчасове обмеження у праві виїзду без вилучення паспортного документу за межі України ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: