Рішення № 31126626, 08.05.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.05.2013

Справа № 901/1323/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист і К»

до Військової частини А 1370

про стягнення 275 512,67 грн.

Суддя А.Ю. Пукас

Представники:

Від позивача не з'явився.

Від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметист і К» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Військової частини А1370 МОУ про стягнення 275 512,67 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договорами про поставку товару № 12 від 23.03.2011, № 13 від 23.03.2011, № 15 від 23.03.2011, № 27 від 31.03.2011, № 31 від 31.03.2011, № 32 від 31.03.2011, № 33 від 31.03.2011, № 34 від 31.03.2011, № 41 від 31.03.2001, № 42 від 31.03.2011, № 44 від 27.04.2011, № 45 від 27.04.2011, № 46 від 27.04.2011, б/н від 11.11.2011, № 148 від 19.10.2010, № 150 від 19.10.2012, № 145 від 19.10.2012, № 146 від 19.10.2012, № 151 від 19.10.2012, № 152 від 19.10.2012, що виразилось в неповній та не своєчасній оплаті отриманого від позивача товару. Обґрунтовані позовні вимоги посиланням на статтю 193 Господарського кодексу України та статті 525, 526, 530, 610, 611-612 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.04.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.04.2013 надав відзив, відповідно до якого позовні вимоги відповідачем визнані в повному обсязі. Одночасно, представник пояснив, що заборгованість виникла через неналежну фінансову дисципліну, пов’язану з неналежним та неповним бюджетним фінансуванням (т. 3, а.с. 166-167).

Також, в судовому засіданні 29.04.2013 представники сторін надали акт звірки взаєморозрахунків, складений за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, відповідно до якого відповідачем визнана сума заборгованості перед позивачем в розмірі 275 512,67 грн.

В судовому засіданні 29.04.2013 оголошена перерва до 08.05.2013. Після перерви судове засідання продовжено.

Представники сторін в судове засідання 08.05.2013 не з’явились. Про час та місце розгляду судового засідання повідомлені належним чином під розпис в бланку перерви.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України – це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття представників сторін в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аметист і К» (постачальник) та Військовою частиною А1370 МОУ (замовник) протягом 2011-2012 років укладались договори поставки, а саме: № 12 від 23.03.2011 (т. 1, а.с. 22-23), № 13 від 23.03.2011 (т. 1, а.с. 25-26), № 15 від 23.03.2011 (т.1, а.с. 28-29), № 27 від 31.03.2011 (т.1, а.с. 32-34), № 31 від 31.03.2011 (т.1, а.с. 37-39), № 32 від 31.03.2011 (а.с. 41-43), № 33 від 31.03.2011 (т.1, а.с. 45-47), № 34 від 31.03.2011 (т.1, а.с. 48-50), № 41 від 31.03.2001 (т.1, а.с. 52-54), № 42 від 31.03.2011 (т.1,а.с. 56-58), № 44 від 27.04.2011 (т.1, а.с. 59-60), № 45 від 27.04.2011 (т.1, а.с. 61-62), № 46 від 27.04.2011 (т.1, а.с. 63-64), б/н від 11.11.2011 (т.1, а.с. 66-68), № 148 від 19.10.2010 (т.1, а.с. 74-76), № 149 від 19.10.2012 (т.1, а.с. 70-72), № 150 від 19.10.2012 (т.1, а.с. 78-80), № 145 від 19.10.2012 (т.1, а.с. 87-84), № 146 від 19.10.2012 (т.1, а.с. 86-88), № 151 від 19.10.2012 (т.1, а.с. 90-92), № 152 від 19.10.2012 (т.1, а.с. 94-96), які є однорідними за своєю суттю.

Відповідно до пункту 1.1 зазначених договорів сторони домовились, що постачальник зобов’язується у 2011-2012 роках поставити товар, який визначений у специфікаціях, а покупець – прийняти і оплатити такі товари.

Умовами договорів № 12 від 23.03.2011, № 13 від 23.03.2011, № 15 від 23.03.2011, № 44 від 27.04.2011, № 45 від 27.04.2011, № 46 від 27.04.2011 передбачено, що датою поставки є дата видачі товару постачальником замовнику, яка зазначена у витратній накладній (пункт 2.3 Договорів).

Право власності на товар переходить до замовника в момент його отримання від постачальна (пункт 2.5 Договорів).

Ціна товару, що поставляється визначається у специфікаціях, визначених в пунктах 1.3 Договорів в національній валюті (пункт 4.1 Договорів).

Строк дії договорів зазначений в пункті 9.1 та становить з дати підписання його сторонами до 31 грудня 2011 року.

Умовами договорів № 27 від 31.03.2011, № 31 від 31.03.2011, № 32 від 31.03.2011, № 33 від 31.03.2011, № 34 від 31.03.2011, № 41 від 31.03.2011, № 42 від 31.03.2011 року, б/н від 11.11.2011 передбачено, що строк поставки товарів – один календарний день (пункт 5.1 Договорів).

Факт отримання товару підтверджується підписом особи, що здійснює приймання товару та відтиском печатки замовника на товарно-транспортній (видатковій) накладній (пункт 5.3 Договорів).

Відповідно до пункту 6.1.1 Договору покупець зобов’язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленого товару.

Зазначені договори набирають чинності з 31.03.2011 та діють до 31.12.2011.

Умовами договорів № 149 від 19.10.2012, № 148 від 19.10.2010, № 150 від 19.10.2012, № 145 від 19.10.2012, № 146 від 19.10.2012, № 151 від 19.10.2012, № 152 від 19.10.2012 передбачено, що поставка здійснюється протягом 1 дня з моменту отримання заявки постачальником (пункт 2.2 Договорів).

Датою поставки вважається дата видачі товару постачальником замовнику, зазначена в витратній накладній (пункт 2.3 Договорів)

Відповідно до умов договорів № 12 від 23.03.2011, № 13 від 23.03.2011, № 15 від 23.03.2011, № 44 від 27.04.2011, № 45 від 27.04.2011, № 46 від 27.04.2011, № 149 від 19.10.2012, № 148 від 19.10.2010, № 150 від 19.10.2012, № 145 від 19.10.2012, № 146 від 19.10.2012, № 151 від 19.10.2012, № 152 від 19.10.2012 замовник здійснює оплату товару протягом 30 днів з моменту фактичного отримання партії товару, за договорами № 32 від 31.03.2011, № 34 від 31.03.2011 - протягом 60 днів з моменту фактичного отримання партії товару.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі вищезазначених Договорів позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 2 034 430,58 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали досліджені судом в судовому засіданні.

За твердженням позивача, відповідачем частково сплачена вартість отриманого товару в сумі 1 758 917,91 грн., що призвело до утворення заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 275 512,67 грн.

Несплата відповідачем вартості отриманого товару в сумі 275 512,67 грн. у добровільному порядку з’явилася підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист і К» із даною позовною заявою до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Правові наслідки невиконання зобов’язань за договором поставки регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Проте, в порушення умов вищезазначених Договорів, відповідач не виконав свої зобов’язання за договорами та не сплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Сторонами у зобов’язанні згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України є боржник і кредитор.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Враховуючи положення Договорів поставки покупець зобов’язався оплатити вартість товару після його реалізації, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у визначений договорами термін.

З наявних в матеріалах справи накладних вбачається, що після поставки товару за кожною накладною сплив встановлений строк оплати товару.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 275 512,67 грн. відповідачем суду не представлено.

Враховуючі викладене, а також те, що відповідач визнав позовні вимоги, що є його правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Військової частини А 1370 МОУ заборгованості у розмірі 275 512,67 грн.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні 08.05.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 13.05.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Військової частини А 1370 МОУ (вул. Генерала Горбачова, 5, м. Феодосія, АР Крим, 98100, р/р 35228001000496 в УДК в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 08275305) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист і К» (пр. Ген. Острякова, 246, м. Севастополь, 99055, р/р 26001000025317 в ПАТ «СЕБ Банк» м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 30356503) заборгованість в сумі 275 512,67 грн. та 5 510,25 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас