Постанова № 31125629, 24.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Справа № 5013/1447/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. - доповідача,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Олександрійської об"єднаної державної

податкової інспекції Кіровоградської області

Державної податкової служби

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року

у справі № 5013/1447/12

господарського суду Кіровоградської області

за позовом Олександрійської об"єднаної державної

податкової інспекції Кіровоградської області

Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Користівське хлібоприймальне

підприємство"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

позивача Олександрійське управління державної

казначейської служби України

про стягнення 8 223,04 грн.

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - Городецької А.Д.

третьої особи - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2012 року Олександрійська об"єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Користівське хлібоприймальне підприємство" про стягнення заборгованості з бюджетної позики у розмірі 8 223,04 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012 р. (суддя Мохонько К.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року (судді: Науменко І.М., Павловський П.П., Швець В.В.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Олександрійська об"єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 29 вересня 1997 року та 07 жовтня 1997 року між відділенням державного казначейства в Олександрійському районі і Користівським АСГ укладено договори №№ 2, 18 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років, згідно яких казначейство надало сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 3 000 грн. та 3 000 грн., відповідно, для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року шляхом перерахування цих коштів на спеціальний рахунок "Урожай-97", на умовах повернення до 01 жовтня 1998 року.

Також 29 вересня 1997 року та 07 жовтня 1997 рок між відділенням державного казначейства в Олександрійському районі і агрофірмою "Шаг" укладено договори №№ 3, 25 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 років, згідно яких казначейство надало сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 6 000 грн. та 2 000 грн., відповідно, для проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року шляхом перерахування цих коштів на спеціальний рахунок "Урожай-97", на умовах повернення до 01 жовтня 1998 року.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 568-р від 17 червня 1999 року між відділенням Державного казначейства в Олександрійському районі та ВАТ "Користівське ХПП" 17 серпня 1999 року підписано акт № 2 передачі-прийому заборгованості по фінансовій допомозі в сумі 8 200 грн., в додатку до якого визначені назви товаровиробників: агрофірма "Шаг", КСП "Користівське" та суми, що передаються: 8 000 грн. і 200 грн., відповідно.

Водночас, на підставі цього ж розпорядження Кабінету Міністрів України 04 січня 2000 року між відділенням Державного казначейства в Олександрійському районі та ВАТ "Користівське ХПП" підписано акт №9 передачі-прийому заборгованості по фінансовій допомозі в сумі 68,80 грн., в додатку до якого визначена назва товаровиробника КСП "Користівське" та сума, що передається - 68,80 грн.

При цьому, статтею 1 статуту ТОВ "Користівське хлібоприймальне підприємство" визначено, що це товариство створене шляхом перетворення ВАТ "Користівське ХПП", яке, в свою чергу, створене шляхом перетворення Користівського державного хлібоприймального підприємства у відкрите акціонерне товариство відповідно до Плану приватизації. Правонаступником щодо всього майна, прав й обов'язків ВАТ "Користівське ХПП" є ТОВ "Користівське ХПП".

30.11.2011 року та 17.09.2012 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 02.03.2011 року Олександрійським управлінням державної казначейської служби України Кіровоградської області внесені подання №№ 4, 46 на адресу Олександрійської об"єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про стягнення з ТОВ "Користівське хлібоприймальне підприємство" простроченої заборгованості за бюджетною позичкою в сумі 8 223,04 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, правильно виходив з того, що зобов'язання відповідача за договором є виконаними, оскільки частина позики повернута, а інші розрахунки здійснені шляхом відвантаження зерна відповідним підприємствам на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 568-р від 17.06.1999 р., згідно якого дозволено ДАК "Хліб України" зарахувати до державних ресурсів зерно та іншу сільськогосподарську продукцію, що надійшла від сільськогосподарських товаровиробників на заготівельні підприємства з урожаю 1998 року та надходитиме з урожаю 1999 року, як погашення заборгованості за фінансовою допомогою, отриманою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 р. N 1003 "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року", за цінами, що склалися на біржовому ринку України за спотовими контрактами на момент надходження зазначеної продукції. Головному управлінню Державного казначейства дозволено зараховувати сільськогосподарським товаровиробникам як погашення зазначеної фінансової допомоги вартість сільськогосподарської продукції, поставленої до державних ресурсів.

За вказаних обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що ВАТ "Користівське ХПП" в 2000 році належним чином виконало наказ ДАК "Хліб України" № 72810 від 24.01.2000р. і відвантажило залишок зерна жита групи "А" Бахчисарайському ХПП в рахунок повного погашення спірної заборгованості, що підтверджується наказом №72810 (вих.№06-18/13 від 24.01.2000р.), накладною №35758522 від 15.02.2000р., №35758523 від 15.02.2000р., ТТН від 28.02.2000р. №092771, актом приймання-передачі до договору №711 від 18.01.2000р., листом Відділення державного казначейства в Олександрійському районі за вих.№02-13/148 від 01.03.2000р., листом на адресу директора ОАО "Користівського ХПП", квитанцією на закупку (здачу) зернових і масляних культур та насінням трав від 22.12.1998р. №731881, накладною №18 від 09.03.2000р., корінцем квитанції від 09.03.2000р. №050883, листом на адресу директора ВАТ Користовское ХП, а також, квитанцією від 01.10.1998р. №731232.

Водночас, відсутність у відповідача спірного боргу перед Державним бюджетом України також підтверджена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2002р. у справі № 12/188 та постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. у справі №2а-3620/10/1170, які набрали законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо необгрунтованості позовних вимог.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий та апеляційний господарські суди вказали, що позовні вимоги пред"явлені з пропуском строку позовної давності, що також є самостійною підставою для відмови в позові.

Проте, такі висновки господарських судів є помилковими.

Так, у випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті глави 19 Цивільного кодексу України ухвалює рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною, порушене право має бути захищене.

Враховуючи безпідставність пред'явлених позивачем вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову, судами попередніх інстанцій помилково вказано про застосування до спірних відносин строку позовної давності, оскільки застосування пропуску строку позовної давності можливе лише за наявності обґрунтованості позову.

Разом з тим, зазначені помилки господарських судів попередніх інстанцій не вплинули на правильність суті рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують їх висновків, в зв'язку з чим підстав для скасування судових актів попередніх інстанцій не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Олександрійської об"єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року у справі № 5013/1447/12 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик О.А. Подоляк