Рішення № 31124605, 08.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.13р. Справа № 904/2902/13

За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради

"Дніпродзержинськтепломережа",

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради,

м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за теплову енергію

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Сорока В.М., дов. №00.01.0110 від 15.04.13р.

Миткалик Є.В., дов. від 08.09.12р.

від відповідача: Базильчук Г.Г., дов. №6-17/2 від 08.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 76 980,55грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (відпуск теплової енергії) за державні кошти №160л від 28.03.2012року, укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати теплової енергії за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що послуги надано на суму 343 216,41грн., яка перевищує ціну договору, однак позивач не звертався до відповідача щодо понадлімітного споживання послуг. Згідно підпункту 1.3. пункту 1 договору та ст.48 Бюджетного кодексу України відповідач бере бюджетне зобов"язання та здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом. Зобов"язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов"язаннями та не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов"язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов"язань не здійснюються. Отже, відповідач не має права витрачати бюджетні кошти на оплату договірних зобов"язань, які перевищують ціну договору, оскільки це буде порушенням бюджетно-фінансової дисципліни.

29.04.2013 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2012року між Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (постачальник) та Виконавчим комітетом Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради (споживач) було укладено договір про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (відпуск теплової енергії) за державні кошти №160л, за умовами якого постачальник зобов"язався надати споживачу послуги з постачання водяної пари і гарячої води за державні кошти для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, зазначених у договорі.

Відповідно до п.10.1. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та його скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника і діє до 31.12.2012р., в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення.

Згідно п.10.2. договору керуючись ст.631 Цивільного кодексу України сторони прийшли до згоди, що умови даного договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2012р.

За п.3.1. договору ціна договору становить 305 900,00грн. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.2. договору).

Відповідно до п.3.3. договору сума договору уточнюється кожного разу у випадку зміни кошторисних призначень, але в сумі, яка не перевищує суму, визначену за результатами проведення процедури закупівлі.

Згідно ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За п.1.3. договору згідно ст.48 Бюджетного кодексу України споживач бере бюджетне зобов"язання і здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Згідно п.4.1. договору тариф на теплову енергію визначається нормативними документами відповідно до чинного законодавства. Розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної у договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач щомісяця зобов"язаний проводити звірку розрахунку за теплову енергію у бухгалтерії постачальника, у разі невиконання звірки протягом кварталу сума боргу нараховується у безспірному порядку.

Відповідно до 4.2. договору всі розрахунки за договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує постачальник споживачу. Двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує та один примірник повертає постачальнику в 5-денний термін. У разі неповернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав, поставивши відповідачу теплову енергію за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. на загальну суму 343 216,41грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії за січень, травень, листопад, грудень 2012р., підписані сторонами, а також платіжними вимогами (а.с.16-19). До того ж, листом за №00.09.451/1 від 29.03.2013р. позивач 02.04.2013р. направив на адресу відповідача акти про постачання теплової енергії за лютий та березень 2012р. та рахунки (а.с.14-15, 35-36), однак відповідач не повернув другий примірник постачальнику в 5-денний термін, у зв"язку з чим в порядку п.4.2. договору кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Згідно підпункту "г" п.6.2. договору замовник зобов"язується вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за теплову енергію у розмірі 266 235,86грн. Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період 01.01.2012р. по 31.12.2012р. становить 76 980,55грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради (51937, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Перемоги, 63, ЄДРПОУ 04052502) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, ЄДРПОУ 03342573, р/р26009060011288 у КБ "Приватбанк" у м. Дніпродзержинську, МФО 305965) заборгованість за теплову енергію у розмірі 76 980,55грн. (сімдесят шість тисяч дев"ятсот вісімдесят грн. 55коп.) та 1 720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.05.2013р.

Суддя В.І. Петрова