Постанова № 31124496, 08.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2055/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Зайця С.І.,

представників відповідача - Пилипенка В.І., Пилипенка А.В., Запорожець В.С., Сіромахи М.А., Ковнір Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Вепр" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2013 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Вепр" (надалі - відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Вепр" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за Публічним акціонерним товариством "Вепр" рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 190570 грн. 90 коп. Пояснює, що 29.05.2012 року податковим органом прийнято рішення № 13856/10/19 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу № 20 від 17.08.2012 року. Зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року у справі № 2а-1670/5770/12, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року, стягнуто з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства "Вепр" заборгованість з податку по орендній платі за землю в сумі 190 878 грн. 01 коп. З метою виконання судового рішення в порядку статті 95 Податкового кодексу України позивачем було направлено до банківських установ інкасові доручення. Однак, у відповідача недостатньо коштів для погашення податкового боргу на рахунках, відкритих у банківських установах, що згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України є підставою для погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за відповідним дозволом суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Правом подати письмові заперечення проти позову відповідач не скористався, хоча ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року, яка отримана відповідачем 22 квітня 2013 року, суд пропонував відповідачу надати до суду письмові заперечення проти позову та докази в обґрунтування заперечень.

Представники відповідача у своїх поясненнях у судовому засіданні посилалися на незгоду з податковим боргом, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0007821503/0/2371 від 18.07.2011 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 190984 грн. 92 коп. та який було стягнуто з рахунків відповідача постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року у справі № 2а-1670/5770/12. Зазначали про доцільність відкладення розгляду даної справи до закінчення кримінального провадження щодо керівника відповідача та вказували про можливі наміри звернутися до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 2а-1670/7853/11 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007821503/0/2371 від 18.07.2011 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Вепр" (ідентифікаційний код 03118216) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.01.1998 року та знаходиться на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області з 24.02.1995 року за № 10 /а.с. 17, 19/.

У термін із 15.06.2011 року по 21.06.2011 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації Публічного акціонерного товариства "Вепр" з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), що набрала форму акта № 4528/15-227/03118216 від 29.06.2011 року, у якому зафіксовано порушення відповідачем п. 286.1, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні задекларованої суми орендної плати за землю за січень - квітень 2011 року, у тому числі: за січень 2011 року на суму 59393 грн. 67 коп., за лютий 2011 року на суму 59393 грн. 67 коп., за березень 2011 року на суму 36096 грн. 79 коп., за квітень 2011 року на суму 36096 грн. 79 коп. /а.с. 25-27/.

На підставі акту перевірки № 4528/15-227/03118216 від 29.06.2011 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007821503/0/2371 від 18.07.2011 року, яким Публічному акціонерному товариству "Вепр" визначено податкове зобов'язання за платежем "орендна плата за землю" в сумі 190984 грн. 92 коп., з них: за основним платежем - в сумі 190980 грн. 92 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 4 грн. /а.с. 24/.

Публічне акціонерне товариство "Вепр", не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, оскаржило його до суду.

Згідно пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року у справі № 2а-1670/7853/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Вепр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007821503/0/2371 від 18 липня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року, у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству "Вепр" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2013 року у справі № К/9991/33396/12 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вепр" відхилено, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року - залишено без змін.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, правомірність податкового повідомлення-рішення № 0007821503/0/2371 від 18.07.2011 року встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, та не може оспорюватися в даній справі.

Твердження представника відповідача про необхідність відкладення розгляду з посиланням на можливі наміри звернутися до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 2а-1670/7853/11 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007821503/0/2371 від 18.07.2011 року, а також до закінчення кримінального провадження щодо керівника відповідача, суд вважає необґрунтованими та зазначає, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією зараховано відповідачу в рахунок погашення боргу переплату в сумі 106 грн. 91 коп. та 23.04.2012 року винесено податкову вимогу форми "Ю" № 377, відповідно до якої загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями відповідача станом на 23.04.2012 р. становить 190 878 грн. 01 коп. (з них: 190874 грн. 01 коп. - за основним платежем та 4 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи)) /а.с. 22/.

Доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги суду не надано.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі /пункт 95.1/.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги /пункт 95.2/.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі /пункт 95.3/.

На виконання вимог статті 95 Податкового кодексу України, з метою стягнення коштів з рахунків відповідача, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Вепр" про стягнення податкового боргу в сумі 190878 грн. 01 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі № 2а-1670/5770/12, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року, стягнуто з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства "Вепр" заборгованість з податку по орендній платі за землю в сумі 190 878 грн. 01 коп. /а.с. 33-36/.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання даного судового рішення протягом лютого-березня 2013 року позивачем направлено до банківських установ інкасові доручення (розпорядження), копії яких наявні у матеріалах справи на суму податкового боргу 190878 грн. 01 коп.

Однак, останні були повернуті до податкового органу банківськими установами без виконання, у тому числі через відсутність коштів на рахунках Публічного акціонерного товариства "Вепр".

Із позовної заяви вбачається, що заборгованість була частково погашена відповідачем шляхом самостійної сплати коштів 14 лютого 2013 року в сумі 325 грн. 36 коп. та в сумі 5 грн. 96 коп. (всього 331 грн. 32 коп.), що підтверджується розрахунком податкового боргу /а.с. 8/.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не надано суду доказів наявності на розрахункових рахунках в банківських установах коштів, за рахунок яких можливо погасити податковий борг по орендній платі за землю в сумі 190546 грн. 69 коп. (190878 грн. 01 коп. - 331 грн. 32 коп.).

Із наведеного вбачається, що позивачем були здійсненні заходи, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, а саме, здійснено заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, однак, у відповідача недостатньо коштів, які перебувають у його власності, для погашення податкового боргу в сумі 190546 грн. 69 коп.

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених статтею 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Оскільки відповідач станом на момент розгляду справи судом має податковий борг, факт наявності у позивача права податкової застави є безспірним.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

У матеріалах справи наявна копія рішення позивача від 29.05.2012 р. № 13856/10/19 про опис майна у податкову заставу /а.с. 23/ та акт опису майна у податкову заставу № 20 від 17.08.2012 року /а.с. 20/.

Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що акт опису майна у податкову заставу № 20 від 17.08.2012 року відповідачем не оскаржувався. Докази оскарження рішення про опис майна у податкову заставу від 29.05.2012 р. № 13856/10/19 у матеріалах справи також відсутні.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 37599592 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про публічне обтяження активів платника податків згідно з актом опису від 17.08.2012 року /а.с. 21/.

Разом з тим, із розрахунку податкового боргу вбачається, що податковий орган обґрунтовуючи суму податкового боргу відповідача в розмірі 190570 грн. 90 коп., включив до суми податкового боргу по орендній платі за землю суму пені, яка виникла у лютому 2013 року в розмірі 24 грн. 21 коп. /а.с. 8/.

Проте, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби не було здійснено за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу з пені в розмірі 24 грн. 21 коп., який виник у лютому 2013 року, шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача, які за приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України повинні передувати продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне надати дозвіл Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби на погашення податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Вепр" в розмірі 190546 грн. 69 коп. (190878 грн. 01 коп. - 331 грн. 32 коп.) за рахунок майна Публічного акціонерного товариства "Вепр", що перебуває у податковій заставі.

При цьому, у задоволенні позовних вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача в частині пені в розмірі 24 грн. 21 коп., який виник у лютому 2013 року, за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Вепр" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу задовольнити частково.

Надати дозвіл Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби на погашення податкового боргу Публічного акціонерного товариства "Вепр" в розмірі 190546 грн. 69 коп. (сто дев'яносто тисяч п'ятсот сорок шість гривень шістдесят дев'ять копійок) за рахунок майна Публічного акціонерного товариства "Вепр", що перебуває у податковій заставі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2013 року.

Суддя С.С. Сич