Рішення № 31124365, 15.04.2013, Приморський районний суд м. Одеси

15.04.2013

Справа № 1522/15156/12

Провадження № 2/522/4056/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого суддіСвяченої Ю.Б.

при секретаріШеян І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «Статус» в особі Одеської регіональної дирекції ПрАТ «Страхова компанія «Статус» про стягнення грошових коштів за договором страхування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в подальшому уточнивши позовні вимоги, до ПрАТ «Страхова компанія «Статус» в особі Одеської регіональної дирекції ПрАТ «Страхова компанія «Статус» про стягнення грошових коштів за договором страхування, та просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 42 419, 32 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що 19 жовтня 2011 року між нею та ПрАТ «Страхова компанія «Статус», в особі директора Одеської регіональної дирекції ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту НТ № 000368/11 зі строком дії з 19 жовтня 2011 року по 18 жовтня 2012 року, предметом якого є майнові інтереси позивача, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та додатковим обладнанням стаціонарно встановленим в цьому ТЗ, що страхується за вказаним договором.

Також позивач вказує, що 11 листопада 2011 року стався страховий випадок, а саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений її автомобіль, внаслідок чого вона звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «Статус» про перерахування страхового відшкодування у розмірі 94 592, 02 грн. Однак 18 січня 2012 року ПрАТ «Страхова компанія «Статус» перерахувала на рахунок ТОВ «Автомобільний Дім» грошові кошти (страхове відшкодування) у сумі 37 899, 84 грн. згідно з договором НТ № 000368/11 добровільного страхування наземного транспорту на ремонт вищевказаного автомобіля. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача недоплачене їй страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 42 419, 32 грн.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ПрАТ «Страхова компанія «Статус» в особі Одеської регіональної дирекції ПрАТ «Страхова компанія «Статус» у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволені її позовних вимог.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думки сторін, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2011 року між ПрАТ «Страхова компанія «Статус», в особі директора Одеської регіональної дирекції ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір НТ № 000368/11 добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до п. 1.2. предметом договору є майнові інтереси Страхувальника (Позивача), що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та додатковим обладнанням стаціонарно встановленим в цьому ТЗ, що страхується за цим договором.

Як передбачено п. 1.3., строк дії договору НТ № 000368/11 добровільного страхування наземного транспорту з 19 жовтня 2011 року по 18 жовтня 2012 року.

11 листопада 2011 року стався страховий випадок, а саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль ОСОБА_1 Hyundai IX35, державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого нею були вжиті всі необхідні дії, передбачені договором добровільного страхування наземного транспорту.

25 листопада 2011 року фахівцем - оцінщиком складено звіт за № 11-054 по визначенню розміру матеріальних збитків завданих їй як власнику вищевказаного автомобіля, відповідно до якого розмір матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля складає 94 592, 02 грн.

28 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія Статус» із заявою, щодо перерахування страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Автомобільний Дім».

Проте 12 грудня 2011 року позивачем було отримано лист Голови Правління ПрАТ «Страхова компанія «Статус» за вих. № 1572, зі змісту якого вбачається, що відповідачем відповідно до п. 4.3.5. Договору страхування, прийнято рішення про відстрочку виплати страхового відшкодування у зв'язку із проведенням додаткового розслідування обставин ДТП та необхідністю отримання додаткових документів.

На виконання вищезазначеного листа, ОСОБА_1 були надано всі витребувані документи.

Встановлено, що 22 грудня 2011 року Постановою Київського районного суду м. Одеси, ОСОБА_1 визнано винною у порушенні п. 12.3 «Правил дорожнього руху», а саме у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У звязку з цим, 18 січня 2012 року ПрАТ «Страхова компанія «Статус» перераховано грошові кошти страхове відшкодування) у сумі 37 899, 84 грн. на рахунок ТОВ «Автомобільний Дім» по договору НТ № 000368/11 добровільного врахування наземного транспорту на ремонт автомобіля Hyundai IX35, державний номер НОМЕР_1, згідно розпорядження № 6394 від 18 січня 2012 року Одеської регіональної дирекції ПрАТ «Страхова компанія «Статус», що підтверджується платіжним дорученням від 18 січня 2012 року за № 104.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

28 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ПрАТ «Страхова компанія «Статус» про надання письмових обгрунтованих пояснень причин затримки у виплаті залишку коштів страхового відшкодування, на яку вона 19 квітня 2012 отримала відповідь Голови Правління ПрАТ «Страхова компанія «Статус» за вих. № 484 із розрахунком суми страхового відшкодування по страховому випадку.

Як вбачається зі змісту даного листа-відповіді, ПрАТ «Страхова компанія «Статус» прийнято рішення про зменшення виплати страхового відшкодування на 50 % відповідно до п. 3.5. Договору страхування, а саме пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, яка сталась, коли транспортний засіб рухався з порушенням Правил дорожнього руху, що призвело до аварійної ситуації.

Не погодившись з рішенням ПрАТ «Страхова компанія «Статус», ОСОБА_1 направила претензію щодо виплати страхового відшкодування на адресу ПрАТ «Страхова компанія «Статус», що підтверджується фіскальним чеком від 04 травня 2012 року за № 2921.

Частина 4 статті 122 КУпАП містить визначення аварійної обстановки - це ситуація, при якій інші учасники руху були вимушені різко змінити швидкість, напрям руху або прийняти інші заходи для забезпечення власної безпеки або безпеки інших громадян. Отже, це означає, що повинні існувати учасники руху, яким була створена така обстановка, причому ці учасники руху підпадають під визначення потерпілих, яке міститься у ст. 269 КУпАП.

Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, обов'язково відзначати суть передбачуваного правопорушення, а це означає, що потрібно вказати, яким саме порушенням, кому була створена аварійна обстановка і в чому це виразилося (які саме екстрені заходи для забезпечення безпеки він був вимушений прийняти); крім того, там же як на обов'язковий елемент протоколу вказано на дані потерпілих (свідків), якщо вони є. А само поняття аварійної обстановки, викладене в ч.4 ст.122 КУпАП, говорить про обов'язковість наявності потерпілого.

Таким чином, не кожне порушення Правил дорожнього руху може вважатися за створення аварійної ситуації. Для того, щоб воно було таким, необхідно, щоб інший учасник руху був вимушений різко міняти швидкість або напрям руху або застосовувати інші заходи для забезпечення безпеки. З іншого боку, для доведення того, що такі обставини мали місце (тобто для [введення складу правопорушення) необхідно, щоб дані того, хто був вимушений приймати такі заходи, були зафіксовані в протоколі.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВН1 № 418280 від 11 листопада 011 року взагалі не йдеться про створення аварійної ситуації (обстановки). Даний факт також підтверджується Постановою Київського районного суду м. Одеси по справі № 3-6042/2011.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, вернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод , пересів.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» Необхідною умовою виникнення обовязку страховика за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).

Таким чином, відповідачем не доведений факт створення ОСОБА_1 аварійної ситуації під час пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП, а тому суд вважає необґрунтованим і зменшення відповідачем відповідних виплат страхового відшкодування на 50 % відповідно до п. 3.5. Договору страхування.

Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної і, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

ПрАТ «Страхова компанія «Статус» не виконує належним чином умови договору № 000368/11 добровільного страхування наземного транспорту та ухиляється від виплати залишку коштів страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 979 ЦК України та п. п. 4.4.2. договору добровільного страхування наземного транспорту НТ № 000368/11 від 19 жовтня 2011 року у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату).

Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

До того ж, відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу страхувальника зобовязаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобовязання.

Тому розрахунок позовних вимог позивачем склав 42 419,32 грн., що включає в себе: заборгованість за зобов'язаннями в розмірі 41 049,85 грн., втрати від інфляції - 242,29 грн. та проценти за користування коштами в розмірі 1 127,18 грн.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем договору добровільного страхування наземного транспорту позивач понесла додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 420, 00 грн.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин цивільної справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись п. п. 17, 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст. 8, 20 Закону України «Про страхування», ст.ст. 525, 526, 625, 979 ЦК України , ст.ст. 122, 256, 256 КУпАП, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 61, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «Статус» в особі Одеської регіональної дирекції ПрАТ «Страхова компанія «Статус» про стягнення грошових коштів за договором страхування, - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» в особі Одеської регіональної дирекції ПрАТ «Страхова компанія «Статус» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, оф. 109, код ЄДРПОУ 31201694) на користь ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1) страхове відшкодування з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 42 419 (сорок дві тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн. 32 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» в особі Одеської регіональної дирекції ПрАТ «Страхова компанія «Статус» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, оф. 109, код ЄДРПОУ 31201694) на користь ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 420, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

СуддяСвячена Ю.Б.