Рішення № 31122658, 07.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.13р. Справа № 904/1496/13-гЗа позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

До відповідача: Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Київ, в особі відокремленого підрозділу Лермонтовського відділення Дніпропетровської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про: визнання частково недійсним іпотечного договору

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Величко Д.А., довіреність від 04.12.2012 року, головний юрисконсульт відділу загальних судових процесів у регіонах

Від третьої особи: Рисін О.О., довіреність від 27.07.2012 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом, яким просить визнати недійсними п.п. 2.4.4, 2.4.10, 3.1 і 4.2 іпотечного договору №991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі його Лермонтовського відділення Дніпропетровської обласної філії.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю пунктів 2.4.4, 2.4.10, 3.1, 4.2 іпотечного договору №991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007 року чинному законодавству України, а саме ст.ст. 3, 203, 207, 589, 592 Цивільного кодексу України. Оспорювані пункти іпотечного договору передбачають право відповідача достроково вимагати виконання основного зобов'язання та звертати стягнення на предмет іпотеки при настанні таких обставин, яке не передбачені чинним законодавством України (фактично - необґрунтовано позбавляти іпотекодавця (позивача) права власності на належне йому нерухоме майно).

Позивач зазначає, що пункти 2.4.4, 3.1, 4.2 іпотечного договору суперечать загальним підставам дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки, яке можливе лише з підстав, встановлених ч. 2 ст. 592 Цивільного кодексу України. Наведені у пунктах 2.4.4, 3.1, 4.2 іпотечного договору юридичні факти, з настанням яких іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, невиправдано розширені на його користь, без відповідного двостороннього балансу договірних інтересів позивача як іпотекодавця, та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.

Положення пункту 2.4.10 іпотечного договору щодо задоволення всіх вимог іпотекодержателя за рахунок іншого, ніж предмет іпотеки, майна іпотекодателя, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також: витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Позивач стверджує, що обов'язок іпотекодавця виконувати за позичальника основне зобов'язання, встановлений п. 2.4.4 іпотечного договору, не передбачений законодавством України і не відповідає вимогам ст. 11 Закону України "Про іпотеку". Крім того, право іпотекодержателя претендувати на майно іпотекодателя, яке не є предметом іпотеки за договором, передбачене п.2.4.10 договору, суперечить Закону України "Про іпотеку".

Відповідач, ПАТ "Укрсоцбанк", проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав:

- іпотечний договір не є договором приєднання. При укладанні іпотечного договору позивач не наполягав на будь-яких змінах умов договору, навпаки, пунктом 6.1 передбачено, що усі додатки, зміни та доповнення до цього договору мають бути вчинені у письмовій формі, підписані належним чином, з посиланням на цей договір. Рішення господарського суду у справі про визнання частково недійсним договору кредиту №991/-91/07 від 14.08.2007р. не впливають на визнання іпотечного договору договором приєднання;

- чинним законодавством (ч.1 ст. 12, ч.1 ст. 33, ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку") передбачено право відповідача (Банку) в односторонньому порядку вимагати виконання основного зобов'язання та звернути стягнення на предмет іпотеки;

- право дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки не суперечить чинному законодавству, оскільки п.3 ч.2 ст. 592 ЦК України передбачене право заставодержателя вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у випадках, встановлених договором. Пунктом 3.2.4 передбачене право кредитора у разі неповернення позичальником кредиту у строки, зазначені у п.1.1 цього договору, звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язання за цим договором. Порядок погашення заборгованості міститься в додатку №2 до договору кредиту і є невід'ємною частиною договору.

Третя особа, товариство з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс", позовні вимоги вважає обґрунтованими та просить задовольнити його в повному обсязі, оскільки п.п. 2.4.4, 2.4.10, 3.1 і 4.2 іпотечного договору №991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007 року суперечать чинному законодавству.

Розгляд справи був відкладений з 05.03.2012 року на 26.03.2013 року, з 26.03.2013 року на 16.04.2013 року. Ухвалою господарського суду від 16.04.2013р. термін розгляду справи продовжений на 15 днів, розгляд справи відкладений на 25.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 25.04.2013р. розгляд справи відкладений на 07.05.2013р.

У судовому засіданні 07.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14.08.2007р. між акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Лермонтовського відділення Дніпропетровської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс" (позичальник) укладено договір кредиту №991/091/07, відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 1 000 000,00 доларів США, зі сплатою 13 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в Додатку 2 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 11.08.2017р.

Відповідно до п.1.3 договору кредиту в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з майновим поручителем ОСОБА_1 договір іпотеки №991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007р., де предметом іпотеки виступає окремо розташована триповерхова нежитлова будівля "А-3", загальною площею 1 363,0кв.м., вартістю за погодженням сторін 1 908 317,82 долари США.

На виконання умов п.1.3 договору кредиту 14 серпня 2007 року між акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Лермонтовського відділення Дніпропетровської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №991/121-І-991/091/07, відповідно до пункту 1.1 якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором кредиту №991/091/07 від 14.08.2007 року та додатковими угодами до нього, укладеним між іпотекодержателем та позичальником, надалі за текстом - "Основне зобов'язання", наступне нерухоме майно:

нежитлова будівля (літера А-3-цегла), загальною площею 1363,0 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу ВСВ №730888, ВСВ №730889 від 26.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним № 701 та акту приймання-передачі від 29.08.2005 року, на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області б/н від 21.10.2005 року, зареєстрованого комунальним підприємством "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" за реєстраційним номером 9750745 в реєстровій книзі за № 12Н-151, запис № 5251, надалі за текстом - "предмет іпотеки ".

Вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 1 980 317,82 доларів США, що складає 10 000 605,00 гривень (по курсу Національного банку України станом на 14.08.2007 року - 5,05 грн. за 1,00 долар США) (п.1.3 договору).

Відповідно до п.6.3 договору цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов'язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про іпотеку".

Зміст і розмір основного зобов'язання (зобов'язання за кредитним договором) містить пункт 1.4 договору іпотеки:

1.4.1 - повернення кредиту в сумі 1 000 000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 11 серпня 2017 року на умовах, визначених основним зобов'язанням;

1.4.2 - сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13 (тринадцять) процентів річних, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором кредиту №991/091/07 від 14.08.2007 року та додатковими угодами до нього;

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше 05 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування Кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Пунктом 2.4. договору передбачені права іпотекодержателя, до яких, зокрема, відносяться:

- у разі невиконання іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов'язків, встановлених згідно з п. п. 2.1.1-2.1.13 цього договору, вимагати дострокового виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.2.4.4),

- у разі, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває всіх вимог іпотекодержателя, забезпечених іпотекою, він має право отримати решту суми з іншого майна іпотекодавця у порядку, встановленому законом (п.2.4.10).

У разі порушення іпотекодавцем умов, визначених п.п. 2.1.1-2.1.13 цього договору, іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному п. 2.4.4 цього договору (п.3.1 договору).

У разі порушення позичальником обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 4.2 договору).

Позивач просить визнати недійсними пункти 2.4.4, 2.4.10, 3.1, 4.2 іпотечного договору, посилаючись на невідповідність вказаних пунктів статтям 589, 592 Цивільного кодексу України, статтям 11, 12, 33 Закону України "Про іпотеку", проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

За змістом частини 1 ст. 583 ЦК України та частини 2 ст.11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем (іпотекодавцем) може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому, застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого із заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником, та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем).

У зв'язку з цим, в статті 1 Закону України "Про іпотеку" також визначено, що майновий поручитель це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Відповідно до п.2.1 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний: надавати іпотекодержателю можливість перевірки стану і правильності використання предмета іпотеки, надавати йому відповідні документи за першою вимогою (п.2.1.1); вживати всіх необхідних заходів щодо захисту предмета іпотеки від зазіхань будь-яких третіх осіб (п.2.1.2.); не здійснювати дій, що викликають погіршення (пошкодження) предмета іпотеки (п.2.1.3.); без письмової згоди іпотекодержателя, що оформляється додатковою угодою до цього договору, не відчужувати предмет іпотеки, а також не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування (п.2.1.4.); не пізніше наступного дня після настання змін надавати іпотекодержателю відомості про будь-які зміни, що відбулися чи відбуваються з предметом іпотеки, в тому числі про зазіхання на нього з боку третіх осіб (п.2.1.5); протягом двох робочих днів від дати укладення цього договору застрахувати предмет іпотеки на повну його вартість на користь іпотекодержателя з попереднім погодженням останнім умов такого страхування, та надати іпотекоджержателю відповідний договір страхування (п.2.1.6); без встановленого дозволу відповідних державних органів та письмової згоди іпотекодержателя не здійснювати перебудови та/або перепланування предмета іпотеки (п.2.1.7); сплачувати всі передбачені чинним законодавством України податки та збори, а також нести інші витрати, пов'язані з предметом іпотеки (п.2.1.8.); у разі загибелі або зниження вартості предмета іпотеки, в тому числі, внаслідок його випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, протягом трьох днів від дні надходження відповідної вимоги іпотекодержателя повністю або частково замінити предмет іпотеки на інше майно за погодженням з іпотекодержателем (п.2.1.9.); внести плату за державну реєстрацію обтяження предмета іпотеки іпотекою за цим договором (п.2.1.10.); передати іпотекодержателю на зберігання за актом приймання-передачі оригінали право встановлювальних документів на предмет іпотеки (п.2.1.11.); в 12-місячний термін оформити право оренди земельної ділянки, на якій розташований предмет іпотеки, або право власності на неї (п.2.1.12.); у разі виникнення права власності іпотекодавця на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, іпотекодавець зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту виникнення права власності на цю земельну ділянку, за свій рахунок провести експертну оцінку земельної ділянки та укласти з іпотеодержателем договір про внесення змін та/або доповнень до цього договору щодо опису предмету іпотеки (п.2.1.13.).

У випадку невиконання іпотекодавцем (ОСОБА_1) хоча б одного із своїх обов'язків, встановлених переліченими вище пунктами (п.п.2.1.1.-2.1.1.13), договором іпотеки передбачено право Банку вимагати дострокового виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.2.4.4. договору іпотеки).

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 названого Закону встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, Законом України "Про іпотеку" встановлено право іпотекодержателя (Банку) звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання боржником основного зобов'язання за договором кредиту.

Оскільки договором іпотеки забезпечено виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, невиконання іпотекодавцем зобов'язань, встановлених п.2.1.1.-2.1.13. іпотечного договору, не пов'язаних з виконанням основного зобов'язання (зобов'язань за кредитним договором), не є підставою для дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки. Право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки виникає у разі невиконання саме боржником основного зобов'язання відповідно до умов кредитного договору, а не у разі невиконання іпотекодавцем умов іпотечного договору, які не пов'язані з виконанням основного зобов'язання.

Отже, наведені у пункті 2.4.4. іпотечного договору умови дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки невиправдано розширені та спрямовані на захист виключно інтересів Банку, як іпотекодержателя, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства, передбачених у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 цього Кодексу.

Разом з тим зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Так, відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Право Банку вимагати дострокового виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання іпотекодавцем умов іпотечного договору (п.п.2.1.1.- 2.1.1.13), які не пов'язані з виконанням основного зобов'язання, є порушенням загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності (ст.ст.3,15 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

Між тим, пунктом 2.4.10 іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя, у разі, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває всіх вимог іпотекодержателя, отримати решту суми з іншого майна іпотекодавця у порядку, встановленому законом.

Зміст пункту 2.4.10. договору суперечить вимогам ст. 589 Цивільного кодексу України, ч. 11 ст. Закону України "Про іпотеку" та підлягає визнанню недійсним, оскільки майновий поручитель відповідає перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета іпотеки.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про визнання недійсними пунктів 3.1. та 4.2. іпотечного договору.

Згідно п.3.1. іпотечного договору у разі порушення іпотекодавцем умов, визначених п.п. 2.1.1-2.1.13 цього договору (зміст цих пунктів наведений вище), іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному п. 2.4.4 цього договору.

У разі порушення позичальником обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 4.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Тобто, Закон України "Про іпотеку" передбачає право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання боржником основного зобов'язання за договором кредиту, відповідальність же за порушення іпотекодавцем зобов'язань за договором іпотеки передбачена у вигляді надання іпотекодержателю права вимагати дострокового погашення основного зобов'язання.

Оскільки невиконання іпотекодавцем умов іпотечного договору тягне за собою право іпотекодержателя вимагати дострокове виконання основного зобов'язання, а звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається виключно у разі невиконання боржником основного зобов'язання за договором кредиту, положення п.3.1 іпотечного договору про надання іпотекодержателю права дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем умов, визначених п.п. 2.1.1-2.1.13 цього договору, не відповідають вимогам ст.ст. 12, 33 Закону України "Про іпотеку" та підлягає визнанню недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов'язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов'язання (ч. 3 ст. 18 Закону України "Про іпотеку").

Договір іпотеки №991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007 року укладений між позивачем (іпотекодавцем) та відповідачем (іпотекодержателем), між тим пунктом 4.2 договору передбачені наслідки порушення позичальником (особою, яка не є стороною іпотечного договору) умов іпотечного договору, що є підставою для визнання вказаного пункту договору іпотеки недійсним у відповідності до ч.3 ст.203, п.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд враховує також те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2010р. у справі №8/346-09 (12/106-09), яке залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2011р. було повністю задоволено вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс" (позичальник) до АКБ "Укрсоцбанк" в особі його Лермонтовського відділення Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк". Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2010р. у справі №8/346-09 (12/106-09) визнано повністю недійсними п.п.2.10.3., 3.2.5., 3.2.6.2., 3.3.16., 3.3.17., 3.3.19., 6.2. договору кредиту №991/091/07 від 14.08.2007р. та визнано недійсним п. 3.2.4 договору кредиту в частині права кредитора у разі неповернення позичальником кредиту в строки, зазначені у п.п. 3.3.16, 3.3.17 договору кредиту, несплати процентів, комісій, неустойки (пені, штрафу) в строки, що передбачені у п.п.2.4, 2.5., 2.6. договору кредиту, звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за договором, оформлені відповідно до договорів застави (іпотеки) згідно з п.1.3. цього договору кредиту. За змістом пункту 3.2.4. договору кредиту (з урахуванням рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2010р.) Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у випадку порушення позичальником (боржником) строків повернення кредиту, встановлених п.1.1. договору кредиту.

Суд відхиляє доводи позивача, що іпотечний договір є договором приєднання.

За змістом п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту (ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України).

Тобто договір приєднання - це договір, за яким умови договору визначені заздалегідь однією із сторін, може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до договору в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.

Доказів того, що відповідач (Банк) при укладенні договору іпотеки відмовився від прийняття пропозиції іпотекодавця щодо внесення змін до запропонованого проекту договору матеріали справи не містять. Пунктом 6.1 договору іпотеки встановлено, що всі додатки, зміни та доповнення до договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов'язковим посиланням на цей договір. Крім того, укладання договору іпотеки є правом, а не обов'язком майнового поручителя.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у сумі 1 147 грн.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними пункти 2.4.4, 2.4.10, 3.1, 4.2 іпотечного договору №991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) в особі Лермонтовського відділення Дніпропетровської обласної філії (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37, ідентифікаційний код 09305014).

Стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) в особі Лермонтовського відділення Дніпропетровської обласної філії (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37, ідентифікаційний код 09305014) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1 147 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено - 13.05.2013 року