Рішення № 31119831, 30.04.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1414/13-ц

Провадження № 2/645/1010/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 р. Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Алфьорової Т.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що з відповідачем проживали без реєстрації шлюбу. 30.07.2003 року народився син ОСОБА_5. З грудня 2011року не мешкають разом з відповідачкою, син проживає з ним з 30.01.2012року. 23.01.2013року згідно рішення Фрунзенського райсуду м. Харкова було визначено місця проживання сина з ним. Мати дитини зобовязана утримувати дитину, але відповідачка ухиляється від виконання батьківських обовязків, хоча він в ході розгляду справи неодноразово пропонував їй забезпечувати дитину. Просить стягнути з ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини усіх видів її заробітку, але не менше меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Просить стягнути аліменти з 01.04.2012року.

Позивач надав заяву про слухання справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 ОСОБА_4 у судове засідання не зявилася, про день і час слухання справи сповіщалася належним чином, про що свідчить розписка, про причини не явки не повідомила. В письмових поясненнях вказує на те, що з позивачем проживали разом з ОСОБА_2 однією сімєю без реєстрації шлюбу з літка 2001р..Від подружнього життя 30.07.2003р народився син ОСОБА_5. З жовтня 2011р. стосунки з відповідачем погіршилися, між ними частіше стали відбуватися конфлікти у звязку з чим вона не змогла мешкати разом з ним та вимушена забрати сина та переїхати за своїм місцем реєстрації до м. Первомайськ, але у звязку з тим, що дитині треба було ходити в школу, у нею не було особистого житла, тому привезла сина до батька. З 30.01.2012 р. фактично позбавлена можливості спілкуватися з сином. Вона привозила подарунки, речі, але позивач їх викидав, а гроші кидав в обличчя, кричав, що йому нічого від неї не треба 23.01.13 р. згідно рішення суду дитина залишилися на вихованні батька. ОСОБА_2 в позові не ставив питання про стягнення аліментів. Позивач постійно відмовлявся від будь якої допомоги, хоча вона пропонувала надати його банківські реквізити для перерахування грошей на утримання дитини. Крім цього, пропонували позивачу брати участь в утримання дитини, сплачувати за кружки, брати його на канікули, забезпечувати йому відпочинок на морі, а також купувати речі та одяг, сплачувати за школу, але ОСОБА_2 відмовляється від такої допомоги, тому вона вважає, що у нього немає намірів витрачати гроші на утримання дитини. Син ОСОБА_5 має право на 1/3 частину квартири, що знаходиться в м. Первомайське і за нього вони сплачують комунальні послуги.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України - фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 проживали в не зареєстрованому шлюбі з 2001 року і є батьками неповнолітнього сина - Кирила ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно рішення Фрунзенського райсуду м. Харкова від 23.01.2013 року було визначено місця проживання неповнолітньої дитини разом з позивачем ОСОБА_2

Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Статтею 181 ч.1,2 СК України визначено, що способи виконання батьками обовязку утримувати дитину визначаються домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) в натуральній формі.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 « Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляду справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них з ким вона проживає вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 ОСОБА_4 працездатна, має постійне місце роботи, інших дітей не має і тому може надавати відповідну матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку відповідача.

Позивач також просить стягнути аліменти за минулий час з 01.04.2012 р.Відповідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Відповідно ч. 2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у звязку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Позивачем не доведений факт вживання заходів щодо одержання аліментів з відповідача за минулий час і не отримання їх в зв'язку з ухиленням останньої від їх добровільної сплати. Між сторонами тривалий час був спір про місце проживання дитини, де позивач не ставив питання про стягнення аліментів при розгляді справи.

У відповідності з положеннями ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому, при зміні майнового стану позивача та відповідача вони обидва не позбавлені можливості звернутися до суду з позовом стосовно зміни розміру аліментів.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судові витрати, а саме: за судовий збір 229, 40 грн. так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст.5 Закону України « Про судовий збір»

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 11,60,88, 208,209,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, Башкирія, Російська Федерація ( ІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 20.02.2013 р. до часу повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, Башкирія, Російська Федерація ( ІН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. (розрахунковий рахунок № 31214206700010 КБКД 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», отримувач УДКСУ у Фрунзенському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999669, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку отримувача 851011).

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя