Ухвала суду № 31119461, 23.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року

Справа № 52267/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участі секретаря судового засідання Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові, на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МегаЄвроБуд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МегаЄвроБуд» (далі ТзОВ «МегаЄвроБуд») , в листопаді 2011 року звернулось з позовом в суд до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові та просило визнати неправомірним і скасувати податкове повідомлення - рішення №0000280801/111302 від 07.06.2011 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірними та підлягає скасуванню, оскільки при проведенні працівниками відповідача перевірки і винесенні оскаржуваних повідомлень-рішень відповідачем неправильно застосовано норми чинного законодавства. Висновки податкового органу про завищення ТзОВ «Мегаєвробуд» податкового кредиту на підставі проведеного аналізу господарської діяльності Приватного підприємства «ІнвестПром» є лише припущенням контролюючого органу на якому не може ґрунтуватись оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові №0000280801/111302 від 07.06.2011 року.

Постанова суду мотивована тим, що господарські операції між ТзОВ «МегаЄвроБуд» та ПП «ІнвестПром» носили реальний характер, підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а припущенням контролюючого органу не може слугувати підставою для позбавлення платника податку ТзОВ «МегаЄвроБуд» права на отримання податкової вигоди у вигляді зменшення податкових зобов'язань та права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо ним виконані усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З цією постановою не погодився апелянт Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Львові , яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року та винести нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що суд не врахував відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та контрагентом ПП «ІнвестПром» .

В судовому засіданні представник апелянта Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові, просить апеляційну скаргу задовільнити, скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року та винести нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні представник ТзОВ «МегаЄвроБуд» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з слідуючих міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «МегаЄвроБуд» з питань правомірності формування податкового кредиту при здійсненні взаєморозрахунків із ПП «ІнвестПром» за період грудень 2010 року , за результатами якої складено акт від 06.06.2011 року № 619/08-01/32484094.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем: п.1.3,1.7,1.8, ст.1 пп.7.2.1,7.2.3.,7.2.4.,7.2.6, п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 146000 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення -рішення від 07.06.2011 року №0000280801/111202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 146000 грн., та штрафними санкціями 36500 грн..

Як вказано в акті перевірки та не заперечується відповідачем, операції з контрагентом були відображені позивачем у бухгалтерському обліку, а сума податку на додану вартість згідно отриманих від ПП «ІнвестПром» податкової накладної, відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних,(а.с.34-40)

Відображення операцій, які досліджуються, у податковому обліку та бухгалтерському обліку позивача свідчить про те, що він прийняв участь у господарській діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України "Господарська діяльність та господарські відносини", оскільки проведена операція направлена на розширення діяльності підприємства, у майбутньому матимуть вплив на стан його активів і, відповідно, зростання власного капіталу, що підпадає під визначення господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу.

Колегія суддів приходить до переконання, що господарська операція між позивачем та ПП «ІнвестПром» носила реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема наявністю податкових накладних, договором купівлі-продажу обладнання від 24.12.2010 року, актом приймання-передачі обладнання від 27.12.2010 року, актом про введення в експлуатацію основних засобів від 31.01.2011 року, платіжними дорученнями про сплату ПДВ, а отже позовні вимоги в цій частині є доведеними та підставно задоволені судом першої інстанції в повному обсязі.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів приходить до переконання, що постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі № 2а-13347/11 прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі № 2а-13347/11 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький

Повний текст постанови виготовлений 26.04.2013 року