Постанова № 31117652, 13.05.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/163/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Цоток В.В.

Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Деревінський С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2013 року . м. Кіровоград

Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Деревінський С.М.,

з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, захисника-адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2013 року.

Цією постановою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Добровеличківка, Кіровоградської області, освіта середня, розлученого, не працює, проживає по АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3 000 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він, 01.02.2013 року об 00 год. 30 хв. на автошляху «Новоархангельськ- Миколаївка», керував автомобілем «М-412», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння.

Своїми діями, ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У апеляційній скарзі не оспорюючи фактичні обставини справи і кваліфікацію правопорушення, ОСОБА_3 просить накладене на нього за ч. 1 ст.130 КУпАП стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 грн. замінити на інший вид адміністративного стягнення. Свої доводи апелянт мотивує тим, що при судовому розгляді він не був присутній, оскільки судова повістка про виклик до суду йому та членам його сім'ї до 04 квітня 2013 року не вручалась, він та члени його родини не розписувались в зворотному поштовому повідомленні, яке є в матеріалах адміністративної справи. Судом не враховано, що на його утриманні знаходиться малолітня дитина та дружина, яка не працює. На даний час, з причини відсутності роботи в смт. Добровеличківка він заробляє кошти по найму у людей рубає дрова, копає городи та виконую іншу мало оплачувану роботу. Зароблених коштів не вистачає на утримання малолітньої дитини, яка хворіє на ДЦП. Наведених в апеляції обґрунтувань не міг надати суду 04.04.2013 року при розгляді справи. Проте, у вчиненому адміністративному проступку щиро розкаюється.

Заслухавши ОСОБА_3, його захисника адвоката ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що апеляція ОСОБА_3 задоволенню не підлягає за таких підстав.

При розгляді справи районним судом правильно встановлено фактичні обставини справи, що 01.02.2013 року об 00 год. 30 хв. на автошляху «Новоархангельськ - Миколаївка», ОСОБА_3 керував автомобілем «М-412», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння.

Даний висновок районного суду об'єктивно підтверджується матеріалами справи, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 655922 від 01.02.2013 року, в якому зазначені обставини за яких ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та поясненням ОСОБА_3 про те, що він о 00 год. 30 хв. вжив спиртні напої та керував автомобілем «М-412»(а.с.2).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 також не заперечує, що за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові районного суду, він вчинив адміністративний проступок, передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП.

Перевіривши матеріали адміністративної справи апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, а в ході провадження по справі також дотримано вимог ст. 245 КУпАП.

Судовий розгляд справи проведено у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП і спрямовано на всебічне, повне й об'єктивне дослідження та встановлення фактичних обставин, справа розглянута у відповідності із законом, проявів упередженості районного суду стосовно ОСОБА_3, не виявлено.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, районний суд прийшов до правильного висновку, що винуватість ОСОБА_3 доказана повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння.

Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3, що районним судом його належно не повідомлено про час та місце розгляду справи.

Так, в матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.8), згідно якого в графах зазначено, що поштове повідомлення про виклик до суду вручено 31.03.2013 року особисто ОСОБА_3

Отже, про день і час судового розгляду справи ОСОБА_3 був повідомлений належним чином, а тому доводи апеляції, що районний суд належним чином не повідомив ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи є безпідставними.

Також апеляційний суд не може прийняти доводи апеляції, що на утриманні ОСОБА_3 перебувають його малолітня дитина та дружина, яка на даний час не працює, а коштів від його тимчасових заробітків не вистачає на їх утримання, оскільки данні доводи є необґрунтованими та намаганням безпідставно пом'якшити вид адміністративного стягнення, яке цілком законно наклав районний суд.

Так, на підтвердження того, що ОСОБА_3 має на утриманні малолітню дитину, хвору на ДЦП, він не надав апеляційному суду доказів. Більше того, як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3 не є її батьком. В даному свідоцтві зазначено лише мати дитини - ОСОБА_6, а графа батько не заповнена. Крім того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_3 заявив, що з дружиною розірвав шлюб.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що у ОСОБА_3 утриманців, немає, а тому і немає законних підстав для зміни постанови районного суду і задоволення апеляційної скарги.

Крім того, при накладенні на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, визначення його виду і розміру, районним судом дотримано вимог ст. 33 КУпАП і підстав для зміни чи скасування постанови районного суду в цій частині немає.

Так, при визначені виду й розміру накладеного на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, районним судом хоча належно не вмотивовано, проте в повній мірі враховано характер вчиненого ним правопорушення, його особу, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність та майновий стан.

Отже, враховуючи викладене в сукупності, апеляційний суд при йшов до переконливого висновку, що районним судом правильно і обґрунтовано визначено вид і розмір адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_3, яке є не тільки законним, оскільки відповідає санкції статті за якою його визнано винним, але й справедливим, а за даних обставин ще й необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

З огляду на викладене, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2013 року щодо ОСОБА_3, без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області С.М. Деревінський