Ухвала суду № 31116921, 13.05.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1424/13 13.05.2013 13.05.2013 13.05.2013

Провадження №22-ц/784/1417/13

Головуючий у 1-ї інстанції Чернявська Я.А.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Ямкової О.О.,

при секретарі: Шпонарській О.Ю.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2012 року

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

(далі - ПАТ «Кредитпромбанк»)

до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5

про звернення стягнення на майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року ПАТ «Кредитпромбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 в межах 83100,21 доларів США, що еквівалентно 662 341 грн. 01 коп. заборгованості за кредитним договором, укладеним 17 жовтня 2007 року між банком та позичальником ОСОБА_3.

Позивач зазначав, що позичальник, в порушення умов укладеного з ним кредитного договору у встановлені строки не погашає суму основного кредиту та проценти за користування кредитом, а тому банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить іпотекодавцем ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності, з урахуванням суми штрафу.

2 квітня 2012 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсними іпотечний договір та кредитний договір, укладені між сторонами, зобов'язати банк скасувати заборону на відчуження квартири і зареєструвати в реєстрі обтяжень нерухомого майна відомості про припинення обтяження відносно предмета іпотеки.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2012 року зустрічний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2012 року позов задоволено, ухвалено про звернення стягнення на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частині та ОСОБА_5 в розмірі ? частин, в рахунок погашення на користь ПАТ «Кредитпромбанк» кредитної заборгованості ОСОБА_3 в розмірі 662 341 грн. 01 коп., шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною належним експертом-оцінювачем. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову банка, так як банком не дотримана процедура повідомлення про наявність заборгованості, по тотожній справі є рішення суду, яким банку відмовлено у зверненні стягнення, а у місцевого суду не було підстав для застосування звернення стягнення на квартиру як цілісній об'єкт.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази і дійшов вірного висновку про те, що відповідно до положень ст. ст. 526, 546, 590, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 1, 11, 39 Закону України «Про іпотеку» зобов'язання за кредитним договором, забезпеченим за рахунок іпотечного майна, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З такими висновками суду слід погодитися, оскільки вони є мотивованими та обґрунтованими.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є позивач ПАТ «Кредитпромбанк», та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 03/1/301/07-Z про надання кредиту в розмірі 56 500 доларів США зі сплатою процентної ставки в розмірі 14% річних строком до 16 жовтня 2022 року.

Водночас, 17 жовтня 2007 року, в забезпечення зобов'язань позичальника ОСОБА_3 за укладеним кредитним договором, між банком та відповідачами ОСОБА_5 і ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, за яким іпотекодавці ОСОБА_5 і ОСОБА_4 передали в іпотеку банку належне ним на праві спільної часткової власності (по ? і 1/3 частини відповідно) майно у вигляді чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, узгодженою вартістю предмета іпотеки в сумі 71 000 доларів США (а.с.26-31).

Тому доводи апелянта щодо невірності визначення судом предмета іпотеки як квартири в-цілому є помилковими, та суперечать умовам іпотечного договору, а саме визначенню сторонами такого терміну як «майно», яким є житлова квартира, що належить на праві спільної часткової власності іпотекодателям.

Сума загальної заборгованості станом на 12 липня 2011 року складає 83100,21 доларів США, що еквівалентно 662 341 грн. 01 коп. та містить у собі такі складові: 53 581,90 доларів США поточної і простроченої заборгованості за кредитом, 21 042,84 долара поточної і простроченої заборгованості за процентами, 2 435,84 долара США і 4 344,63 долара США суми пені за несвоєчасне погашення кредиту і процентів, та 1 695 доларів США штрафу за ненадання документів, передбачених п.п. 3.6, 3.13 кредитного договору (а.с.11-18).

Порядок і розміри нарахування сум позичальником в апеляційної скарзі не оспорюються.

16 червня 2011 року ПАТ «Кредитпромбанк» надіслано поштові повідомлення позичальнику та іпотекодавцям, які ними належним чином отримані, стосовно наявності заборгованості за кредитним договором і роз'яснені наслідки її не сплати шляхом звернення стягнення на іпотечне майно (а.с.32-34).

За такого, доводи апелянта щодо недотримання банком процедури повідомлення щодо заборгованості, яка виникла за кредитним договором, є необґрунтованими, так як суперечать встановленим судом обставинам справи та дослідженим доказам.

Також є безпідставними посилання апелянта на наявність тотожного рішення суду щодо звернення стягнення на спірне майно, так як цей спір виник не між тими сторонами, оскільки у даній справі апелянт приймав участь не як третя особа, а як відповідач, та справа розглянута за іншим предметом позову, так як стягнення звернуто в межах іншого розміру заборгованості, і за іншій період.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Інші доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для його зміни з інших підстав.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді