Ухвала суду № 3111598, 08.10.2008, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 22-а-3813/08 Головуючий суддя суду 1 інстанції Сидоренко А.С.,

суддя - доповідач Бабенко К.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2008 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бабенка К.А.,

суддів: Дурицької О.М.,

Межевича М.В.,

при секретарі Ревуцькій А.О.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові на Постанову Господарського суду Чернігівської області від 14 червня 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "ІНФОРМАЦІЯ_1" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 14 червня 2007 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану Постанову скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити Позивачу у задоволенні його позову.

Заслухавши у судовому засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем у період з 28.02.2007 по 14.03.2007 проведено виїзну планову перевірку Позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2006.

За результатами перевірки складено Акт № 287/23-02972523 від 19.03.2007 (далі - Акт).

На підстав Акта винесено податкові повідомлення-рішення №№ 0001502320/0, 0001512320/0 від 27.03.2007 та № 0001161720/0 від 28.03.2007.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94 (далі - Закон № 334/94), Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97 (далі - Закон № 168/97), Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889 (далі - Закон № 889).

Згідно матеріалів справи, між ПП Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2" та Позивачем укладено Договори купівлі-продажу № 53 від 10.11.2004 (а.с. 58 - 60) та № 58 від 27.11.2004 (а.с. 56 - 57), на підставі яких Позивач придбав у ПП Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2" металопродукцію та станок плоскошліфувальний. Факт придбання зазначених товарів підтверджено виданими ПП "Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2" Позивачу податковими накладними № 11/11 від 11.11.2004, № 57 від 24.12.2004, № 46 від 13.01.2005, № 46 ВІД 11.02.2005.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.12.2006 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2", яке 23.05.2006 визнано банкрутом.

Загальна сума, віднесена Позивачем до складу валових витрат по взаємовідносинам з ПП "Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2" складає 36 975 грн., на амортизаційні відрахування - 16 250 грн.

Перевіркою встановлено завищення Позивачем віднесення до валових витрат 30 963 грн., в т.ч: в листопаді 2004 року - 29 460 грн., в січні 2005 року - 4200 грн., в лютому 2005 року - 3315 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2004 по 31.12.2006 на загальну суму 10 319 грн.

Також перевіркою правильності визначення суми амортизаційних відрахувань встановлено завищення на 4281 грн., в т.ч. за 2005 рік - на суму 2300 грн., за 2006 рік - на суму 1977 грн.

Крім того, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на суму 10 319 гри., в т.ч. за 2004 рік у сумі 7375 грн. за II квартал 2005 року у сумі 2175 грн. за III квартал 2005 року у сумі 150 грн. за IV квартал 2005 року у сумі 125 грн. за І квартал 2006 року у сумі 131 грн., за II квартал 2006 року у сумі 125 грн., за III квартал 2006 року у сумі 122 грн. 116.00 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження підприємством податку на додану вартість на суму 10 645 грн., в т.ч. в листопаді 2004 року - 5892 грн., в грудні 2004 року - 3250 грн. в січні 2005 року - 840 грн., в лютому 2005 року - 663 грн.

Факт здійснення господарських операцій між Позивачем та ПП "Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2" сторонами не заперечується.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону № 334/94, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1. пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Згідно пп. 8.2.1 п. 8.2. ст. 8 Закону № 334/94, під терміном „основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94 визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з пп. 7.2.1, пп. 7.2.3. пп. 7.2.4. пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків:

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідачем не заперечується факт надання Позивачем необхідних документів на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу валових витрат, амортизаційних відрахувань та податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2", що підтверджується матеріалами справи, зокрема Актом.

У наданих податкових накладних відсутні недоліки.

Крім того, у п. 2.14 Акта зазначено, що перевіркою не виявлено взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи, які визнано судом недійсними.

Також слід зазначити, що на момент здійснення господарських операцій з ПП "Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2", останнє перебувало на обліку у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с. 75).

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них у Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону № 168/97 платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Відтак, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі і у разі ухилення від його сплати) при фактичному здійсненні господарської операції та наявності необхідних підтверджуючих розрахункових, платіжних та інших документів не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Згідно частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Такий висновок відповідає правовій позиції судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеній в його Постанові від 26.09.2006.

Також є необґрунтованою позиція Відповідача про завищення загальної суми валових витрат, завищення суми амортизації та податкового кредиту у зв'язку із банкрутством ПП "Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2", оскільки господарські операції між Позивачем та ПП "Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2" здійснювалися в IV кварталі 2004 року та в І кварталі 2005 року, а провадження у справі про визнання ПП "Фірма "ІНФОРМАЦІЯ_2" банкрутом порушено лише 15.05.2006.

Також, перевіркою встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб з сум боргу, анульованого підприємством.

Так у головній книзі за 2005 рік (а.с. 103 - 106) у серпні місяці по рахунку 947 "нестачі і втрати від псування цінностей" проведено нарахування та списання коштів на суму 186 650 грн. 26 коп., в т.ч. податку на додану вартість в сумі 31 108 грн. 38 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2005 року Позивачем подано заяву № 233 про порушення кримінальної справи до УБЕЗ УМВС України в Чернігівській області за фактом розтрати майна (сталі листової) в особливо великих розмірах.

06.12.2006 слідчим відділом Чернігівського міського відділення УМВС в Чернігівській області повідомлено Позивача про зупинення слідства, у зв'язку із не встановленням особи, котра скоїла злочин.

Відтак, Відповідач вважає, що оскільки у заяві про порушення кримінальної справи вказано конкретну особу, а саме ОСОБА_1., який підозрюється у вчиненні злочину, Позивач зобов'язаний був утримати податок з доходів фізичних осіб із сум боргу анульованого підприємством за фактом крадіжки.

Крім того, суд не погоджується з донарахуванням Позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 24264.53 грн.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 889 об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 4.2.9 "д" п. 4.2 ст. 4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Згідно пп. 1.1 ст. 1 Законі № 889 додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

На момент розгляду справи, обвинувальний вирок суду, яким начальника цеха ОСОБА_1., визнано винним у вчиненні крадіжки відсутній.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що донарахування податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб було здійснено без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Як наслідок неправомірного донарахування податкових зобов'язань - неправомірне застосування штрафних санкцій.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова Господарського суду Чернігівської області від 14 червня 2007 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а Постанову Господарського суду Чернігівської області від 14 червня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 13.10.2008.

Головуючий суддя К.А. Бабенко

судді: О.М. Дурицька

М.В. Межевич