Ухвала суду № 31114586, 25.04.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: № 22ц/790/1813/13 Головуючий 1 інст. - Калмикова Л.К.

Справа № 2010/2120/12 Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: договірна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

при секретарях: Гопко А,М., Шпарага О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 січня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» ( правонаступник Акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль») в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Посилався на те, що 29.06.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» та ОСОБА_4 укладено Генеральну кредитну угоду № 477 з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 30.01.2007 р., договору про внесення змін № 2 від 01.03.2007 р., договору про внесення змін №3 від 31.08.2009р., договору про внесення змін № 4 від 29.12.2009 р., договору про внесення змін № 5 від 24.03.2010 р., та у відповідності до угоди укладено кредитний договір №014/02/3-1161-06 від 29.06.2006 року з урахуванням договору про внесення змін №1 від 14.01.2009 р., договору про внесення змін №2 від 31.08.2009 р., договору про внесення змін від 29.12.2009 р; кредитний договір № 014/07/1-79-07 від 30.01.2007 р. з урахуванням договору про внесення змін №1 від 14.01.2009 р., договору про внесення змін №2 від 31.08.2009 р., договору про внесення змін № 3 від 2.2009 р., додаткової угоди № 4 від 24.03.2010 р.; кредитний договір № 014/07/1-218-07 від 01.03.2007 р. з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 14.01.2009 р., договору про внесення змін №2 від 31.08.2009 р., договору про внесення змін №3 від 29.12.2009 р., додаткової угоди №4 від 24.03.2010 р.

Відповідно до умов угоди та кредитного договору № 014/02/3-1161-06 від 29.06.2006 р. банк надав позичальнику ОСОБА_4 кредит у розмірі 200 000 євро з встановленою відсотковою ставкою 12% річних терміном до 29.11.2011 р.: на умовах кредитного договору № 014/07/1-79-07 від 30.01.2007 р. позичальнику надано кредит у розмірі 62 300 євро з встановленою відсотковою ставкою 11,5% річних, а з 30.02.2010 р. -12% річних терміном до 30.01.2012р.; на умовах кредитного договору № 014/07/1-218-07 від 01.03.2007 р. ОСОБА_4 надано кредит в розмірі 65100 євро з встановленою відсотковою ставкою 11,5% річних, а з 30.03.2010р.- 12% річних терміном до 28.12.2012 р., а позичальник зобов'язався використати отримані кредитні кошти та забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих процентів відповідно до умов вищезазначених кредитних договорів.

Оскільки зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та процентів відповідно до умов угоди та кредитних договорів ОСОБА_4 не виконував, перед банком виникла заборгованість, яка станом на 05.03.2012 року складає в загальній сумі: за кредитним договором № 014/02/з-1161-06 від 29.06.2006 р. 122 241,16 євро, що еквівалентно 1290590,42 грн. за курсом НБУ, з яких: сума заборгованості за кредитом - 100476,26 євро, що в еквіваленті складає 1060802,23 грн., в тому числі: прострочена сума заборгованості за кредитом - 100476,26 євро, що в еквіваленті складає 1060802,23 грн., сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту-11708,46 євро (еквівалент 123614,88 грн.); сума нарахованих відсотків за користування кредитом - 7097 євро(еквівалент 74928,28 грн.), в тому числі прострочена сума відсотків - 6075,77 євро (еквівалент 64146,40 грн.), сума пені, яка нарахована за порушення строку погашення відсотків - 2959,44 євро (еквівалент 31245,03грн.).

За кредитним договором №014/07/1-79-07 від 30.01.2007 року - 41444,15 євро, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ становить 437556,52 грн., де:

сума заборгованості за кредитом - 34863,77 євро (еквівалент 368 082,62 грн.), в тому числі прострочена сума заборгованості за кредитом - 34863,77 євро (еквівалент 368 082,62 грн.), сума пені, що нарахована за порушення строку погашення кредиту в розмірі 3 676,42 євро (еквівалент 38814,69 грн.), нараховані відсотки за користування кредитом в сумі 2736,05 євро (еквівалент 28886,50 грн.), в тому числі прострочена сума відсотків - 2 381,70 євро (еквівалент 25 145,37 грн.), пеня, що нарахована за порушення строку погашення відсотків в сумі 167,91 євро (еквівалент 1 772,71 грн.);

За кредитним договором № 014/07/1-218-07 від 01.03.2007 р. заборгованість складає 45271,20 євро, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ становить 477 961,60 грн., з яких:

-сума заборгованості за кредитом - 39 005,28 євро (еквівалент 411 807,60 грн.

- прострочена сума заборгованості за кредитом - 39 005,28 євро (еквівалент 411807,60 грн.);

- сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту - 3 773,98 євро

(еквівалент 39 844,70 грн).

- сума нарахованих відсотків за користування кредитом - 2 370,38 євро (еквівалент 25

025,86 грн.)

- в тому числі прострочена сума відсотків - 1 973,93 євро (еквівалент 20 840,24 грн.)

- пеня, нарахована за порушення строку погашення відсотків - 121,56 євро (еквівалент 1283,44 грн.)

Загальна сума заборгованості за кредитними договорами, укладеними між позивачем та ОСОБА_4 складає 208 956,51 євро, що в перерахунку на національну валюту за курсом Національного Банку України на 05.03.2012 року складало 2 206 108,54 гривень.

Зазначав, що у зв'язку з невиконанням зобов'язань ОСОБА_4 за угодою та кредитними договорами, щодо погашення кредиту, нарахованих відсотків та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотками, 05.08.2011 року позичальнику направлена вимога про усунення порушення та погашення заборгованості, яка була отримана останнім, але вимоги банку не виконані.

Також просив стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 грн.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, не оспорюючи факт надання йому кредитних коштів та суми заборгованості за угодою та кредитними договорами, визначеної в позові, вважав, що має сплатити банку за кредитними договорами 875 000 грн., оскільки іншу частину боргу повинна на його думку сплатити колишня дружина ОСОБА_6, яка надавала свою згоду на надання йому кредиту для придбання транспортних засобів в інтересах сім»ї , та подалі заявила до нього позов про поділ сумісного майна подружжя.

Відповідач ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала, зазначаючи, що вона не є боржником або поручителем за вказаними кредитними договорами, кредитні кошти за якими надавалися для придбання транспортних засобів для розвитку підприємницької діяльності, а ні в інтересах їх сім»ї.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 січня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково: на його користь з ОСОБА_4 стягнуто суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 477 від29.06.2006 року; кредитним договором № 014/02/3-1161-06 від 29.06.2006 року - 122241,16 євро, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ складає 1290590,42 грн.; кредитним договором № 014/07/1-79-07 від 30.01.2007 року - 41444,15 євро, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ складає 437556,52 грн.; кредитним договором № 014/07/1-218-07 від 01.03.2007 року - 45271,20 євро, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ складає 477961,60 грн., а всього на суму 208956,51 євро, в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ складає 2206108,54 грн., а також судовий збір в сумі 3219 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення районного суду та ухвалити нове рішення про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з нього, ОСОБА_4 978421,53 грн., а з відповідача ОСОБА_6 -1 227 687,01 грн., або відмовити у задоволенні позову , судові витрати покласти на відповідачів пропорційно.

Вказує, що судом не враховано, що у справі відсутні первинні документи як докази отримання суми, яку просить стягнути позивач, не врахована зміна статусу відповідачів, які на момент отримання кредиту перебували у шлюбі, який на даний час розірваний.

Зазначає, що судом не надана належна правова оцінка факту відсутності правових підстав для нарахування та стягнення пені та плати за користування кредитом після закінчення строку погашення та прийняття позову до розгляду, а також безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про об'єднання цієї справи з цивільною справою за позовом ОСОБА_6 про поділ майна подружжя.

В додаткових поясненнях ОСОБА_4 зазначав, що позовні вимоги не доведені доказами, але він визнає свою частку суми боргу у розмірі 978421, 53 грн. і вважає доцільним солідарне стягнення з нього та ОСОБА_6 грошової суми у розмірі 2 206108,54 грн. на користь позивача або відмови йому у позові.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подав заперечення на апеляційну скаргу, яку просить відхилити у зв'язку з необґрунтованістю доводів , посилаючись на те, що ці доводи були по суті запереченнями ОСОБА_4 при розгляді справи в суді першої інстанції, який цим запереченням надав правильну правову оцінку.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 29.06.2006 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено Генеральну кредитну угоду №477 з урахуванням договорів про внесення змін №1 від 30.01.2007 р., за №2 від 01.03.2007 р., за №3 від 31.08.2009 р., за №4 від 29.12.2009 р., за №5 від 24.03.2010 року, та у відповідності до угоди укладено кредитний договір №014/02/3-1161-06 від 29.06.2006 року з урахуванням договорів про внесення змін №1 від 14.01.2009р., за №2 від 31.08.2009 р., від №3 від 29.12.2009 р.; кредитний договір № 014/07/1-79-07 від 30.01.2007 року з урахуванням договорів про внесення змін №1 від 14.01.2009 р. за №2 від 31.08.2009 р., за №3 від 29.12.2009 р., додаткової угоди № 4 від 24.03.2010 р.; кредитний договір №014/07/1-218-07 від 01.03.2007 року з урахуванням договорів про внесення змін № 1 від 14.01.2009 p., за №2 від 31.08.2009 року, за № 3 від 29.12.2009 року, додаткової угоди №4 від 24.03.2010 року.

Згідно умов угоди та кредитного договору №014/02/3-1161-06 від 29.06.2006 року позичальнику надано кредит в розмірі 200000,00 євро з встановленою відсотковою ставкою 12,0% річних терміном до 29.12.2011 року. Відповідно до договору №014/07/1-79-07 від 30.01.2007 року позичальнику надано кредит у розмірі 62300,00 євро з встановленою відсотковою ставкою 11,5% річних, а з 30.02.2010 року - 12% річних терміном по 30.01.2012 року.

Відповідно до кредитного договору № 014/07/1-218-07 від 01.03.2007 року позичальнику надано кредит у розмірі 65100 євро з встановленою відсотковою ставкою 11,5% річних, а з 30.03.2010 року - 12% річних терміном до 28.12.2012 року.

Згідно з п.5.1. угоди, п.5.1. кредитного договору №014/02/3-1161-06 від 29.06.2006 року, п.6.1. кредитного :у №014/07/1-79-07 від 30.01.2007 року, п.6.1. кредитного договору №014/07/1-218-07 від 01.03.2007 року ОСОБА_4 зобов'язався використати отримані кредитні кошти та забезпечити повернення одержаних кредитів та нарахованих відсотків відповідно до умов цих кредитних договорів.

Однак ОСОБА_4 не виконував вказані обов'язки за договорами кредиту, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед банком. Відповідно п.10.2 угоди, п.5.2 кредитного договору №014/02/3-1161-06 від 29.06.2006 року, п.6.2. кредитного договору №014/07/1-79-07 від 30.01.2007 року, п.6.2. кредитного договору №014/07/1-218-07 від 01.03.2007 року за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, позичальник повинен сплатити кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Загальна сума заборгованості за угодою та кредитними договорами ОСОБА_4 станом на 05.03.2012 року становила 208956,51 євро, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ на 05.03.2012 року складала 2206108,54 гривень, а саме: за кредитним договором №014/02/3-1161-06 від 29.06.2006 року - 122 241,16 євро, що еквівалентно 1290590,42 грн., за кредитним договором №014/07/1-79-07 від 30.01.2007 року - 41444,15 євро, що еквівалентно 437556,52 грн.: за кредитним договором №014/07/1-218-07 від 01.03.2007 року - 45271,20 євро, що еквівалентно 477961,60 грн.

Зазначені розрахунки позивача відповідають вимогам ст.ст. 1049-1050 ЦПК України та вимогам вищевказаних кредитних договорів.

Виходячи з наведеного, суд на підставі ст.ст. 610, 629 ЦК України обґрунтовано дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_4 порушені зобов'язання за договором, які є обов'язковими для сторін.

Судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів та відповідно до вимог ст.ст. 509-510,526, 527 ЦК України зроблений обґрунтований висновок про те, що стягнення заборгованості за кредитними договорами належить з ОСОБА_4, оскільки він є стороною цих договорів, а ОСОБА_6 не є стороною у цих зобов'язаннях. Не зважаючи на те, що надала згоду на їх укладання, оскільки кредитні кошти були надані ОСОБА_4 для придбання транспортних засобів не в інтересах сім»ї, а для здійснення підприємницької діяльності.

Посилання апелянта на те, що районним судом безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про об'єднання цієї справи з цивільною справою за позовом ОСОБА_6 про поділ майна подружжя не ґрунтується на вимогах ч. 2 ст. 123 ЦПК України, оскільки зазначені позови мають різні предмети та підстави їх пред'явлення і їх сумісний розгляд в одному провадженні є недоцільним.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи пеня за кредитними договорами була донарахована згідно умов Генеральної угоди № 477, пункту 10.2 у відповідності до якого були укладені ці договори, і її розмір відповідає подвійній обліковій ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1.ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 січня 2013 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий: (підпис).

Судді: (підписи).

Згідно з оригіналом. Суддя -