Рішення № 311129, 07.12.2006, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" грудня 2006 р.

Справа № 5/2667

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Пінчук К.В., дов. від 23.05.06р.

від відповідача Войнаш С.В., керівник, Григоришин М.П., дор. № 3 від 04.01.06р.

Розглянув справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Льон-Агро" (с.Молодіжне Червоноармійського району)

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Вікторія" (с. Карвинівка)

про стягнення 32674,55 грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 32674,55 грн., з яких: 11458 грн. вартості невирощеної льонотрести; 11,45 грн. - пені; 21205,10 грн. 110% - вартості переданого майна відповідачу в позику.

Представник позивача у судовому засіданні 25.07.06р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, у судове засідання 07.12.06р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, подав відзив на позовну заяву (а.с.24 - 25), в якому виклав свої доводи та обгрунтування щодо безпідставності заявлених вимог позивача. Просять суд відмовити у задоволенні позов.

Суд оглянув у судовому засіданні документи: договір, видаткові накладні, акти приймання - передачі, довіреності, поштові квитанції.

Заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні 25.07.06р. та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.04р. між сторонами був укладений договір №14 на здійснення відповідачем повного сільськогосподарського циклу вирощування льонотрести на погодженій сторонами земельній ділянці (а.с.7-13).

За умовами зазначеного договору відповідач зобов'язувався виростити льонотресту та передати її позивачу, а останній зобов'язався прийняти її та оплатити.

Відповідно до п.5.3. договору вирощена та зібрана льонотреста повинна бути передана позивачу не пізніше 15.09.04р.

На день розгляду справи в суді, відповідач льонотресту згідно умов Договору не поставив позивачеві.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача вартість сільськогосподарської продукції, яку останній зобов'язався виростити і поставити та пеню за несвоєчасну передачу продукції. За розрахунками позивача її вартість становить 11458грн., а пеня в сумі 11,45 грн.

Оскільки відповідно до умов договору №14, укладеного між сторонами, відповідач зобов'язувався поставити вирощену льонотресту, а не сплатити її вартість, яку просить стягнути позивач, і на позивача були теж покладені обов'язки по вирощуванню льонотрести, зокрема: погодити земельну ділянку, на якій мала вирощуватись льонотреста, скласти комісійний акт попередньої оцінки врожаю, схему розташування земельної ділянки та дозвіл на піднімання льонотрести, то, з метою повного та об'єктивного вирішення спору, суд ухвалами від 16.11.05р., від 05.12.05р., від 05.01.06р., 07.02.06р., від 16.03.06р., від 25.04.06р., від 08.06.06р., від 25.07.06р.. від 21.09.06р. та від 07.11.06р. неодноразово зобов'язував позивача надати зазначені вище документи. Але позивач без поважних причин витребувані судом документи не надав, у судове засідання не з'явився. Тому суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду в частині стягнення вартості невирощеної льонотрести та пені за непоставку її без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України, оскільки вважає, що вирішити спір без зазначених вище документів неможливо.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 21205,10 грн., що складають 110% вартості переданих відповідачу мінеральних добрив для використання та здійснення сільськогосподарського циклу вирощення сільськогосподарської продукції за договором.

Разом з тим, суд встановив, що на виконання п.1.5. договору №14 позивач передав відповідачеві в позику мінеральні добрива на загальну суму 8597,61 грн., що підтверджується актами приймання-передачі матеріалів від 18.05.04р., від 16.04.04р. та 26.04.04р. ( а.с.15,16,17) та довіреностями ( а.с.55,56), які відповідач зобов'язувався повернути на протязі двох тижнів після передачі сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 8.1 договору №14 сторони встановили, що у випадку неврожаю та іншої загибелі сільськогосподарської продукції відповідач зобов'язується повернути позивачу 110% вартості майна переданого відповідачу за Договором не пізніше 30.09.04р., що становить 9457,37 грн.

Таким чином, в зазначений термін відповідач не повернув позивачеві отриману в позику продукцію в повному обсязі та не сплатив її вартість в повному обсязі.

Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 9457,37 грн. є обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи.

Але позивач звернувся з позовом про стягнення 110% вартості переданої продукції в позику відповідачеві ще і по накладній №РН-0000014 від 16.04.04р на суму 10679,76грн. , а з врахуванням 110% - 11747,74грн.(а.с.14).

Дослідивши зазначену накладну, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення 110% вартості проданої продукції по зазначеній вище накладній з наступних підстав:

-Як вбачається із зазначеної накладної та довіреності ЯДИ №789876 від 15 квітня 2004 року позивач продав відповідачеві продукцію, а не передав у позику на виконання договору №14 від 22 березня 2004 року, оскільки в накладній №РН-0000014 від 16.04.04р. зазначається підстава: замовлення - рахунок -фактура №СФ-0000014 від 16.04.04р. та умова продажу: попередня оплата (а.с.14,55).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами був укладений усний договір купівлі-продажу продукції, і з часу отримання продукції по спірній накладній відповідач зобов'язаний заплатити позивачеві її вартість. Факт отримання продукції по накладній №РН-0000014 від 16.04.04р. відповідач не оспорює.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчий документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення вартості продукції отриманої відповідачем по спірній накладній в сумі 10679,76грн., а в частині стягнення 1067,98грн. відмовляє.

Згідно ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів, які б підтверджували повернення отриманої продукції чи проведення розрахунків за отриману продукцію в повному обсязі не надав.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема договором №14 від 22.03.04р. (а.с.7-13), довіреностями на отримання продукції (а.с.55-56), актами прийому -передачі продукції (а.с.15-17), накладною (а.с.14) і навіть відзивом відповідача, у якому він визнає, що зібрав урожай з 5га землі (а.с.26).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 20137,13грн. (9457,37грн.+ 10679,76грн.) обгрунтовані, заявлені відповідно до вимог діючого законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525,526 , 665, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 33,34,44, 49, 69, п.5 ст.81, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства " Вікторія", с. Карвинівка, Романівського району, Житомирської області, код 31492848,

- на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Льон-Агро", 12035, Житомирська область, Червоноармійський район, с.Молодіжне, вул. Центральна,11, ідентифікаційний код 32532520:

- 20137,13грн. - боргу;

- 201,37 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита;

- 72,72 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 11469,45 грн. позов залишити без розгляду.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення у відповідності до ст.84 ГПК України.

Суддя

Брагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 13.12.06р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу