ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
______________
Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
УХВАЛА
іменем України
"13" травня 2013 р. Справа № 806/423/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
при секретарі Волянська О.В. ,
за участю представника
позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" березня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000432340 від 05 вересня 2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 75750,00 грн., в тому числі: основний платіж - 75749,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 1,00 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 6 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 0000432340 від 05 вересня 2012 р.
В апеляційній скарзі Малинська МДПІ Житомирської області просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Апелянт зазначив, що у ході проведеної перевірки встановлено відсутність надання ФОП ОСОБА_5 товарів позивачу у червні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Вказані обставини стали підставою для прийняття оспорюваного рішення, яке є правомірним і скасуванню не підлягало.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Малинської об'єднаної державної податкової інспекції з 13 серпня 2012 р. по 17 серпня 2012 р. було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань відносин ТОВ "Папір-Мал" з ФОП ОСОБА_5 за червень 2011 року, про що складений акт № 87/23-12/30477405 від 17 серпня 2012 р. (а.с. 23-32)
В акті перевірки зафіксовано порушення:
- відсутність надання ФОП ОСОБА_5 товарів платнику податків ТОВ "Папір-Мал" у червні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
- порушення п.п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 201.4 ст. 201, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, що призвело до завищення податкового кредиту у червні 2011 р. в сумі 75749,48 грн., в результаті чого донараховано 75749,48 грн.
Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ТОВ "Папір-Мал" 23 серпня 2012 р. направило до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби заперечення за вих. № 08-703 (а.с. 33-37).
За результатами розгляду заперечень, Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби надала відповідь за вих. № 5420/22-15 від 31 серпня 2012 р., що висновки, викладені у акті перевірки № 87/23-12/30477405 від 17 серпня 2012 р., є правомірними (а.с. 38-39).
На підставі вказаного акту перевірки від 17 серпня 2012 р., відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000432340 від 05 вересня 2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 75750,00 грн., в тому числі: основний платіж - 75749,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 1,00 грн. (а.с. 41)
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач оскаржив його в порядку адміністративного узгодження, за результатами якого 08 серпня 2012 р. Державна податкова служба у Житомирській області винесла рішення № 16693/Ф-С/10-205 про результати розгляду первинної скарги. Вказаним рішенням ДПС у Житомирській залишила без змін податкове повідомлення-рішення Малинської ОДПІ № 0000432340 від 05 вересня 2012р. (а.с. 47-49)
Рішенням Державної податкової служби України № 7034/0/61-12/10-2115 від 13 грудня 2012 р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення Малинської ОДПІ № 0000432340 від 05 вересня 2012 р.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з висновками податкового органу.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Встановлено, що 01 вересня 2009 р. між ТОВ "Папір-Мал" (Покупець) та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу макулатури № 12, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця сировину, макулатуру, в подальшому іменовану Товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору (а.с. 60-62).
Відповідно до п.3.1. Договору, Товар передається Покупцю частинами (товарними партіями) на умовах DDU - перевезення до місця знаходження Покупця: Україна, 11602, Житомирська область, м. Малин, вул. Неманихіна, 2 (згідно правил "Інкотермс" 2000 р.) автомобільним транспортом. Транспортні витрати по доставці Товару включаються в ціну Товару.
За умовами поставки DDU (правила "Інкотермс" в редакції 2000 р.): Продавець зобов'язаний надати не розвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.
При цьому, пунктом 3.3. Договору встановлено, що всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою Товару до пункту призначення відносяться за рахунок Продавця.
Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна за одиницю товару вказується в специфікаціях, які додаються до Договору і є його невід'ємними частинами. Вартість товарної партії, що передається узгоджується сторонами додатково та підтверджується у виданих Продавцем товаро-транспортних накладних документах на Товар.
На виконання умов договору у червні 2011 року ФОП ОСОБА_5 було здійснено ряд поставок макулатури, що підтверджується накладними (а.с. 68-79), податковими накладними (а.с. 80-90), банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с. 136-143), актами прийому-передачі макулатури та товаро-транспортними накладними (а.с.103-135),а також відомостями по партіях товару (макулатури, готової продукції) на складах СГВ, КРВ (а.с.144-153) копії яких містяться в матеріалах справи.
На час здійснення господарських операцій контрагент позивача ФОП ОСОБА_5 був зареєстрований як платник податку на додану вартість та перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 65-67).
Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено право платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту.
Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формував податковий кредит.
В той же час доводи апелянта щодо нікчемності договору ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманим податковим накладним від ФОП ОСОБА_5
Колегія суддів вважає твердження апелянта щодо нікчемності угод безпідставним, виходячи з наступного.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.
Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваного правочину є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.
Договір купівлі-продажу макулатури № 12 від 01 вересня 2009 р., укладений між ТОВ "Папір-Мал" та ФОП ОСОБА_5 спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Реальне настання правових наслідків за визначеним відповідачем нікчемним договором, підтверджено тим, що за цим договором контрагент ТОВ "Папір-Мал" виконав повністю взяті на себе зобов'язання по виконанню робіт.
Крім того, згідно з статтею 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
На думку колегії суддів, при визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.
Апелянтом як суб'єктом владних повноважень не надано доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Усі господарські операції підтверджені первинними документами ТОВ "Папір-Мал", відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Посилання апелянта в акті перевірки на постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції Циби Н.Д. про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення ФОП "ОСОБА_7та ФОП ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності колегія суддів до уваги не бере, оскільки вона була скасована постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 05 квітня 2012 р. (а.с. 154-155)
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки апелянта щодо нікчемності укладеного договору є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.
Щодо зазначеного в акті перевірки, що товарно-транспортні накладні оформлені не належним чином, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з висновком Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 р. №10/68 з Державного реєстру нормативно-правових актів виключено наказ Мінстату і Мінтрансу №228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", яким визначалась типова форма товарно-транспортної накладної та порядок її заповнення.
Також, слід зазначити, що дію п.11.2. "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затверджених від 14 жовтня 1997 р. №363 у відповідності до якого, - "Товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Форма і порядок заповнення цих документів замовником і перевізником визначаються відповідними нормативними актами." зупинено з 25 квітня 2006 р. згідно з повідомленням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, опублікованим у газеті "Урядовий кур'єр" від 28 квітня 2006 р. № 81. Нового порядку заповнення ТТН чинним законодавством не передбачено.
Крім цього, листом Державної адміністрації автомобільного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України від 21 квітня 2010 р. №1802-04/09/19-10 було відмічено, що - "Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 р. № 228/253, не є обов'язковою для виконання. Вона носить рекомендаційний характер до прийняття нового порядку організації обліку перевезення вантажів автомобільним транспортом".
В листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011р. №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011р. №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Постанова суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а отже підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "06" березня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський
Повний текст cудового рішення виготовлено "13" травня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" вул.Неманихіна, 2,м.Малин,Житомирська область,11600
3- відповідачу Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби пл. Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11601
Судове рішення № 31111317, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/423/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: