Постанова № 31111184, 25.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р. Справа № 805/4677/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 00 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області державної податкової служби до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 47970,38 грн., з податку на додану вартість у розмірі 2 774 435 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 47970,38 грн., з податку на додану вартість у розмірі 2 774 435 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем самостійно задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 774 435 грн. та з земельного податку у розмірі 47970,38 грн., які в добровільному порядку не сплачені.

Представники сторін надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив.

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Димитровської міської ради 25.03.2003 року, ЄДРПОУ 32087941, перебуває на податковому обліку в Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області з 31.03.2003 року за № 144.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем самостійно подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість: № 9014737413 від 20.03.2013р., в якій визначено суму податкового зобов'язання за лютий 2013 року в розмірі 2774435 грн.

Відповідно до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

За приписами п.286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем до податкового органу подана податкова декларація з земельного податку № 9006747419 від 15 лютого 2013 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з земельного податку у розмірі 47970,38 грн. щомісячно.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були направлені податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/36 від 5 квітня 2003 року,та друга податкова вимога № 2/52 від 7 травня 2003 року, які отримані уповноваженою особою відповідача про що свідчать підпис на корінцях вимог.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за наведеними податковими деклараціями утворилась заборгованість у загальному розмірі 2822405,38 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, розрахунком суми заборгованості.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області державної податкової служби до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 47970,38 грн., з податку на додану вартість у розмірі 2 774 435 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Красноармійськвугілля» ( ЄДРПОУ 32087941) в рахунок погашення податкового з земельного податку у розмірі 47970,38 грн., з податку на додану вартість у розмірі 2 774 435 грн., а всього у сумі 2822405,38 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.