Постанова № 31111137, 25.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 р. (11:10)

Справа №2а-1164/12/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Гребенюк Є.В., без участі представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг"

про стягнення.

Суть спору. Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим (далі- позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" (далі- відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 230 829,45 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.01.12 відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи відповідача - Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим реорганізовано у Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, яка є її повним правонаступником.

Судом неодноразово витребовувались у сторін докази та за їх клопотанням робились перерви.

Ухвалою суду від 16 серпня 2012 року провадження у даній справі зупинено до прийняття остаточного рішення по справі № 2а-1089/11/13/0170, про результати розгляду якої зобов’язано сторін повідомити суд.

15 квітня 2013 року судом встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.04.11 року по справі № 2а-1089/11/13/0170 набрала законної сили та в той же день відновлено провадження у справі.

Зазначеною ухвалою судом знову витребувано у сторін необхідні для розгляду справи докази та пояснення, однак останні суду в черговий раз надані не були.

Представник позивача в судове засідання жодного разу не з’явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В свою чергу представником позивача 11.06.2012 надано заяву про зменшення розміру позовних вимог в яких остаточно просив суд: стягнути податковий борг в сумі 175 303,29 грн., з яких 165 280,63грн. – ПДВ за самостійно поданими деклараціями №9189994, 219186, 228395, 255602, 13450, 1340, 101285, 120970, 127679, 148319, 168925, 172,944, а також земельний податок в розмірі 10 022,66грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги обставин справи, а також поведінку сторін, керуючись вимогами ст.ст.33,122,128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності належним чином повідомлених представників сторін на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, законом передбачено право звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг", зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 13.06.1997р. як юридична особа, ЄДРПОУ 24878233 та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС як платник обов’язкових зборів та платежів.

Звертаючись до суду із вищезазначеними уточненими позовними вимогами, позивач виходив із того, що податкова заборгованість відповідача виникла при наступних обставинах.

Так, на підставі декларації з податку на додану вартість за 10 місяць 2010 року №219186 від 22.11.2011 відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 210,00 грн.

На підставі декларації з податку на додану вартість за 11 місяць 2010 року №228395 від 20.10.2010, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 3,00 грн.

На підставі декларації з податку на додану вартість за 12 місяць 2010 року №255602 від 20.01.2011, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі -7,00грн.

На підставі декларації з податку на додану вартість за 1 місяць 2011 року №13450 від 21.02.2011, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 9,00 грн.

На підставі декларації з податку на додану вартість за 3 місяць 2011 року №101285 від 20.04.2011, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 157 грн.

На підставі декларації з податку на додану вартість за 4 місяць 2011 року №120970 від 20.05.2011, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 52072,00 грн.

На підставі декларації з податку на додану вартість за 5 місяць 2011 року №127679 від 20.06.2011, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 1962,00 грн.

На підставі декларації з податку на додану вартість за 6 місяць 2011року №148319 від 20.07.2011, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 2319,00 грн.

На підставі декларації з податку на додану вартість за 7 місяць 2011 року №168925 від 22.08.2011, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 151353,00 грн.

На підставі декларації з податку на додану вартість за 8 місяць 2011 року №172944 від 20.09.2011, відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 517,00 грн.

На підставі декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011р. №4979 від 31.01.2011р., відповідачем самостійно визначена сума податку до сплати в розмірі 10 022,66 грн. (по строку до 20.10.2011р.).

Підсумовуючи суму заборгованості за вказаними вище деклараціями сума заборгованості відповідача складає 218 631,66 грн.

Крім того, згідно із уточнених позовних вимог заявлені позовні вимоги, стосовно стягнення суми податкової заборгованості за деклараціями з ПДВ №9189994 та №1340, однак останні суду не додані та про суми, які задекларовані відповідачем в останніх суду не повідомлено.

В своїх позовних вимогах представник позивача зазначає, що загальна сума заборгованості, що була визначена відповідачем у податкових деклараціях, яка в добровільному порядку останнім не сплачена та підлягає стягненню складає 175 303,29грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі – Закон №2181 в редакції на час виникнення правовідносин) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону № 2181 платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року №2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно з п.п. 5.4.1. п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як зазначалося вище, відповідач самостійно визначив собі розмір податкового зобов’язання шляхом подання відповідних декларацій, а відтак в силу вимог пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 такі податкові зобов'язання вважаються узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не можуть бути оскаржені платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 46.1 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем були направлені відповідачу податкові вимоги №1/3531 від 03.11.2010р. та №2/4127 від 13.12.2010 року, які розміщені на дошці оголошень.

Отже приймаючи до уваги зазначені вище правові норми та обставини справи, відповідач зобов’язаний був самостійно сплатити податкову заборгованість. Оскільки остання не сплачена, то підлягає стягненню в судовому порядку.

Далі, судом встановлено, що заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2010 року за декларацією №219186 від 22.11.2011 відповідачем самостійно сплачена в повному обсязі в сумі 210,00 грн. (платіжне доручення №29 від 24.11.2010 року). Останнє цілком підтверджується постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.04.2011 року по справі №2а-1089/11/13/0170, яка на час розгляду даної справи набрала законної сили.

Також представником відповідача надані суду наступні платіжні доручення про добровільну сплату самостійно задекларованого ПДВ:

- №38 від 21.12.2010 на суму 3 грн. за листопад 2010 року;

- №58 від 27.01.2011 на суму 7 грн. за грудень 2010 року;

- №74 від 23.02.2011 на суму 9 грн. за січень 2011 року;

- №93 від 22.04.2011 на суму 157 грн. за березень 2011 року.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вказаного суд рахує обґрунтованими позовні вимоги позивача, щодо стягнення податкової заборгованості відповідача з ПДВ тільки за квітень-серпень 2011 року в загальному розмірі 208 223грн.

В іншій же частині вимог, а саме: стягнення податкової заборгованості відповідача з ПДВ за період жовтня, листопада, грудня 2010 року, а також січня, березня 2011 року позовні вимоги задоволенню не підлягають, як необґрунтовані, оскільки добровільно погашені відповідачем.

Перевіряючи обставини виникнення заборгованості за орендну плату за земельну ділянку суд зазначає наступне.

Статтями 269,270 ПК України передбачено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У відповідності до п. 286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів

Відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №4979 в розмірі 10022,66 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги поведінку сторін, які на неодноразові вимоги суду витребуваних доказів, щодо конкретизації реальної заборгованості, а також на підтвердження останнього первинних бухгалтерських документів не надали, суд рахує за необхідне застосувати норми ст.11 КАС України та розглянути адміністративну справу не виходячи за межі позовних вимог. У зв’язку із чим позовні вимоги задовольняє частково на суму пред’явлених позовних вимог в розмірі 175 303,29грн. із яких 165 280,63грн. – ПДВ, а 10 022,66 грн. – земельний податок.

Що ж стосується уточнених позовних вимог стосовно стягнення суми податкової заборгованості за деклараціями з ПДВ №9189994 та №1340, то із урахуванням ст.71 КАС України, в їх задоволенні суд відмовляє, оскільки вони жодним чином необґрунтовані та не доведені.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" (ЄДРПОУ 24878233) у дохід державного м.Сімферополя АР Крим (р/р 31114029700002 в ГУДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДОРПОУ 34740405) заборгованість в розмірі 175 303 (сто сімдесят п’ять тисяч триста три) гривні 29 копійок.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.