Постанова № 31110413, 17.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2013 року справа № 826/3336/13-а

о 11 год. 45 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддів:

головуючого судді Соколової О.А.,

суддів Вєкуа Н.Г.,

Васильченко І.П.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної митної служби України

до Державної виконавчої служби України

про визнання неправомірними дії, визнання протиправною та скасування постанови від 18.02.2013 року ВП № 35115410 про стягнення з боржника

виконавчого збору,

за участю представників сторін:

від позивача Корчинської М.В.,

від відповідача Кеди М.В., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна митна служба України до Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дії, визнання протиправною та скасування постанови від 18.02.2013 року ВП № 35115410 про стягнення з боржника виконавчого збору.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 05.11.2012 року відкрито виконавче провадження № 35115410 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-12342, виданого 22.11.2011 року Львівським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_5 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з 25.11.2010 року, яка отримана позивачем 22.11.2012 року вхід. № 27146/6. У зв'язку з виконанням судового рішення позивач звернувся до відділу ПВР ДВС України із заявою про закінчення виконавчого провадження № 35115410. У вказаній заяві позивач зазначив, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 у справі № 2а-12342/10/1370 30.11.2011 року видано наказ № 2606-к «По особовому складу митних органів», яким ОСОБА_5 поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці. Однак, вказує позивач, не дивлячись на вимоги Закону України «Про виконавче провадження» й не зважаючи на те, що судове рішення, за яким видано виконавчий лист № 2а-12342, виконано майже за рік до початку його примусового виконання, постановою від 18.02.2013 державний виконавець безпідставно стягнув з Держмитслужби України виконавчий збір.

У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи встановив наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-ХІV зі змінами та доповненнями. (далі - Закон №606)

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 1 Закону №606 визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. (частина 1 статті 6 Закону №606).

Відповідно до статті 11 названого Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

Вимогами статті 19 Закону №606 передбачені підстави для відкриття виконавчого провадження, а саме - державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, 5 статті 25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби та копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

На примусовому виконанні в ДВС України перебував виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду, виданий 22.11.2011 року, про поновлення ОСОБА_5 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з 25.11.2010 року.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 05.11.2012 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання названого виконавчого листа та встановлено боржнику - Державній митній службі України, самостійно виконати рішення суду негайно. (а.с.39)

Вказана постанова направлена ДВС України позивачу із супровідним листом від 16.11.2012 року та отримана представником Державної митної служби України 22.11.2012 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення. (а.с.38, 40)

У судовому засіданні з'ясовано, що станом на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження рішення Львівського окружного адміністративного суду самостіно виконано боржником.

Отже, позивачем направлена на адресу відповідача заява від 26.11.2012 року № 14/1-3686 про закінчення виконавчого провадження № 35115410, в якій повідомив, що наказом Державної митної служби України від 30.11.2011 року № 2606-к «По особовому складу митних органів» ОСОБА_5 поновлено на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці та просив, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення і керуючись п.8 ч.1 ст.49, ст.76 Закону № 606, закінчити виконавче провадження № 35115410 з примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року у справі № 2а-12342/10/1370 згідно з виконавчим документом. В додаток до заяви позивач надав копію наказу від 30.11.2011 року. (а.с.43,44) Зазначена заява отримана відповідачем 03.12.2012 року вхід. №12-0-34-5198, що підтверджено штампом вхідної кореспонденції. (а.с.42)

Таким чином, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що судове рішення за яким відкрито виконавче провадження, було виконано позивачем до звернення стягувача ОСОБА_5 до виконавчої служби для примусового його виконання, а саме 30.11.2011 року, майже за рік до початку примусового виконання - 05.11.2012 року, про що своєчасно позивач (боржник) повідомив відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Старшим державним виконавцем по зазначеному виконавчому провадженню 18 лютого 2013 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00грн., з якою не погодився позивач та звернувся до суду з цим позовом (а.с.46)

Суд погоджується з твердженням позивача, що постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною, у зв'язку з тим, що вона винесена відповідачем не зважаючи на вимоги Закону № 606 та на те, що судове рішення, за яким видано виконавчий лист № 2а-12342, виконано до початку його примусового виконання, що підтверджено під час розгляду адміністративної справи.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.02.2013 року ВП № 35115410 підлягають задоволенню.

Враховуючи попередні висновки суду про протиправність та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.02.2013 року ВП № 35115410 що є належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача, суд прийшов до висновку відмовити в задоволені позовних вимог про визнання неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо притягнення Державну митну службу України до відповідальності за невиконання без поважних причин судового рішення у строк, встановлений державним виконавцем.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Державної митної служби України до Державної виконавчої служби України про визнання неправомірними дії, визнання протиправною та скасування постанови від 18.02.2013 року ВП № 35115410 про стягнення з боржника виконавчого збору - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.02.2013 року ВП № 35115410.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 17 квітня 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 22 квітня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.А. Соколова

Судді Н.Г. Вєкуа

І.П. Васильченко