Постанова № 31110291, 08.05.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 травня 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/771/13-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Огородник А.П., розглянувши у порядку скороченого провдження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Герцаївському районі Чернівецької області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Управління Пенсійного фонду України у Герцаївському районі Чернівецької області звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4572,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у строк, визначений п.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон №2464), не сплатив у повному обсязі суму нарахованого єдиного соціального внеску.

Судом у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України застосовано скорочене провадження в справі, про що відповідачу було направлено відповідну ухвалу та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі направлялась відповідачу за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду з відміткою "отримав син ОСОБА_2".

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт господарювання Герцаївською районною державною адміністрацією за юридичною адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1.

ОСОБА_1 є платником єдиного внеску відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464.

Відповідно до статті п.2 ч.1 ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 3 ч.1 ст.7 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 ч.1 ст.4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно п.8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5.

Відповідач у строк, визначений п.8 ст. 9 Закону №2464, самостійно не сплатив суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, розмір яких відповідачем визначено самостійно відповідно до поданих ним розрахунків за 2012 рік.

Статею 25 Закону №2464 визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Оскільки сума страхових внесків у відповідні строки відповідачем самостійно не сплачена, йому направлена вимога про сплату боргу: №Ф-18І від 07 лютого 2013 р. на суму 5358,51 грн. Відповідач у судовому порядку зазначені вимоги про сплату боргу не оскаржив, а тому сума недоїмки вважається узгодженою. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість по єдиному внеску, за відповідні періоди, на суму 4572,42 грн. Даний факт не спростований відповідачем.

У випадках, зазначених в абзаці шостому частини 4 ст. 25 Закону №2464, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не оскаржувала вимоги про сплату боргу, і не сплатила внесків в повному розмірі, суд вважає позов обґрунтованим, позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню а узгоджена сума заборгованості підлягає стягненню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст.67, 124 Конституції України, ст.ст. 69-72, 94, 86, 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Герцаївському районі Чернівецької області (вул.Центральна, 14 А, м.Герца, Чернівецька область, 60500, ід.код 21430667) заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4572 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 42 коп.

3. Копію постанови направити сторонам у справі.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.П.Огородник