Рішення № 31110225, 07.05.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2013 р. Справа № 918/377/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Рівнеторф" (далі - підприємство, позивач)

до відповідача Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області (далі - адміністрація, відповідач)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Сарненське лісове господарство" (далі - ДП "Сарненське лісове господарство")

про визнання незаконним та скасування пункту 1 розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею, визнання права користування державного підприємства на земельну ділянку.

Представники:

позивача: - Ніколайчук М.С. за довіреністю б/н від 03.09.2012 року;

відповідача: - не з'явився;

третьої особи: - не з`явився.

Управління Держземагенства у Сарненському районі: Килюшик А.А. дов. № 01-12-113 від 05.02.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Рівнеторф» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Сарненської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ДП "Сарненське лісове господарство", у якій просить суд визнати незаконним та скасувати пункт 1 розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області від 15 серпня 2002 року №339 в частині надання в постійне користування Сарненському держлісгоспу земельної ділянки площею 5885,5 га, яка розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області; визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-РВ №001158, виданий Сарненському держлісгоспу об'єднання «Рівнеліс» Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області 15 серпня 2002 р. та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 177; визнати право користування Державного підприємства «Рівнеторф» на земельну ділянку площею 137,0 га, що розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області, на умовах договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного 29 грудня 1993 р. Кричильською сільською радою Сарненського району Рівненської області та підприємством «Рівнеторф» та зареєстрованого в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 25 січня 1994 р. за №1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до рішення Рівненської обласної ради народних депутатів від 01 червня 1993 року № 205 позивачу надано в тимчасове довгострокове користування строком на 21 рік земельну ділянку (родовище "Корабельське") площею 137,0 га. Відповідно до зазначеного рішення 29 грудня 1993 року між Кричильською сільською радою Сарненського району Рівненської області та підприємством укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

20 червня 2011 року позивач уклав договір з державним підприємством "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на виконання послуг № 888 відповідно до якого державним підприємством "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" була зроблена технічна документація із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Технічним звітом від 12 грудня 2011 року позивач отримав документальне підтвердження того, що земельну ділянку площею 137, 0 га (родовище "Корабельське"), розпорядженням голови Сарненської районної державної адміністрації № 339 від 15 серпня 2002 року передано в постійне користування Сарненському держлісгоспу в складі земель площею 5 885,5 га, про що виданий державний акт на право постійного користування землею ІІ-РВ № 001158 від 15 серпня 2002 року.

Так, як позивач не надав відповідачу згоду на вилучення земельної ділянки, що перебуває у його користування на підставі рішення Рівненської обласної ради народних депутатів від 01 червня 1993 року № 205 та договору 29 грудня 1993 року керуючись статтями 7, 13, 21, 22, 24, 27, 70 земельного кодексу 1990 року, статтями 116, 141, 149 земельного кодексу 2001 року, статтями 21, 392, 393, 395 цивільного кодексу України, підприємство просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21 березня 2013 року порушено провадження у справі № 918/377/13, розгляд якої було призначено на 02 квітня 2013 року.

02 квітня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником відповідача поданий відзив на позовну заяву № 01/04/23-658/13 від 01 квітня 2013 року відповідно до якого відповідач зазначає, що право тимчасового користування земельною ділянкою за діючим на той час вимогами законодавства виникало за сукупністю двох обставин: встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і укладання договору на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди за формою, встановленою Кабінетом міністрів України. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що в період від прийняття рішення Рівненською обласною радою Народних депутатів від 01.06.1993 № 205 до моменту прийняття розпорядження голови адміністрації від 16.08.2002 № 339 підприємством межі переданої в користування земельної ділянки площею 137,0 га були винесені в натурі.

Також, на думку відповідача, юридична сила договору, укладеного між Кричильською сільською радою Народних Депутатів та підприємством на право тимчасово користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 29 грудня 1993 року викликає сумнів, зокрема тому, що відповідно до Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) повинен був укладатися за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

З наявної у матеріалах справи копії договору, убачається, що він був укладений за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України РСР від 10 квітня 1991 року № 90, хоча вказана постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ від 17 березня 1993 року № 197, тобто за пів року до укладення договору.

Відтак, на думку відповідача, дві умови для набуття права користування земельною ділянкою позивачем не були дотримані, в результаті чого дані про те, що за підприємством обліковується земельна ділянка площею 137,0 га не потрапили до земельно-кадастрових документів, що дало можливість на законних підставах прийняти розпорядження голови адміністрації від 16 серпня 2002 року № 339 про передачу земельної ділянки, в тому числі 137,0 га (урочище "Карабельське") у постійне користування ДП "Сарненське лісове господарство" та у подальшому видати йому державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Зважаючи на викладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02 квітня 2013 року розгляд справи відкладено на 16 квітня 2013 року.

15 квітня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником відповідача подана заява в якій він просить в суду розгляд справи провести без участі повноважного представника відповідача, оскільки свою офіційну позицію відповідач висловив у відзиві на позовну заяву.

16 квітня 2013 року у судовому засіданні представник позивача подав клопотання про витребування в Управління Держземагентства у Сарненському районі Рівненської області для огляду у судовому засідання оригінал Книги записів (реєстрації) договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) на території Сарненської районної ради народних депутатів Рівненської області, яка заведена 03.08.1993 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16 квітня 2013 року розгляд справи відкладено на 07 травня 2013 року та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

23 квітня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником відповідача подана заява в якій він просить в суду розгляд справи провести без участі повноважного представника відповідача, оскільки свою офіційну позицію відповідач висловив у відзиві на позовну заяву.

07 травня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Управління держземагенства у Сарненському районі Рівненської області подало на виконання вимог ухвали суду від 16 квітня 2013 року копії книги записів (реєстрації) договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) на території Сарненської районної ради народних депутатів Рівненської області.

В судовому засіданні 07 травня 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, призначені на 16 квітня 2013 року та 07 травня 2013 року.

Враховуючи, що відповідачем подано відзив на позовну заяву, та направлено заяви в яких він просить розгляд справи провести без участі повноважного представника відповідача, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державне підприємство "Сарненське лісове господарство" письмових пояснень по суті позовних вимог не надала, участі повноваженого представника у судових засіданнях не забезпечила.

В судовому засіданні 07 травня 2013 року представник Управління держземагенства у Сарненському районі Рівненської області надав для огляду у судовому засіданні оригінал книги записів (реєстрації) договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) на території Сарненської районної ради народних депутатів Рівненської області.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 1993 року Рівненською обласною радою народних депутатів прийнято рішення № 205 «Про вилучення земельних ділянок і надання їх організаціям, підприємствам для несільськогосподарських постерб». Відповідно до вказаного рішення підприємству «Рівнеторф» надано в тимчасове користування на 21 рік земельну ділянку (родовище Корабельське) площею 137,0 га для добування торфу на паливо. Земельна ділянка розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області.

На підставі рішення Рівненської обласної ради народних депутатів від 01 червня 1993 року Кричильська сільська рада Сарненського району Рівненської області та підприємство «Рівнеторф» 29 грудня 1993 року уклали договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).

Відповідно до п.1.1. договору на право тимчасового користування землею Кричильська сільська рада народних депутатів надає, а підприємство «Рівнеторф» приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 137,0 гектарів.

Земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування строком на 21 рік для добування торфу на паливо (п.1.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту його реєстрації. Вказаний договір зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 25 січня 1994 р. за № 1.

Статтею 7 Земельного кодексу України, який діяв на момент укладення договору на право тимчасового користування землею, визначено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох poків i довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.

У тимчасове користування земля надається Радами народних депутата iз земель, що перебувають у державній власності громадянам України для городництва, сінокосіння i випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам i організаціям; громадським об'єднанням; релігійним організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб оборони; сільськогосподарським підприємствам i організаціям; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним i дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням i організаціям з участю українських, іноземних юридичних та фізичних ociб.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України, в редакції Закону України № 2196- ХII від 13.03.1992 р., до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їx території належить надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу.

Згідно частин четвертої, шостої статті 19 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 р. обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки: iз земель ycix категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних i зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; в ycix інших випадках, крім передбачених частинами першою, другою, третьою i п'ятою цієї статті. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 i 32 цього Кодексу.

Відповідно до статті 21 Земельного кодексу України 1990 р. для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць i автомобільних шляхів, ліній електропередачі i зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших несільськогосподарських потреб надаються землі несільськогосподарського призначення, не придатні для ведення сільського господарства або сільськогосподарські угіддя гіршої якості. Надання для вказаних цілей земельних ділянок iз земель лісового фонду провадиться переважно за рахунок нелісових площ або площ, зайнятих чагарниками i малоцінними насадженнями. Надання земельних ділянок для видобування корисних копалин відкритим способом i торфу та проведення інших робіт, пов'язаних iз порушенням ґрунтового покриву, провадиться після приведення раніше наданих Земельних ділянок у стан, придатний для використання їx за призначенням, i повернення цих ділянок попереднім власникам землі або землекористувачам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів.

Частиною першою статті 22 Земельного кодексу 1990 р. визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) i одержання документа, що посвідчує це право.

За умовами статті 24 Земельного кодексу України в редакції Закону України № 2196- ХII від 13.03.1992 р., право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Враховуючи викладені норми земельного законодавства та матеріали справи, зокрема, наявність рішення Рівненської обласної ради народних депутатів від 01 червня 1993 року № 205, договору від 29 грудня 1993 р., суд приходить до висновку, що позивач набув право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою загальною площею 137,0 гектарів, строком на 21 рік, на законних підставах.

Земельний кодекс України 1990 р. втратив чинність з 1 січня 2002 року у зв'язку з прийняттям Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. №2768-111 (далі - Земельний кодекс 2001 р.).

Відповідно до пункту 7 Перехідних положень Земельного кодексу 2001 р. громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відтак, за позивачем збережено право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 137,0 гектарів, набуте на підставі документів та в порядку, передбаченому Земельним кодексом 1990 р.

20 червня 2011 року позивач уклав з державним підприємством «Рівненський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» договір на виконання послуг №888.

На підставі цього договору державне підприємство «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 12 серпня 2011 р. розробило технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надана ДП «Рівнеторф» в тимчасове довгострокове користування землею (в тому числі на умовах оренди) для видобування торфу на паливо розташованої на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області (далі - технічна документація).

В технічній документації, зокрема, міститься викопіювання з плану землекористування Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області, план меж земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27.07.2011 р., акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 27.07.2011 р.

Зазначенні документи погоджено Кричильським сільським головою, суміжними землекористувачами - Службою автомобільних доріг у Рівненській області, ДП «Сарненське лісове господарство».

Однак, Управління Держкомзему у Сарненському районі Рівненської області листом №03-11-1094 від 01.11.2011р. повідомило ДП «Рівнеторф», що у нього не має підстав для погодження технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надана ДП «Рівнеторф» в тимчасове користування для видобування торфу на паливо, розташованої на території Кричильської сільської ради, оскільки, згідно земельно-кадастрових даних (форма 6-зем) станом на 01.07.2011 р. за ДП «Рівнеторф» земельна ділянка не обліковується.

На підставі договору № 1447 від 08 листопада 2011 р., укладеного позивачем з державним підприємством «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», останнє 12 грудня 2011 р. розробило технічний звіт із перерахунку координат з географічних в прямокутні СК-63 земельної ділянки родовища торфу «Корабельське» на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області.

Схема розміщення, що міститься в технічному звіті, засвідчує, що земельна ділянка (родовище торфу «Корабельське») на території Кричильської сільської ради розташована на землях, що перебувають у постійному користуванні Сарненського держлісгоспу на підставі розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації №339 від 15.08.2002 р. та державного акта на право постійного користування землею ІІ-РВ №001158 від 15 серпня 2002 р.

З матеріалів справи убачається, що згідно розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації № 339 від 16 серпня 2002 року Сарненському держлісгоспу надано в постійне користування для ведення лісового господарства із земель державної власності в межах району, земельну ділянку, площею 49560,6 га, в тому числі в розірі сільських рад, зокрема, Кричильської - 5 885,5 га.

Відповідно до частини п'ятої статті 116 Земельного кодексу 2001 р. надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 149 Земельного кодексу 2001 р. вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

В матеріалах справи відсутні докази надання, позивачем згоди відповідачу на вилучення земельної ділянки, що перебуває у його користуванні на підставі рішення Рівненської обласної ради народних депутатів від 1 червня 1993 року №205 та договору від 29 грудня 1993 р.

Відповідно до частини 7 статті 27 Земельного кодексу 1990 р. право тимчасового користування землею припиняється шляхом розірвання договору.

Судом встановлено, що Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), що укладений 29 грудня 1993 року Кричильською сільською радою Сарненського району Рівненської області та позивачем, ні в судовому порядку, ні за згодою сторін не був розірваний та є чинним.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу 2001 р. (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем оспорюваних рішень) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Враховуючи зазначене вище, підстав для припинення права позивача користування земельною ділянкою у відповідача не було. У матеріалах справи відсутні будь-які рішення відповідача щодо припинення права користування позивача земельною ділянкою у встановленому земельним законодавством порядку.

Суд дійшов висновку про те, що Сарненська районна державна адміністрація Рівненської області незаконно передала в постійне користування Сарненському держлісгоспу в складі земель площею 5885,5 га земельну ділянку площею 137,0 га (родовище «Корабельське»), чим порушила право тимчасового довгострокового користування позивача цією земельною ділянкою.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, за приписами якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, захист права на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Відтак, саме власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі, і шляхом визнання недійсним рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси.

Згідно пункту 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, будучи особою, яка є користувачем земельної ділянки, площею 137,0 га, що розташована та території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області, щодо якої головою Сарненської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 339 від 16.08.2002 року, вважає порушеним своє право користування вищевказаною земельною ділянкою.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено порушення розпорядженням голови Сарненської районної державної адміністрації № 339 від 16.08.2002 року його права користування земельною ділянкою площею 137,0 га, що розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області.

Позовна вимога позивача про визнання незаконним та скасування пункту 1 розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області від 15 серпня 2002 року № 339 в частині надання в постійне користування Сарненському держлісгоспу земельної ділянки площею 5885,5 га, яка розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області, підлягає задоволенню в частині визнання незаконним та скасування пункту 1 розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області від 15 серпня 2002 року № 339 в частині надання в постійне користування Сарненському держлісгоспу земельної ділянки площею 137,0 га, яка розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області.

Сарненському держлісгоспу об`єднання «Рівнеліс» 15 серпня 2002 року видано державний акт на право постійного користування землею № 001158 II-РВ, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 177. З даного акту вбачається, що Сарненському держлісгоспу об`єднання «Рівнеліс» надається у постійне користування 5885,5 гектарів землі для ведення лісового господарства відповідно до Рішення Сарненської районної держадміністрації.

Оскільки судом задоволено позовну вимогу позивача про визнання незаконним та скасування пункту 1 розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області від 15 серпня 2002 року № 339 в частині надання в постійне користування Сарненському держлісгоспу земельної ділянки площею 137,0 га, яка розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області, то у Сарненського держлісгоспу об`єднання «Рівнеліс» відсутні підстави для постійного користування земельною ділянкою площею 137,0 га, яка розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області та перебуває в тимчасовому довгостроковому користуванні позивача.

Відтак, позовна вимога ДП «Рівнеторф» про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-РВ №001158, виданого Сарненському держлісгоспу об'єднання «Рівнеліс» Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області 15 серпня 2002 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 177 є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У задоволенні позовної вимоги про визнання права користування Державного підприємства «Рівнеторф» на земельну ділянку площею 137,0 га, що розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області, на умовах договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного 29 грудня 1993 р. Кричильською сільською радою Сарненського району Рівненської області та підприємством «Рівнеторф» та зареєстрованого в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 25 січня 1994 р. за №1, слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

На підставі статті 49 ГПК України, з урахуванням положень Закону України "Про судовий збір", на відповідача покладається судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 294 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати пункт 1 розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області від 15 серпня 2002 року № 339 в частині надання в постійне користування Сарненському держлісгоспу земельної ділянки площею 137,0 га, яка розташована на території Кричильської сільської ради Сарненського району Рівненської області.

3. Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-РВ №001158, виданий Сарненському держлісгоспу об'єднання «Рівнеліс» Сарненською районною державною адміністрацією Рівненської області 15 серпня 2002 р. та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 177.

4. Стягнути з Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області (34500, Рівненська область, місто Сарни, вулиця Демократична, будинок 51, код ЄДРПОУ 04057681) на користь Державного підприємства «Рівнеторф» (33014, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 30 А, код ЄДРПОУ 02968193) 2 249 грн. 00 коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено « 08» травня 2013 року.

Суддя Торчинюк В.Г.