Постанова № 31108824, 23.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа № 5021/1586/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новікова Ю.В.

за участю прокурора Огієнко А.Д. посвідчення № 013196 від 22.11.2012 року

представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 793 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 13.02.13 у справі

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

до Сумської районної державної адміністрації, м. Суми,

за участю прокурора Сумського району Сумської області, м. Суми

про визнання незаконним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 1284 від 30.12.2010 року "Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 29.09.2008 року № 954".

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.02.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Котельницька В.Л., Заєць С.В., Левченко П.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у судове засідання не з"явилась, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.

Відповідач у судове засідання не з"явився, у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення господарського суду Сумської області від 13 лютого 2013 року законне та обгрунтоване, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1-без задоволення.

Прокурор у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Розпорядженням голови Сумської районної державної адміністрації від 29.08.08р. № 934: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сільськогосподарського використання в довгострокову оренду терміном на 25 років шляхом проведення аукціону на території Косівщинської сільської ради; надано в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку загальною площею 2,3846 га пасовищ для сільськогосподарського використання переможцю аукціону із земель запасу на території Косівщинської сільської ради; встановлено орендну плату в розмірі 10,0% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за згодою сторін; визначено необхідність укладення договору оренди землі з переможцем аукціону; стартову вартість отримання права оренди земельних ділянок встановлено в розмірі 100% від нормативої грошової оцінки земельної ділянки; шаг аукціону визначено в розмірі 5% від стартової вартості отримання права оренди земельних ділянок; аукціон визначено провести в тридцятиденний термін з моменту виходу оголошення про проведення аукціону.

27 жовтня 2008 року між сторонами був укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець (відповідач) надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,3846 га, у тому числі 2,2447 га пасовищ та 0,1399 га господарських шляхів, що розташовані на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Земельна ділянка надана в оренду для сільськогосподарського використання (для сінокосіння) на 25 років.

Договір зареєстровано у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 30.10.2008 року за № 040861305830.

Акт встановлення та закріплення в натурі (на місцевості) існуючих меж земельної ділянки складено 22.09.2008 року на виконання розпорядження голови Сумської райдержадміністрації від 29.08.2008 р. № 934.

Акт про передачу та прийом земельної ділянки складено сторонами 27.10.2008 року на підставі розпорядження голови Сумської райдержадміністрації від 29.08.2008р. № 934 та договору оренди від 27 жовтня 2008 року .

Передача в оренду спірної ділянки за договором оренди землі від 27 жовтня 2008 року здійснена на підставі вищевказаного розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 29.08.2008 року № 934.

Як свідчить витяг з журналу реєстрації розпоряджень Сумської районної державної адміністрації, розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації за № 934 фактично прийняте та зареєстроване 29.09.2008 року, тобто справжня дата цього розпорядження - 29.09.2008 року.

Розпорядженням № 934 від 29.09.2008 року голова Сумської райдержадміністрації вирішив провести аукціон в тридцятиденний термін з моменту виходу оголошення про проведення аукціону.

Доказів виходу (опублікування) оголошення про проведення аукціону на виконання розпорядження голови Сумської райдержадміністрації № 934 від 29.09.2008 року суду надано не було.

Поряд з цим, аукціон, який на виконання розпорядження № 934 від 29.09.2008 року мав бути проведений в тридцятиденний термін з моменту виходу оголошення про його проведення, був проведений 30.09.2008 року (наступного дня після прийняття вищезгаданого розпорядження) і переможцем його стала позивач.

Прокурором 17.12.2010р. було винесено протест за № 124-5005 на вищевказане розпорядження, згідно якого прокурор вимагав скасування як незаконного розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 934 від 29.09.08р. (фактична дата розпорядження) "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки с/г використання в довгострокову оренду на території Косівщинської сільської ради".

Прокурором в протесті було зазначено, що під час прийняття головою Сумської РДА розпорядження № 934 від 29.09.08р не було чітко зазначено за рахунок якої категорії земель відводиться земельна ділянка, оскільки до категорії земель "сільськогосподарського призначення" також відносяться землі з цільовим використанням "пасовища", що в свою чергу не відповідає вимогам ст. 19 Земельного кодексу України. Також проведеною перевіркою додержання вимог земельного законодавства України порядку законності здійснення затвердження Сумською райдержадміністрацією проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водоохоронної зони навколо Косівщинського водосховища площею 2,3846 га з'ясовано, що в порушення вимог ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" зазначений вище проект не проходив обов'язкову державну землевпорядну експертизу та не отримав відповідний висновок. Також у протесті зазначено, що орган виконавчої влади Сумська РДА не мала права здійснювати процедуру затвердження проекту землеустрою земельної ділянки площею 2,3846 га без наявності обов'язкового висновку державної землевпорядної експертизи, що в свою чергу є недотриманням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 17 Земельного кодексу України.

Крім того, під час прокурорської перевірки встановлено, що в розпорядженні голови Сумської РДА від 29.08.08р. № 934 була допущена помилка при його реєстрації, оскільки згідно журналу реєстрації розпоряджень голови Сумської райдержадміністрації за 2008 рік зазначене вище розпорядження зареєстроване від 29.09.08р. за № 934. За вказаних підстав, в порушення вимог ст.137 Земельного кодексу України щодо здійснення процедури проведення земельних торгів у строк не раніше 30 днів з моменту опублікування в пресі офіційної інформації про виставлення на земельні торги земельних ділянок було проведено незаконний аукціон з продажу права оренди на земельну ділянку площею 2,3846 га на території Косівщинської сільської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання протесту прокурора Сумського району Сумської області від 17.12.2010р. № 124-5005 розпорядження голови райдержадміністрації від 29.09.2008р. № 934 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського використання в довгострокову оренду терміном на 25 років шляхом проведення аукціону на території Комівщинської сільської ради" скасовано розпорядженням голови районної державної адміністрації від 30.12.2010р. № 1284.

Таким чином, скасованим є розпорядження голови Сумської райдержадміністрації № 934 від 29.09.2008р. (фактична дата розпорядження), на підставі якого відповідачем передано позивачеві в оренду вищезгадану земельну ділянку шляхом укладення договору оренди землі від 27 жовтня 2008 року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.12.2011р. у справі № 5021/2450/2011 було визнано недійсним договір оренди землі загальною площею 2,3846 га від 27 жовтня 2008 року, укладений між Сумською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований Сумським районним реєстраційним відділом Сумської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 30.10.2008 року за № 040861305830, зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Сумській районній державній адміністрації (м. Суми, вул. Іллінська, 97, ідентифікаційний код 04057864) земельну ділянку загальною площею 2,3846 га на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області. Рішення суду оскаржено не було та набрало законної сили.

Розглянувши доводи позивача щодо незаконності оскаржуваного розпорядження, колегія суддів встановила наступне:

Статтею 17 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Дія актів місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, або окремих положень цих актів зупиняється у разі невиконання або неоскарження у встановленому законом порядку рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначена необхідність врахування Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), при вирішенні земельних спорів як за участю органів місцевого самоврядування, так і за участю органів виконавчої влади.

В пункті 4.1 Рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 зазначено, що системний аналіз положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У пункті 5 Рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 р. N 7-рп/2009 наголошується на тому, що системний аналіз конституційних і законодавчих положень та положень пункту 5 статті 121, пункту 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України свідчить, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України "Про прокуратуру", прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя, четверта статті 21 Закону України "Про прокуратуру").

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Статтею 8 Закону України "Про прокуратуру" ( в редакції Закону, чинній на момент винесення протесту прокурора) встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Невиконання законних вимог прокурора тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право (ч. 2 ст.20 Зкону України "Про прокуратуру" в редакції Закону, чинний на момент винесення протесту прокурора):

1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень;

3) у встановленому законом порядку починати досудове розслідування, порушувати дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

6) звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ст.21 Закону (в редакції Закону, чинній на момент винесення протесту прокурора) протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Таким чином, відповідач, скасовуючи розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 29.09.2008р. № 934 як незаконне на підставі протесту прокурора від 17.12.2010р., діяв з урахуванням вимог чинного законодавства, не порушуючи останнє.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволеня позовних вимог та визнання незаконним та скасування розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації № 1284 від 30.12.2010р. "Про скасування розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 29.09.2008р. № 934".

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 13 лютого 2013 року у справі № 5021/1586/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 23.04.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.