Рішення № 31108779, 07.05.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2013 р.Справа № 921/318/13-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Галамай О.З. при секретарі Бачик М.І. розглянула матеріали справи

за позовом: Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", м.Тернопіль

про стягнення боргу в сумі 22 100,56 грн. за договором №Л/ЛЦМКР - 1201

В судове засідання з'явились:

від позивача: Сабатюк Н.П. - представник, дов. №НЮ - 52 від 01.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст.81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: Державне територіально - галузеве об'єднання "Львівська залізниця" звернулось до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" про стягнення боргу в сумі 22 100,56 грн. за договором № Л/ЛЦМКР - 1201.

Ухвалою суду від 28.03.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08.04.2013 р.

В судовому засіданні 08.04.2013 р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви. Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судовому засіданні поясненнях. 08.04.2013 р. представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді на претензію від 18.03.2013 р. № 06-2/487.

Ухвалою суду від 08.04.2013 р. розгляд справи було відкладено на 15.04.2013 р. та зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали від 28.03.2013 р.

В судовому засіданні 15.04.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених в позовній заяві та пояснень, даних в судовому засіданні. Разом з тим подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з поданим представником відповідача відзивом на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 15.04.2013 р. оголошено перерву до 24.04.2013 р.

Ухвалою суду від 24.04.2013 р. розгляд справи було відкладено на 07.05.2013 р. з підстав, викладених в ухвалі.

В судовому засіданні 07.05.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та пояснень, даних в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні 07.05.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

28.12.2012 р. між Державним територіально - галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (Виконавець) та філією "Борщівського райавтодор" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (Замовник) укладено договір про відшкодування витрат понесених при очищенні автомобільних доріг від снігу № Л/ЛЦМКР-1201 (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надати послуги з зимового утримання доріг, а Замовник зобов'язався прийняти надані послуги та відшкодувати витрати понесені при очищенні автомобільних доріг від снігу. Пунктом 3.1. Договору передбачена ціна даного договору, яка становить 21 696,49 грн. з ПДВ.

Згідно п.4.1. Договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом оплати Замовником після одержання від виконавця рахунку на оплату послуг та підписання сторонами Акту наданих послуг.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання виконав в повному обсязі, про що свідчить підписаний та скріплений печатками обох сторін акт виконаних робіт № 05/12 від 28.12.2012 р., на суму 21 696, 49 грн. (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).

Однак, відповідач на виконання Договору не відшкодував витрат понесених позивачем при очищенні автомобільних доріг від снігу.

20.02.2013 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 20.02.2013 р. № 2-02 про оплату заборгованості, яка залишена останнім без задоволення.

Таким чином, станом на день розгляду справи основна заборгованість становить 21 696,49 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних в розмірі 137,31 грн., які просить стягнути з відповідача. Крім цього, відповідно до п.7.3.9 Договору позивачем за порушення строку оплати за надані послуги нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, що становить 266,76 грн.

Як вбачається з заперечення на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, стверджуючи що даний договір укладений начальником філії "Борщівський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор" без належних повноважень на його укладення. Також відповідач зазначив, що в преамбулі договору вказана довіреність, яка не існує, що підтверджується відсутністю запису про реєстрацію довіреності № 07-147 від 16.02.2012 р. в журналі реєстрації вихідної кореспонденції.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст. ст. 526, 530 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

28.12.2012 р. між Державним територіально - галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (Виконавець) та філією "Борщівського райавтодор" Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (Замовник) укладено договір про відшкодування витрат понесених при очищенні автомобільних доріг від снігу № Л/ЛЦМКР-1201 (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надати послуги з зимового утримання доріг, а Замовник зобов'язався прийняти надані послуги та відшкодувати витрати понесені при очищенні автомобільних доріг від снігу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав в повному обсязі, про що свідчить підписаний та скріплений печатками обох сторін акт виконаних робіт № 05/12 від 28.12.2012 р., на суму 21 696, 49 грн. (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п.4.1. Договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом оплати Замовником після одержання від Виконавця рахунку на оплату послуг та підписання сторонами Акту наданих послуг.

Пунктом 3.1. Договору передбачена ціна даного договору, яка становить 21 696,49 грн. з ПДВ.

Згідно п.4.2. Договору Замовник зобов'язується відшкодувати витрати понесені при очищенні автомобільних доріг Виконавцю не пізніше ніж через 3 дні з моменту надходження бюджетного фінансування.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 21 696, 49 грн. за надані послуги.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 20.02.2013 р. № 2-02 про оплату заборгованості, яка залишена останнім без задоволення.

Відтак, станом на момент розгляду справи, основний борг відповідача перед позивачем за надані послуги становить 21 696,49 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних підлягають до сплати в розмірі 137,31 грн.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п.7.3.9 Договору № Л/ЛЦМКР-1201 від 28.12.2012 р. Замовнику за порушення строку оплати за надані послуги зобов'язаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості своєчасно неоплачених послуг за кожний день такого прострочення.

П.7.3.8. Договору встановлено, що нарахування будь-яких сум щодо відповідальності Замовника за невиконання грошового зобов'язання за цим договором припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, за прострочення оплати за надані послуги позивачем правильно нарахована пеня в межах місячного строку, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 266,76 грн.

Що стосується заперечень відповідача про те, що Договір про відшкодування витрат понесених при очищенні автомобільних доріг від снігу № Л/ЛЦМКР-1201 від 28.12.2012 р. укладений начальником філії "Борщівський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" без належних повноважень на його укладення, оскільки вказана в преамбулі договору довіреність № 07-147 від 16.02.2012 р. не існує, що підтверджується відсутністю запису про реєстрацію довіреності № 07-147 від 16.02.2012 р. в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів. Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно з ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Положення філії "Борщівський райавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" у редакції від 28.05.2002 р., яке діяла станом на момент укладення Договору № Л/ЛЦМКР-1201 від 28.12.2012 р., не встановлювало обмежень щодо укладення договорів на очищення автомобільних доріг від снігу.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний договір фактично схвалений та виконувався сторонами, про що свідчать дії позивача щодо очищення доріг від снігу, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін акт виконаних робіт № 05/12 від 28.12.2012 р. на суму 21 696, 49 грн. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази нечинності, вказаної в преамбулі Договору довіреності № 07-147 від 16.02.2012 р.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (46001, м.Тернопіль, вул. О.Кульчицької, 8, код ЄДРПОУ 31995099) на користь Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79000, м.Львів, вул.Гоголя,1 код ЄДРПОУ 01059900) 21 696, 49 грн. - основного боргу, 266,76 грн. - пені, 137,31 грн. - трьох відсотків річних, 1720,50 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.05.2013 р.

Суддя О.З. Галамай