Ухвала суду № 31106217, 17.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14418/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О. Дроздовича О.С. Коваленка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «КПТ Міг» про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000472302 від 10.08.2011, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 року ТОВ «Конім Груп» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «КПТ Міг» в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000472302 від 10.08.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 257 477 грн. за основним платежем та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн. за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «КПТ Міг».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 14.07.2011 по 20.07.2011 було проведено позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарювання ТОВ «Конім Груп» (код ЄДРПОУ 34646887) по взаємовідносинах з ТОВ «КПТ Міг» (код ЄДРПОУ 37270370) за квітень 2011 року за результатами проведення якої, податковим органом складено акт № 3912/23-222-34646887 від 25.07.2011.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «КПТ МІГ» (код 37270370; адреса на час вчинення спірних операцій 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 49-а оф. 91; адреса на час відкриття провадження у справі - 08600, Київська обл., місто Васильків, вул. Володимирська, б. 22А), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, на час вчинення спірних операцій зареєстроване платником ПДВ. Засновником цього підприємства є ОСОБА_1. Згідно пояснень цієї особи, він не має будь-якого відношення до цієї юридичної особи, будь-яких документів щодо створення цього підприємства та призначення директора він не підписував. ДПІ зазначає, що реєстраційні, первинні документи та податкова звітність складена та підписана невідомими особами, правочин позивача з цим підприємством є фіктивним та таким, що вчинено без наміру створення реальних правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.

Крім цього, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. В цьому контексті під час розгляду справи позивач не надав доказів надання податковому органу цих документів під час проведення перевірки, як і доказів відмови податкового органу від прийняття цих документів під час проведення перевірки.

За висновками податкового органу, за період квітня 2011 року за взаємовідносинами з ТОВ «КПТ МІГ» позивачем сформовано спірну суму податкового кредиту у розмірі 1 289 387 грн. Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на суму 1 257 477 грн., висновок ДПІ щодо чого ґрунтується на вищенаведених обставинах та порушенні позивачем, на думку ДПІ, положень пунктів 200.14., 14.1., 185.1., 188.1., 198.1., 198.2., 198.6. ПК України.

На підставі вищезазначеного, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000472302 від 10.08.2011.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено фактичного виконання спірних операцій за участю ТОВ «КПТ МІГ», не надано доказів та документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та в сукупності підтверджують фактичне вчинення господарських операцій, а саме: здійснення поставок комп'ютерного обладнання на користь позивача його контрагентом - ТОВ «КПТ МІГ».

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, 4 квітня 2011 року між ТОВ «Конім Груп» (покупець) та ТОВ «КПТ Міг» (постачальник) підписано договір поставки обладнання № 04/04/2011-П.

Відповідно до умов цього договору, постачальник зобов'язується поставити на адресу покупця комп'ютерне обладнання (Товар). Асортимент, номенклатура, кількість та характеристики Товару наведені у додатку № 1 «Специфікація Товару» до цього договору.

Товар постачається на умовах DDP (Інкотермс 2000).

Термін означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця. Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення.

Тобто, в даному випадку поставка супроводжується транспортними взаємовідносинами, з оформленням товарно-транспортних накладних, та, при цьому, саме покупець забезпечує розвантаження товару.

Згідно із специфікацією визначено 33 найменування Товару в кількості 377 одиниць, що підлягали поставці: № 1 - 25 серверів по ціні 48 373,50 грн. з ПДВ за 1 штуку; « 2» серверний модуль пам'яті в кількості 100 штук по ціні 4 097,00 грн. з ПДВ; « 3» серверний жорсткий диск в кількості 100 штук по ціні 4 462,50 грн. з ПДВ; « 4» сервери у кількості 9 штук по ціні за 1 штуку - 48 373,50 грн., « 5» серверний модуль пам'яті у кількості 40 штук по ціні 32 614,50 грн. за 1 штуку з ПДВ, а також інша комп'ютерна техніка/обладнання, зокрема за № 17 - 8 серверів на суму 386 988 грн., за № 27 - 8 серверів на суму 386 988,00 грн., а всього на загальну суму 7 544 862,00 грн. з ПДВ.

20 квітня 2011 року між сторонами підписано акт приймання-передачі № 20-1/2011 р., в якому визначено, що позивачу передано Товар (комп'ютерне обладнання/техніка) по тринадцяти товарним позиціям в кількості 131 одиниці на загальну суму 960 000,00 грн. з ПДВ. З цього ж приводу підписано видаткову накладну № 146 від 20.04.2011.

21 квітня 2011 року між сторонами вищезгаданого договору складено акт приймання-передачі № 21/2011 р., в якому визначено, що позивачу передано Товар (комп'ютерне обладнання/техніка) по чотирьох товарним позиціям в кількості 74 одиниць на загальну суму 2 544 862,00 грн. з ПДВ. З цього ж приводу підписано видаткову накладну № 147 від 21.04.2011.

22 квітня 2011 року між сторонами складено акт приймання-передачі № 22-1/2011 р., в якому визначено, що позивачу передано Товар (комп'ютерне обладнання/техніка) по тринадцяти товарним позиціям в кількості 110 одиниць на загальну суму 2 054 000 грн. з ПДВ. З цього ж приводу підписано видаткову накладну № 158 від 22.04.2011.

22 квітня 2011 року між сторонами складено акт приймання-передачі № 22-2/2011 р., в якому визначено, що позивачу передано Товар (комп'ютерне обладнання/техніка) по семи товарним позиціям в кількості 62 одиниць на загальну суму 1 986 000 грн. з ПДВ. З цього ж приводу підписано видаткову накладну № 149 від 22.04.2011.

За правилом «першої події» на підставі зазначених актів позивачу видано податкові накладні: від 20.04.2011 № 16 з ПДВ 160 000 грн., від 21.04.2011 № 147 з ПДВ 424 143,67 грн., від 22.04.2011 № 149 з ПДВ 331 000 грн., від 22.04.2011 № 158 з ПДВ 342 333 грн.

Розрахунки проведені лише на суму у розмірі 4 579 120,00 грн. з ПДВ, що спростовує доводи позивача щодо повного виконання зобов'язань за договором (у розмірі 7 544 862,00 грн.).

12.08.2011 анульовано реєстрацію ТОВ «КПТ Міг» платником ПДВ по причині внесення до ЄДР запису про відсутність платника за місцезнаходженням, інформація про що розміщена на офіційному сайті ДПС України.

Згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.08.2011, копія якого наявна у матеріалах справи, прийнято рішення про проведення обшуку офісу № 7 будинку № 87-Б по вул. Межигірській у м. Києві, що використовується ТОВ «Конім Груп».

З протоколу обшуку вбачається, що 28.09.2011 у ТОВ «Конім Груп» вилучено: печатки та чекові книжки інших підприємств, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «КПТ Міг», оборотно-сальдова відомість по ТОВ «КПТ Міг», договір з ТОВ «КПТ Міг» № 04/04/2011-П та додаток №1 до нього, вищенаведені податкові накладні, видаткові накладні, реєстраційні та первинні документи інших юридичних осіб.

Разом з тим, позивачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надано товарно-транспортних накладних, наявність яких зумовлюється умовами договору, будь-якої документальної інформації щодо наявності у постачальника транспортних засобів, отримання інформації відносно чого до укладання договору є звичайною діловою практикою з метою з'ясування реальних можливостей контрагента щодо постачання/транспортування продукції, технічної документації на комп'ютерне обладнання та керівництва по експлуатації на обладнання, які супроводжують поставки такого роду та наявність яких передбачено договором та приписами ч. 2 ст. 662 ЦК України, сертифікатів якості/відповідності на комп'ютерне обладнання/продукцію, що зумовлено положеннями п. 6.1 договору, доказів наявності прав на використання комп'ютерних програм, доказів введення обладнання в експлуатацію, зокрема 50 серверів, доказів наявності у позивача трудових ресурсів, як для організації виконання спірних операцій, так і для використання придбаного обладнання (у т.ч. 50 серверів), докази щодо чого вимагалися у позивача ухвалою суду від 12.10.2011, інших доказів, які прямо та опосередковано могли б в сукупності з іншими доказами або окремо підтверджувати фактичне вчинення вищезгаданих операцій, у т.ч. не надано доказів проведення повних розрахунків на суму 7 544 862,00 грн.

Крім цього, в ході проведення перевірки податковим органом встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність основних засобів, майна та матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій, встановлено відсутність у цього підприємства торгівельного виробничого обладнання, транспортних засобів, складських ресурсів, а також встановлена чисельність працюючих у кількості 2-х осіб, що недостатньо для виконання спірних операцій з огляду на кількість обладнання, строки, що передбачалась до поставки за договором.

При цьому, як вбачається з акту перевірки на запит ДПІ від 17.06.2011 № 5161/10/15-284 зазначене підприємство, внаслідок відсутності за своїм місцезнаходженням, не надало документальних підтверджень здійснення операцій з поставок, зокрема, і у спірний період.

Також, позивач не зміг пояснити та документально довести виробничої необхідності для підписання договору з придбання такої великої кількості обладнання та, зокрема, 50 серверів, тобто наявності розумних економічних причин для підписання вищезгаданого договору, по якому проведено відповідні витрати на користь контрагента позивача та документально не довів використання зазначеного у договорі обладнання у власній господарській діяльності, у т.ч. шляхом використання для надання послуг третім особам, що також вказує на недоведеність фактичного виконання операцій з поставки та відсутність зв'язку проведених позивачем витрат (у т.ч. сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку) для цілей здійснення господарської діяльності позивача.

На підставі досліджених доказів, колегія суддів вважає, що викладені в Акті перевірки висновки податкового органу про безтоварність господарських операції між позивачем та його контрагентами є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, як суб'єктом владних повноважень, повністю доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000472302 від 10.08.2011.

Натомість, доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Конім Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 грудня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 22.04.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.