Рішення № 31105143, 07.05.2013, Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа 120/606/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2013 року Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Єрохіної І.В.

при секретарі Кириловій Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське цивільну справу за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненскої філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненскої філії звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є споживачем послуг по поставці теплової енергії на потреби опалення. Оскільки надання громадянам комунальних послуг не є безоплатним, а відповідач за надані послуги не сплачував, виникла заборгованість у розмірі 9018 грн. 42 коп. Відповідно до вимог статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до вимог статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 9018 грн. 42 коп. за період з 01.08.2011 року по 01.04.2013 року та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснила згідно до вищевикладеного. Пояснив, що ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненскої філії здійснює прямі розрахунки зі споживачем, а тому укладення договору не є обов'язковим. «Кримтеплокомуненерго» веде прямі абонентські розрахунки з населенням за спожити послуги. Відповідач зобов'язаний був укласти з позивачем договір про надання послуг, що є його обов'язком, але він цього не зробив. Рішенням Апеляційного суду АРК від 09.04.2012 року з відповідача стягнута заборгованість у сумі 6978 грн. 90 коп. В даний час відповідач належним чином не провів відключення від централізованого опалення, внаслідок чого у нього утворилась нова заборгованість у сумі 9018 грн. 42 коп.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, позовні вимоги не визнав. Пояснив суду, що він не укладав договір з позивачем на постачання теплової енергії, тому відповідач не зобов'язаний оплачувати за споживання теплової енергії. Крім того, він з 2003 року не отримує послугу від позивача, оскільки не використовує теплову енергію, що підтверджується актом обстеження його квартири, згідно якого його квартира відключена від централізованого опалення.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам в їх сукупності, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач був споживачем послуг по поставці теплової енергії на потреби опалення.

Відповідно до вимог статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 68 ЖК України, ст.. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що наймач зобов'язаний вностити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до вимог статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Державного комітету з питань житлово-комунальних послуг у житловому фонді від 25.04.05р. № 60, зазначено, що виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Роздольненська філія ОП «Кримтеплокомуненерго» є виробником теплової енергії, який транспортує її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, тобто, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виробляє (створює) житлово-комунальні послуги, а не надає ці послуги кінцевому споживачу - населенню. Споживачем, в свою чергу, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05р. № 630, є фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг безпосередньо споживачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Крім того, статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року визначено обов'язки споживача та виконавця житлово - комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання житлово - комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово - комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово - комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків.

Стаття 179 ЖК України передбачає, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 статті 319 ЦК України передбачено, що власник має не лише суб'єктивні права, але й несе відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду", утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, які затверджуються КМУ, незалежно від форм власності на них.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово - комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін (ухвала Верховного Суду України від 06.02.2008 року за позовом ДП «Моноліт-Сервіс» ТОВ Будівельна фірма «Моноліт» до Б.)

Оскільки відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, він зобов'язаний був укласти договір з позивачем на надання житлово-комунальних послуг.

Також, згідно Постанови Уряду АРК № 166 від 04.06.1996 року «Про заходи щодо введення прямих абонентських розрахунків з населенням за послуги тепло-, водопостачання та водовідведення були введені прямі абонентські розрахунки з населенням за спожити послуги на підприємствах АТ «Кримтеплокоммуненерго».

Тому доводи відповідача про те, що між сторонами відсутні договірні відносини, а тому відповідач не зобов'язаний оплачувати за споживання теплової енергії є неспроможними.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що його квартира відключена від централізованого опалення з 2003 року, оскільки процедура відключення квартир окремих абонентів від опалювання передбачена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до цього Порядку відключення окремих житлових приміщень провадиться за попередньою процедурою узгодження, розробки проекту та технічних умов на підставі рішення міжвідомчої комісії при виконкомі (п. 2.1-2.4). Згідно п. 2.5 відключення від тепломереж здійснюється монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт, який у десятиденній строк подається заявником до Комісії на затвердження (п. 2.6). Лише після проходження цієї процедури на черговому засіданні Комісії переглядаються умови договору (п. 2.7).

Таким чином, договірні правовідносини не можуть припинитися раніш дати складання акту про відключення жилого приміщення від тепломереж.

Акт про відключення квартири відповідача від тепломереж суду не надано. Відповідачем не дотриманий порядок відключення від системи центрального опалення.

З зазначених вище підстав суд критично ставиться до акту обстеження квартири позивачі від 14.11.2011 року, оскільки він не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.. 58, 59 ЦПК України. Крім того, даний акт складений депутатом селищної ради, який не є спеціалістом у даній сфері.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справи, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи, а саме, з довідки про розрахунок (а.с. 12) вбачається, що у відповідача виникла заборгованість у сумі 9018 грн. 42 коп. за період з 01.08.2011 року по 01.04.2013 року. Але, як вбачається з рішення Апеляційного суду АРК від 09.04.2012 року з відповідача стягнута заборгованість за період з 01.09.2008 року по 01.09.2011 року. Таким чином, чергова заборгованість у відповідача виникла з 01.09.2011 року. З урахування вищезазначеного суд вважає, що сума заборгованості повинна бути зменшена на суму 222 грн. 56 коп., та повинна складати 8795 грн. 44 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, а тому відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільняється від сплати судового збору. Таким чином, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 3, 7, 10, 11, 60, 209, 212-218 ЦПК України, ст.. 257 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненскої філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненскої філії (р/р 260363001770 МФО 324805 ОКПО 03358593) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 8795 грн. 44 коп.

Судові витрати залишити на сторонах.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя Єрохіна І.В.