Рішення № 31102639, 23.04.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р. Справа № 5024/1684/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м.Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес", м. Херсон

про стягнення 332 166,31 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Горбачевська К.В., уповн. представник, довіреність № 30-17/1/193 від 27.12.2012р.;

від відповідача - Смолієнко В.М., уповн. представник, довіреність № 439 від 06.12.2012р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 332166,31 грн. заборгованості, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за договором від 11.01.2012р. № 2/7Д про надання послуг. Позовні вимоги обґрунтовано твердженнями про незабезпечення відповідачем гарантованих ним позивачу згідно з вказаним договором обсягів перевантаження олії рослинної, а саме 40 000,00 тон., через причали позивача протягом першого півріччя 2012 року та приписами статей 530 та 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, положеннями пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 3.8, 3.9 договору від 11.01.2012р. № 2/7Д.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнає у повному обсязі, як безпідставні, просить суд відмовити повністю в їх задоволенні. При цьому, у відзиві стверджується, що вказаний у договорі від 11.01.2012р. № 2/7Д обсяг перевантаження олії рослинної був завищений, оскільки внаслідок зміни власника відповідача у відповідача не було укладено договорів з постачальниками олії, а також, що відповідач не забезпечив відвантаження передбачених договором обсягів соняшникової олії й через інші, незалежні від відповідача, причини, а саме - вимерзання посівів та неврожай соняшника в Україні. Але, у відзиві наголошується, що навіть за таких обставин, станом на 01.07.2012р. відповідачем було оброблено на причалах позивача, на виконання вказаного договору, 15 612,137 тон олії.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 23.04.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (надалі - порт) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (надалі - відповідач) 11.01.2012р. уклали договір № 2/7Д про надання послуг (надалі - договір) (а.с.8-12), у Розділі 1 "Предмет договору" якого вказано, що договір визначає порядок і умови надання послуг перевалювання силами та засобами відповідача через причали порту №/№ 9 та 10 олії рослинної наливом (надалі - вантаж) в обсязі 40 000,00 тон у період часу з січня 2012 року по червень 2012 року, включно, на експорт з України або транзитом з інших країн. При цьому, згідно з п. 1.2, п. 1.3 договору, вивезення експортного та транзитного вантажу здійснюється суднами, що направляє відповідач в строки, які узгоджені з портом, обробка та обслуговування суден здійснюється відповідно до "Зведення звичаїв ДП "Херсонський морський торговельний порт", "Обов'язкових постанов по ДП "Херсонський морський торговельний порт" та предмету договору, а розрахунки за послуги порту здійснюються згідно Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. № 392, з наступними доповненнями і змінами (надалі - Збірник тарифів). Відповідно до п. 2.1, п. 2.3. договору порт зобов'язався надати відповідачеві причальний фронт на причалах порту №/№9 та 10 для швартування суден під навантаження вантажу, а також оформлювати рахунки за кількість вантажу, завантаженого на морське судно, що вказується у коносаменті, згідно з актом навантаження судна, підписаним належним чином уповноваженими представниками відповідача і судна. Відповідач згідно з п. 3.8 договору зобов'язався здійснювати навантаження вантажу на судна за нормою не менш ніж 1900,00 тон за добу своїми силами і засобами, в тому числі проводити шланговку і відшланговку. При цьому, згідно з п. 3.9 договору відповідач надав порту гарантії, що обсяг перевантаження вантажу за період з січня 2012 року по червень 2012 року становитиме 40 000,00 тон.

Відповідно до п. 4.1.1 договору за використання причалів порту при навантаженні вантажу відповідач сплачує порту за ставками згідно з п. 2.2. Збірника тарифів за кожну навантажену на судно тону вантажу (згідно з коносаментом), при цьому, порт має право нарахувати плату не менш ніж за гарантовані обсяги перевантаження вантажу, які вказано у п.3.9 договору (тобто, за 40 000,00 тон - примітка суду). Пунктом 4.1.2 договору передбачено, що відповідач сплачує порту вартість льодового збору в період льодової компанії згідно з п. 2.4. Збірника тарифів. Відповідно до п. 4.2.1 договору відповідач повинен здійснити 100 % оплату попереднього рахунку порту до підходу судна до акваторії порту під вантажні операції за кожну суднову партію вантажу: вартість використання причалу - по ставці 1,42 доларів США (без ПДВ) за одну тонну вантажу, а також льодовий збір - по ставці 1,55 доларів США (без ПДВ) за одну тонну вантажу. Згідно з п. 4.3 договору остаточний розрахунок з портом відповідач здійснює по кожній судновій партії після відвантаження вантажу на судно, а в разі невиконання відповідачем гарантованих за п.3.9 договору обсягів перевантаження, порт має право нарахувати відповідачу плату за використання причалу на різницю між такими гарантованими обсягами та фактичними обсягами перевантаження вантажу за тарифами п.4.2.1 договору. Облік фактичних обсягів перевантаження вантажу здійснюється на підставі коносаментів по датах, зазначених в них. Відповідно до п.4.5 договору нарахування плати за використання причалів при навантаженні суден та льодового збору здійснюється портом в доларах США, по ставках згідно з Збірником тарифів, розмір яких вказано у п.4.2.1 договору, з перерахуванням у гривні по курсу Національного банку України на момент відвантаження вантажу на судно (дата коносамента). Нарахування плати за використання причалів на різницю між гарантованими обсягами та фактичними обсягом перевантаження вантажу, здійснюється портом в доларах США по ставці згідно Збірника тарифів, розмір якої вказано у п. 4.2.1 договору, з перерахуванням у гривні по курсу Національного банку України на дату акта виконаних робіт. Згідно з ч. 3 п. 4.3 договору портом та відповідачем узгоджено, що у разі відправлення відповідачеві рахунків порту поштою, оплата відповідачем таких рахунків здійснюється протягом 10 банківських днів з дати відправлення рахунку.

Згідно з п. 8.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання відповідачем та портом і діє до 30.06.2012р., а в частині взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами договору обов'язків по договору. Згідно з п. 8.2 договору відповідач та порт домовилися про те, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до набрання чинності договором, а саме з 01.01.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 цього ж кодексу не допускається одностороння відмова від виконання умов договору.

На виконання договору, протягом періоду його дії (перше півріччя 2012 року - примітка суду), відповідач перевантажив через причали порту №/№ 9 та 10 вантаж у обсязі 15 612,137 тон, що підтверджується наступними первинними документами:

- маніфест від 02.01.2012р., коносаменти від 02.01.2012р. №/№ 1 та 2, доручення на відвантаження від 30.12.2011р. №/№ 30/12/11 (а.с.13-17);

- маніфест від 09.03.2012р., коносамент від 09.03.2012р. № 1, доручення на відвантаження від 07.03.2012р. № 07/03/12 (а.с.18-20);

- маніфест від 05.04.2012р., коносаменти від 05.04.2012р. №/№ 1-8, доручення на відвантаження від 30.03.2012р. № 30/03/12 (а.с.21-30);

- маніфест від 31.05.2012р., коносамент від 31.05.2012р. № 1, доручення на відвантаження від 28.05.2012р. № 25/05/12 (а.с.31-33);

- маніфест від 30.06.2012р., коносамент від 30.06.2012р. № 1, доручення на відвантаження від 29.06.2012р. № 29/06/12 (а.с.34-36).

Таким чином, різниця між гарантованим відповідачем порту у договорі обсягом перевантаження вантажу та фактично перевантаженим відповідачем обсягом вантажу за період дії договору становить 24 388,00 тон.

24 387,863 тон. = 40 000,00 тон (гарантований за договором обсяг перевантаження вантажу за період часу з січня 2012 року по червень 2012 року, включно) - 15 612,137 тон (фактично перевантажений обсяг вантажу за цей період часу).

На вказану різницю у обсягах вантажу портом був складений Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 4217 від 30.06.2012р. (а.с.37), складено дисбурсментський рахунок від 09.07.2012р. № 117 (а.с.75) та виставлено відповідачеві рахунок від 09.07.2012р. № 5418 (а.с.38) на оплату використання причалів порту при виконанні перевантаження вантажів силами і засобами клієнтів на суму 332 166,31 грн. (з ПДВ), розрахунок у матеріалах справи (а.с.93). Вказаний розрахунок судом перевірений.

Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 4217 від 30.06.2012р. та рахунок від 09.07.2012р. № 5418 на сплату 332 166,31 грн. порт направив відповідачеві 13.07.2012р. поштою, листом з описом вкладення, а саме - цінним листом з повідомленням, який відповідач отримав 19.07.2012р., що підтверджується повідомленням підприємством поштового зв'язку про вручення відповідачеві цього листа (форма 119). З урахуванням положень ч. 3 п. 4.3 договору відповідач повинен був оплатити рахунок від 09.07.2012р. №5418 до 28.07.2012р. Проте, а ні у цей строк, а ні в подальшому у серпні та вересні 2012 року, після надсилання портом відповідачеві додаткових письмових вимог про оплату рахунку від 09.07.2012р. № 5418 (а.с.41-42), відповідач оплату цього рахунку не здійснив, відповіді на вказані листи - вимоги порту не надав. За таких обставин порт направив відповідачеві претензію від 05.10.2012р. № 30-05/1/54/579 (а.с.44-45) з вимогою сплатити протягом семи банківських днів з дня отримання претензії на користь порту 332 166,31 грн. заборгованості. Відповідач листом від 15.10.2012р. № 30086 надав відповідь на цю претензію, згідно з якою повідомив, що претензія порту відповідачем розглянута та не підлягає задоволенню, оскільки вказаний у п.3.9 договору обсяг перевантаження вантажу, а саме 40 000,00 тон, був завищений по причині відсутності договорів між відповідачем та постачальниками олії рослинної, що сталося внаслідок зміни власника відповідача (а.с.46). Також, у відповіді на претензію відповідач вказав, що станом на 01.07.2012р. обробив на причалах порту 15 600,00 тон вантажу, але вже станом на 05.07.2012р. додатково обробив 27 000,00 тон. вантажу, які були заявлені на перше півріччя 2012 року, але з незалежних від відповідача причин, відвантажені 05.07.2012р. У зв'язку із цим відповідач просив не звертатися до суду з позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій через незабезпечення відповідачем гарантованих обсягів перевантаження вантажу у 40 000,00 тон у період часу з січня 2012 року по червень 2012 року, включно.

Згідно з ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що договір підписаний відповідачем без будь-яких заперечень, зокрема, щодо змісту п. 3.9 та п. 4.3 договору. При укладанні договору протоколи розбіжностей до нього не складалися, а протягом визначеного у п. 8.1 договору періоду його дії (з 12.01.2012р. до 30.06.2012р.) до договору не вносилися зміни в частині зменшення гарантованого до перевантаження обсягу вантажу та/або скасування передбаченого п. 4.3 договору права порту нарахувати відповідачу плату за використання причалу на різницю між такими гарантованими обсягами та фактичними обсягами перевантаження вантажу. На дату складання портом Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 4217 від 30.06.2012р., дату складання портом дисбурсментського рахунку від 09.07.2012р. № 117 (а.с.75) та виставлення відповідачеві рахунку від 09.07.2012р. № 5418 договір не було визнано недійсним. Договір не визнаний недійсним, повністю або в певній частині, й станом на час розгляду судом даної справи. Доказів іншого відповідачем суду не надано. У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує, того факту, що протягом періоду дії договору (перше півріччя 2012 року) відповідачем не забезпечено перевантаження причалами порту гарантованих відповідачем позивачу згідно з договором обсягів перевантаження вантажу - 40 000,00 тон.

Доказів сплати на користь порту 332 166,31 грн. заборгованості за договором відповідач суду не надав.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що стверджуючи, зокрема, у відповіді на претензію порту, про те, що обробка заявлених на перше півріччя 2012 року до оброблення 27 000,00 тон. вантажу була здійснена лише 05.07.2012р. через незалежні від відповідача причини, відповідач не вказав будь-які конкретні обставини, які зумовили це, а також не надав будь-яких доказів на підтвердження наявності вказаних обставин.

З урахуванням раніше наведених за текстом даного рішення встановлених судом обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 332 166,31 грн. заборгованості з оплати використання причалів порту при виконанні перевантаження вантажів у відповідності до умов договору.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, які пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплатою послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 6 643,33 грн. має бути покладений на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, вул. Червоностудентська, 36/В; ідент. код ЄДР - 14113558; п/р 260062615 в Херсонській ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Херсон, МФО 352093) на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4; ідент. код ЄДР - 01125695; п/р 2600201693454 в ХФ АТ "Укрексімбанк" м. Херсон, МФО 352639) 332 166 (триста тридцять дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 31 коп. основної заборгованості та 6 643 (шість тисяч шістсот сорок три) грн. 33 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.05.2013р.

Суддя К.В. Соловйов