Ухвала суду № 31098993, 18.04.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

18.04.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/1114/2013р. Головуючий у першій

інстанції Батурін А.С.

Категорія 46 Доповідач у апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Клочка В.П., Сундукова В.М.,

при секретарі: Пасічник Г.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Вимоги позову мотивовані тим, що на утриманні позивача окрім сина ОСОБА_6 знаходяться малолітня донька від другого шлюбу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та його дружина ОСОБА_8, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено у повному обсязі.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового про задоволення позовних вимог його довірителя у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи видно, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірваний. Від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого з позивача на користь відповідача рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 24 лютого 2010 року стягнуті аліменти у розмірі ? частки від всіх видів доходу, але не менш 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 лютого 2010 року і до його повноліття.

15 жовтня 2011 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8, від якого має доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4,5).

Ставлячи питання про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що на утримання дитини від першого шлюбу ним сплачуються аліменти у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу, що перешкоджає рівному розподілу половини його доходів, між особами, які перебувають на його утриманні, а саме дітей від першого та другого шлюбів, та дружини ОСОБА_8, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовує вимоги свого позову несправедливим розподілом його доходів між особами, які знаходяться на його утриманні, що не являється підставою для зменшення розміру аліментів у відповідності до вимог ч.1 ст.192 СК України. Належних доказів, які свідчили про погіршення матеріального стану позивача через зміну сімейного стану, суду представлено не було. Як і не було представлено, належних доказів які б свідчили про те, що зобов'язання, які покладені на позивача рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 24 лютого 2010 року, перешкоджають виконанню ним своїх обов'язків як чоловіка та батька, передбачених ст.ст.84, 180 СК України, щодо його дружини та малолітньої доньки. Навпаки з довідки № 1526 від 11 липня 2012 року вбачається, що грошове утримання ОСОБА_3 при військовій частині 87289 ОКПО-08147010 за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року склало 160 244 грн. 06 коп., що свідчить про достатній матеріальний стан позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки у відповідності до ст.ст.10, 60 ЦПК України позивачем не доведено належними доказами наявність підстав для зменшення розміру аліментів з мотивів, наведених у ч.1 ст.192 СК України.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновки суду не спростовують.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому воно відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова

Судді: /підпис/ В.П.Клочко

/підпис/ В.М.Сундуков

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного

суду м.Севастополя В.О.Єфімова