Ухвала суду № 31095718, 08.05.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/1557/13 Головуючий у 1 інстанції Макаров В.О.

Суддя-доповідач Краснокутська О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

08 травня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Пільщик Л.В.

Суддів Краснокутської О.М.

Сапун О.А.

При секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2013 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що у період з 01 січня 2009 року по 29 лютого 2012 року Концерн «МТМ» надав ОСОБА_3, яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Відповідачка за вказаний період часу здійснювала часткову оплату за наданні послуги, та станом на 01 березня 2012 року загальна сума заборгованості складає 2108, 33 грн., стосовно якої на її адресу направлялась претензія.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість з 01 січня 2009 року по 29 лютого 2012 року у сумі 2108, 33 грн. та судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2013 року позовні вимоги Концерну «МТМ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Концерну «МТМ» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в сумі 2108, 33 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 214, 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно до вимог ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Обов'язок відповідачів сплатити борг за надані послуги ґрунтується на вимогах ст.ст.322, 509, 525, 526 Цивільного Кодексу України, та нормах Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Правовідносини між сторонами також регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року (далі Правила).

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця -надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частин 1-3 ст.32 зазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов договору.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Право Концерну «Міські теплові мережі»на отримання оплати за надані послуги з опалення підтверджено рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради №25 від 29.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м.Запоріжжі», відповідно до якого з 01.01.2009 року в м.Запоріжжі виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «Міські теплові мережі»в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ». Виконавцем послуг з утримання будинків,споруд та прибудинкових територій для населення,що мешкає у житловому фонді, визначені комунальні підприємства «ВРЕЖО».

Задовольняючи позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» , суд першої інстанції правильно виходив із встановлених обставин і того,що відповідачка є споживачем теплової енергії,за яку у неї утворилась заборгованість в сумі 2108гр.33коп.,які підлягають стягненню з неї на користь позивача.

Такі висновки відповідають встановленим обставинам справи і набутим доказам.

Судом встановлено і з матеріалів справи вбачається, що Концерн «Міські теплові мережі»надає послуги з централізованого опалення в тому числі і у приміщення, розташоване за адресою : АДРЕСА_1 ,в якому зареєстрована відповідачка ОСОБА_3 Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 у м. Запоріжжя та внутрішньо будинкової системи опалення і виконавцем послуг з утримання будинку на час виникнення спору було КП ВРЕЖО №1.

В квартирі відповідачки ОСОБА_3 квартирний засіб обліку на опалення відсутній.

З 1 лютого 2009 року на будинку, в якому знаходиться помешкання ОСОБА_3, встановлений прилад обліку опалення, що підтверджується актом приймання комісією вузлу обліку абонентського вводу від 01.02.2009р. на жилому будинку АДРЕСА_1.

За період з 01 січня 2009 року по 29 лютого 2012 року концерном «МТМ « відповідачці надано послуг з опалення на загальну суму6064гр.68коп.., але відповідачкою послуги оплачувались частково , внаслідок чого станом на01.03..2012 року утворилась заборгованість ,яка складає 2108,33гр., що підтверджується розрахунком (а.с.12-13 ), а також розшифровкою споживання теплової енергії по житловому будинку АДРЕСА_1(а.с.37,38).

Із наданого розрахунку вбачається,що нарахування за січень 2009 року здійснено на підставі п.21 Правил ,затверджених Постановою Кабінету міністрів України №630 від 21.07.2005року ,згідно до якого у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами(нормами) споживання, а за період з лютого по березень 2012року -, виходячи із показань будинкових засобів обліку теплової енергії на підставі п.12.Правил.

Суд, розглядаючи спір, правильно не взяв до уваги посилання відповідачки на те,що між нею та позивачем не укладений договір про надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, оскільки статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідачка отримувала послуги і за законом повинна їх оплачувати.

Посилання на неналежну якість наданих послуг не можуть бути взятими до уваги і підставами для відмови у задоволенні позову, виходячи із наступного.

Згідно до п 15),п16) Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення,затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року №630 питання щодо звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання або надання не у повному обсязі або про перерахунок розміру плати вирішуються виконавцем в порядкуё, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному договором.

Згідно до п.5 Постанови №151 Кабінету Міністрів України від 17.02.2011року №151 «Про затвердженння порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі,зниження якості» перерахунок за надання послуг з централізованого опалення проводиться у разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній за умови відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії.

Законом не передбачено здійснення перерахунку за послуги з централізованого опалення за наявності приладу обліку на будинку або квартирі.

Згідно до ст..1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»№1875 від 24.06.2004р. точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої,об лаштоване засобами обліку та регулювання.

Як вже зазначено, на будинку №11 ,в якому знаходиться помешкання відповідачки ОСОБА_3 , встановлений прилад обліку опалення. Вартість наданого мешканцям будинку опалення обчислюється, виходячи із показань приладів обліку у точки розподілу пропорційно площі їх помешкання на підставі діючих тарифів і розрахунки з позивачем за опалення здійснюються пропорційно отриманій будинком кількості теплової енергії , тому посилання відповідачки на складення актів-претензій про низьку температуру у квартирі і вимоги щодо перерахунку і зниження оплати послуг за опалення не можуть бути взятими до уваги. До того ж із наданих актів обстеження системи теплопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Запоріжжя від 16.02.2011р., 30.01.2012р,укладених спільно представниками МТМ і ВРЕЖО №1 вбачається,що температурні параметри елеваторного вузлу в будинку відповідають встановленій температурним графіком нормі.

До компетенції позивача не входить втручання і виконання будь-яких робіт у внутрішньо будинковій системі опалення.

Відповідно до Додатку «Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р.№529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» до послуг,які надаються комунальними підприємствами «ВРЕЖО» належать технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання, теплопостачання.

Оскільки законом не передбачено втручання позивача у роботу внутрішньо будинкових мереж і забезпечення їх роботи ,а ці функції виконують ПРЕЖО, судова колегія не вбачає підстав вважати обґрунтованими ствердження відповідачки про недостатній тепловий режим у внутрішньобудинкових мережах будинку АДРЕСА_1 і зокрема у її квартирі АДРЕСА_1 з вини позивача.

Судова колегія не може взяти до уваги посилання апелянта на те,що за п.22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення точка розподілу,в якій здійснюється передача послуги від виконавця споживачеві є відгалуження від стояків у межах квартири, оскільки договір між сторонами по справі з наведенням їх відповідних до Типового Договору умов не укладався і вимоги ст.. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,де йдеться про визначення точки розподілу, мають вищу юридичну силу перед Типовим Договором.

Із наданої судовій колегії ксерокопії припису від 01.02.12р. на ім.»я начальника КП ВРЕЖО№1 вбачається,що у зв»язку із надходженням чисельних скарг від мешканців будинку АДРЕСА_1 на відсутність відповідного до норми тепла у помешканнях жильців цій установі було надано припис здійснити необхідну профілактику і налагодження внутрішньої системи опалення будинку, на який відповіддю №3261/04 від 30.08.20ё11р.(а.с.59) КП ПРЕЖО -1 повідомило про виконання дій з усуненню зазначених у приписі недоліків.

Не можуть бути взятими до уваги і доводи апелянта про те,що суд вийшов за межі пред»явленого позову,оскільки рішення суду постановлено в межах заявлених позовних вимог. При цьому судом фактично стягнута сума лише за послуги теплопостачання,що відповідає наданому розрахунку і набутим доказам в межах заявлених вимог.

Судом у відповідності до вимог ст.. 213,214 ЦПК України встановлені обставини,що мають значення для справи і висновки відповідають цим обставинам , набутим доказам і вимогам закону. Відповідачкою на виконання вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України не надано жодного допустимого доказу щодо неналежного надання саме позивачем послуг з централізованого опалення, тому здійснення перерахунку за надання цих послуг Концерном «МТМ»за період, коли утворилася заборгованість, не проводилось і підстав для звільнення її від відповідальності за невиконання зобов»язання немає.

Судом повно і всебічно з»ясовані обставини справи,що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на не укладення сторонами по справі договору про надання послуг і неналежне надання послуг позивачем, є неспроможними за наведеними вище підставами.Інші доводи апеляційної скарги є такими,що суперечать матеріалам справи і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: