Ухвала суду № 31094146, 16.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р.Справа № 2-а-241/11/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД -Ковширіна М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Головного Управління Державного казначейства України у Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД до Головного Управління Державного казначейства України у Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД звернулося в суд з позовом до Головного Управління Державного казначейства України у Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправною бездіяльності щодо невідшкодування ТОВ «Артіль»ЛТД сум податку на додану вартість за жовтень 2010 року з Державного бюджету України та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 427341,00 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва у встановлені законодавством строки неправомірно не подано висновок до Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про повернення з бюджету податку на додану вартість, а останнім безпідставно не перераховано позивачеві суми ПДВ за висновком податкової служби.

30 березня 2011 року Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачами подані апеляційні скарги в яких зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Вимоги апелянтів обґрунтовані доводами апеляційних скарг.

В зв'язку з викладеним апелянтами ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Центральному районі М.Миколаєва, в тому числі як платник податку на додану вартість.

19.11.2010 позивачем до Державної податкової інспекції у Центральному районі М.Миколаєва подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року. У додатках 3 та 4 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року ТОВ «Артіль» ЛТД зазначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (427341,0,0грн.) шляхом перерахування на рахунок підприємства.

Довідкою від 11.01.2011 за №52/07-000/13857386 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Артіль"ЛТД з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2010 по 30.09.201 Ороку», складеною контролюючим органом за результатами проведеної перевірки ТОВ «Артіль» ЛТД, підтверджено факт надмірної сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість та правильність відображення ТОВ "Артіль"ЛТД у декларації за жовтень 2010 року бюджетного відшкодування в сумі 427341,00грн.. При цьому, в розділі 4 Довідки «Висновок» зазначено наступне:

1.Перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Артіль»ЛТД у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 398157грн.;

2. За результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на суму 29184грн., що пов'язано з відсутністю відповідей по постачальникам товарів (робіт, послуг) на дату підписання довідки перевірки.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що в контексті наведених правових норм вбачається неправомірність правової позиції відповідачів, що є підставою для задоволення позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

В процесі розгляду справи по суті у суді першої інстанції відповідачем Головного Управління Державного казначейства України у Миколаївській області надано до суду висновок про відшкодування з бюджету податку на додану вартість в сумі 398157грн.

Державна податкова інспекція у Центральному районі М.Миколаєва є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам ст.19 Конституції України та здійснюватись у відповідності з приписами ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» та ЗУ «Про податок на додану вартість» (нормативні акти чинні на час виникнення правовідношень між сторонами).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень судам належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо і неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принцип) рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.7.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до пп.7.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5-7.7.6 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику латку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Приписами п.п.7.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 1.7 та підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, визначено, що факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі; у разі виявлення розбіжностей чітко викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків. Відповідно до п.1.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання"

Відповідно до вимог пунктів 1,4 Положення про Державне казначейство України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за № 454/12328 територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.1.8 ЗУ "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Один з випадків, за наявності якого повертається сума надмірної сплати податку на додану вартість, передбачений п.7.7 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість". Бюджетному відшкодуванню, згідно з цією статтею, підлягає частина від'ємного значення між податковим зобов'язанням і кредитом, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам, а не факт сплати податку до бюджету постачальниками.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо того, що дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в контексті вказаних правових норм є протиправними оскільки єдиним способом визначення завищення платником суми бюджетного відшкодування у відповідності до вимог п.п.7.7.7 «б» ст.. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», є податкове повідомлення, в якому визначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Колегія суддів наголошує, що жодним нормативним актом не передбачено будь-яких обмежень або додаткових вимог, що пов'язують відшкодування ПДВ з неотриманням відповідей за результатами « зустрічних» перевірок контрагентів платника податків. До того ж, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування ПДВ, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області повинно було перерахувати ці кошти позивачеві відповідно до 14.01.2011 року.

Правомірність визначення суми бюджетного відшкодування з податку на лодану вартість підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2010 року та додатками 1-4 до казаної декларації і фактично не оспорюється відповідачами. Відсутність будь-яких порушень законодавства, що регулює питання відшкодування ПДВ, з боку ТОВ "Артіль" ЛТД, що підтверджено Довідкою про результати перевірки, вказує на те, що зменшення суми бюджетного відшкодування є протиправним та порушує законні права та інтереси позивача.

Положення п.1.8 ст. 1 ЗУ «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування з бюджету податку на додану вартість, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Проте, проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість. Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 року суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Головного Управління Державного казначейства України у Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» ЛТД до Головного Управління Державного казначейства України у Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 19 квітня 2013 року

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.