Постанова № 31093517, 17.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2013 року 09:15 № 826/1872/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕКО ГРУП» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000085 від 19.12.2012 р.,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕКО ГРУП» (надалі - ТОВ «ТД ТЕКО ГРУП», позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000085 від 19.12.2012 р. винесеного на підставі акту камеральної перевірки № 1093/1509/37046716 від 10.12.2012р.

Свої позовні вимоги ТОВ «ТД ТЕКО ГРУП» обґрунтовує тим, що перевірка відбулася з порушенням порядку її проведення, установленого законодавством, оскільки у податкового органу відсутні повноваження на використання даних Єдиного реєстру податкових накладних під час проведення перевірок.

Також позивач зазначає, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, в той час як відповідачем проведено перевірку лише декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.

В судове засідання представник позивача не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкові повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

ТОВ «ТД ТЕКО ГРУП» зареєстроване Печерському районною в м. Києві державною адміністрацією 14.04.2010р. за № 1 070 102 0000 039555. Код за ЄДРПОУ: 37046716.

ТОВ «ТД ТЕКО ГРУП» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.04.2010р. за № 55171 та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі пункту 200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України в порядку статті 76 розділу IІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку декларації ТОВ «ТД ТЕКО ГРУП» з податку на додану вартість за жовтень 2012року.

За результатами перевірки складено акт № 1093/15-09/37046716 від 10.12.2012р.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки встановлено, що декларація заповнена підприємством з порушенням вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. N 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за N 1490/20228, в порушення підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «ТД ТЕКО ГРУП» включено до складу податкового кредиту податкові накладні на суму ПДВ 171 000,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 000085 від 19.12.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 171 000,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 42 750,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 75.1.1. ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до положень п. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Приписами підпункту 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно положень пп. 14.1.171. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України у цьому Кодексі поняття податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

В той же час, відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Окрім того, відповідно до Листа Державної податкової адміністрації України від 23.03.2011 р. N 8073/7/16-1617, під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема: 1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість: - арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї; 2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних; 3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів; 4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних; 5) розбіжності між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов'язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок; 6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних); 7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно положень п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, суд вважає твердження позивача про те, що при камеральній перевірці підлягає перевірці вся податкова звітність суцільним порядком, а не лише декларація з ПДВ за жовтень 2012 року, та посилання позивача про необґрунтованість використання податковим органом під час проведення камеральної перевірки даних з Єдиного реєстру податкових накладних органам державної податкової служби є необґрунтованими.

Відповідно до положень п. 16.1.3. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Так, відповідно до положень п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14. Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень -з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень -з 1 січня 2012 року.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України.

Окрім того, відповідно до п. 8 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011р. за N 1490/20228 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі співставлення даних Реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інформації з Єдиного реєстру податкових накладних виявлено відсутність включених ТОВ «ТД Теко Груп» до складу податкового кредиту наступних податкових накладних: № 9073327276 від 20.11.2012р. на суму 171 000,00 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд погоджується із висновком податкового органу, що ТОВ «ТД Теко Груп» в порушення п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України включило суми податку на додану вартість до податкового кредиту по податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та не подало до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку із вищезазначеним суд погоджується із висновком податкового органу про завищення ТОВ «ТД ТЕКО ГРУП» податкового кредиту на загальну суму 171 000,00 грн. що свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення № 000085 від 19.12.2012 р. винесене відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ТЕКО ГРУП» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко