Постанова № 31092848, 16.04.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/6880/11

категорія 3.9.1

16 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Шевчук Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Житомирського відкритого акціонерного товариства "Крок"

до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Житомирське відкрите акціонерне товариство "Крок" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 25.02.2011 року №0000702301, №0000712301 та №0000692301. Свої вимоги обгрунтовує тим, що підприємством вимоги податкового законодавства не порушувались, а висновки, що викладені в акті перевірки є необґрунтованими, прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними. Позивач посилається на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у м. Житомирі щодо порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2011 року по справі було призначено судово - бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Бутинцю Францу Францовичу, а провадження у справі зупинено.

12 березня 2013 року у зв'язку із надходженням висновку судово-бухгалтерської експертизи, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі було поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та висновку судово-бухгалтерської експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав зазначених в письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Житомирське відкрите акціонерне товариство "Крок" на податковому обліку знаходиться в Державній податковій інспекції у м.Житомирі та є платником податку на додану вартість.

З 20 грудня 2010 року по 03 лютого 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Житомирі було проведено планову виїзну перевірку Житомирського відкритого акціонерного товариства "Крок" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

Перевіркою серед інших встановлено порушення Житомирським відкритим акціонерним товариством "Крок" п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.10 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого позивачем за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року занижено податок на прибуток на суму 249496,00 грн., а також порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року занижено податок на додану вартість на суму 135411,00 грн., в т.ч. за березень 2010 року на 19201,00 грн., серпень 2010 року на 4399,00 грн., вересень 2010 року на 2565,00 грн. та неправомірно заявлено суму до бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 9755,00 грн., за січень 2010 року в розмірі 85213,00 грн., за лютий 2010 року в розмірі 14308,00 грн.

За результатами перевірки було складено акт №468/23-1/04594746/0110 від 10.02.2011 року на підставі якого Державною податковою інспекцією у м.Житомирі були винесені податкові - повідомленні рішення:

- №0000692301 від 25.02.2011 року , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 311870,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 249496,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 62374,00 грн.;

- №0000702301 від 25.02.2011 року, яким Житомирському відкритому акціонерному товариству "Крок" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32706,00 грн., в т.ч. основний платіж в розмірі 26165,00 грн., штрафні санкції в розмірі 6541,00 грн.;

- №0000712301 від 25.02.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 109276,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 27319,00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що вказані в акті №468/23-1/04594746/0110 від 10.02.2011 року порушення виникли за рахунок того, що на думку податкового органу Житомирським відкритим акціонерним товариством "Крок":

- не проведено коригування зміни компенсацій вартості товарів у відповідних звітних податкових періодах при поверненні товарів постачальнику СП ТОВ "Ріф-1" в сумі 221195,00 грн.

- безпідставно в ІІ півріччі 2009 року включено до складу валових витрат витрати по нарахованому земельному податку в розмірі 99586,00 грн. на земельну ділянку , яку не використовувало у господарській діяльності, оскільки виробниче та адміністративне приміщення, яке знаходиться на ній товариство орендує в ТОВ "Інтер-Форум", які є власністю останнього;

- безпідставно включено до складу валових витрат витрати по отриманих послугах електропостачання, теплопостачання, водопостачання, які не компенсовані замовниками послуг із переробки давальницької сировини по виготовленню взуття;

- безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, який сплачений при отримані послуг електропостачання, теплопостачання та водопостачання.

Щодо не проведення позивачем коригування зміни компенсацій вартості товарів у відповідних звітних податкових періодах при поверненні товарів постачальнику СП ТОВ "Ріф-1" в сумі 221195,00 грн., суд зазначає наступне.

У 2009 році Житомирське відкрите акціонерне товариство "Крок" придбало у контрагента СП ТОВ «Ріф-1» товарно-матеріальні цінності (взуття) для здійснення торговельної діяльності. Витрати на його придбання відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" було віднесено до складу витрат та відображено в рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток підприємства.

В акті перевірки №468/23-1/04594746/0110 від 10.02.2011 року зазначено, що перевіркою показників, відображених у рядку 05.1 Декларації "Коригування витрат (зміна суми компенсації вартості товарів)", за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р. у сумі 0,00 грн., встановлено, що позивачем не було відображано операцій по зміні суми компенсації вартості товарів, не проведено коригування зміни компенсації вартості товарів по р.05.1 "Коригування валових витрат при зміні компенсації вартості товарів (робіт, послуг)" у відповідних звітних періодах при поверненні товарів постачальнику СП ТОВ «Ріф-1» на загальну суму 221195 грн. (Дт 631 Кт281 Журнал "Головна книга"), у зв'язку з чим завищено валові витрати на 221195 грн.

Поняття приросту (убутку) матеріалів та порядок його розрахунку визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємства". Згідно з п.5.9 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Приріст (убуток) балансової вартості розраховується на основі даних бухгалтерського обліку для визначення бази оподаткування і складання Декларації з податку на прибуток.

На кінець 2009 року зазначений товар залишився нереалізованим, тому приріст товару було відображено в додатку К1/1 до Декларації.

В подальшому при поверненні товару СП ТОВ «Ріф-1» позивачем дана операція проведена по Д-т 63 (розрахунки з постачальниками та підрядниками) з К-т28 (товари) та відображена в податковій декларації замість рядка 05.1 ("Зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг)") по рядку 04.1 ("Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)") (зменшувалась раніше задекларована сума витрат).

Таким чином операція з повернення товарів постачальнику СП ТОВ "Ріф-1" не вплинула на збільшення валових витрат.

Крім того, у викновку судово-бухгалтерської експертизи, експертом не підтверджено висновок податкового органу щодо завищення валових витрат в сумі 221195,00 грн. у зв'язку з непроведенням змін компенсації вартості товарів, оскільки це суперечить викладеному матеріалу в акті податкової перевірки.

Щодо безпідставного включення позивачем в ІІ півріччі 2009 року до складу валових витрат витрати по нарахованому земельному податку в розмірі 99586,00 грн. на земельну ділянку, яку не використовувало у господарській діяльності, оскільки виробниче та адміністративне приміщення, яке знаходиться на ній товариство орендує в ТОВ "Інтер-Форум", які є власністю останнього, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 5, 14, 15 Закону України "Про плату за землю", об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності чи користуванні.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) та землекористувач.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення прав власності або права користування земельною ділянкою.

Земельна ділянка площею 5,4923 га, що розташована за адресою: м.Житомир, вул.Героїв Пожежних, 122, в перевіряємий період знаходилась у користуванні Житомирського відкритого акціонерного товаритсва "Крок", що стверджується державним актом на право постійного користування землею (а.с.89-90 т.1).

В акті перевірки відсутнє посилання щодо користування земельною ділянкою будь-якими іншими юридичними або фізичними особами, окрім позивача.

Крім того правомірність сплати земельного податку відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не заперечувалась.

Щодо безпідставного включення до складу валових витрат витрати по отриманих послугах електропостачання, теплопостачання, водопостачання, які не компенсовані замовниками послуг із переробки давальницької сировини по виготовленню взуття та безпідставного включення до складу податкового кредиту податок на додану вартість, який сплачений при отримані даних послуг, суд зазначає наступне.

В грудні 2005 року між позивачем та Житомирським РЕМ укладено договір №2 на постачання електричної енергії. Відповідно до п.7.2 даного договору, розрахунки за спожиту електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку.

Валові витрати позивача по послугах електропостачання за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року становлять 1285959,01 грн. з яких 755258,00 грн. пов'язані із самостійним виготовленням продукції.

Витрати по послугах електропостачання в сумі 530700,00 грн. відшкодовували СП ТОВ "Ріф-1", ДП "Модітал", ТОВ "КНР" відповідно до укладених з Житомирським відкритим акціонерним товариством "Крок" договорів оренди приміщень та договорів на відшкодування витрат на комунальні послуги. Дані кошти позивач в бухгалтерському та податковому обліку відображав як доходи від надання послуг.

Оскільки здача в оренду приміщень Житомирським відкритим акціонерним товариством "Крок" вважається одним із видів діяльності товариства, так як його статутом передбачено здійснення інших видів діяльності не заборонених чинним законодавством, то усі понесені витрати та отримані доходи що стосуються оренди приміщень та сплати комунальних послуг за їх користування повинні вважатися такими, що пов'язані з його господарською діяльністю.

На підставі вказаного та з огляду на те, що СП ТОВ "Ріф-1", ДП "Модітал", ТОВ "КНР" здійснювалось відшкодування витрат на комунальні послуги, які позивачем зараховувались до валового доходу, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат витрати по отриманих послугах електропостачання, теплопостачання, водопостачання при переробці давальної сировини по виготовленню взуття, а отже правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, який сплачений при їх отримані.

Зазначене підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи по даній справі від 11.03.2013 року, який письмово відповідачем не заперечений та підтверджений первинними документами, долученими до позовної заяви.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на час виникнення спірних відносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно із п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд-

постановив:

Позовні вимоги задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000702301 від 25.02.2011 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000712301 від 25.02.2011 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000692301 від 25.02.2011 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 22 квітня 2013 р.