Постанова № 31091693, 26.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 квітня 2013 року 09:27 справа №826/4616/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод”

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання дій протиправними, заборону вчиняти дії та зобов’язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 квітня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне підприємство “Жмеринський маслосир завод” (далі по тексту – позивач, ПП “Жмеринський маслосир завод”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Печерському районі міста Києва), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача, що виразились у проведенні документальної невиїзної перевірки ПП “Жмеринський маслосир завод”, результати якої оформлені актом від 20 лютого 2013 року №695/22-3/36331788 “Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод”, код за ЄДРПОУ 36331788 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.05.2010 року по 31.12.2011 року, з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року”; 2) заборонити відповідачу вчиняти певні дії, а саме використовувати факти, викладені в акті від 20 лютого 2013 року №695/22-3/36331788 “Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод”, код за ЄДРПОУ 36331788 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.05.2010 року по 31.12.2011 року, з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року”, в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів ПП “Жмеринський маслосир завод” за ланцюгами придбання (продажу) товарів; 3) зобов’язати відповідача вилучити з АС “Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” інформацію про результати документальної невиїзної перевірки ПП “Жмеринський маслосир завод”, які оформлені актом від 20 лютого 2013 року №695/22-3/36331788 “Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод”, код за ЄДРПОУ 36331788 щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.05.2010 року по 31.12.2011 року, з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4616/13-а, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 22 квітня 2013 року.

В судовому засіданні 22 квітня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника в судове засідання не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 22 квітня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18 лютого 2013 року №533 на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України наказано провести документальну невиїзну перевірку ПП “Жмеринський маслосир завод”.

На підставі зазначеного наказу відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ПП “Жмеринський маслосир завод”, за результатами якої складено акт від 20 лютого 2013 року №695/22-3/36331788 “Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод”, код за ЄДРПОУ 36331788, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2010 року по 31.12.2011 року, з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року” (далі по тексту – Акт перевірки).

Позивач вважає протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення документальної невиїзної перевірки, оскільки перевірка проведена за відсутності законодавчо визначених підстав, а в Акті перевірки викладені необґрунтовані, безпідставні та помилкові висновки щодо господарської діяльності ПП “Жмеринський маслосир завод”.

Відповідач письмового заперечення проти позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Виходячи зі змісту процитованої правової норми, вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи органу державної податкової служби, та в приміщенні органу державної податкової служби.

Хоча відповідачем не визначено яка саме документальна невиїзна перевірка проведена, суд, враховуючи посилання в Акті перевірки на пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, приходить до висновку, що у межах спірних правовідносин проведено документальну позапланову невиїзну перевірку.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як підставу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП “Жмеринський маслосир завод” відповідач визначив підпункт 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що виявлено факти про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства та, що позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження на запит ДПІ у Печерському районі м. Києва протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Крім того, матеріали справи не містять копій відповідного письмового запиту ДПІ у Печерському районі м. Києва та доказів його направлення ПП “Жмеринський маслосир завод”.

В Акті перевірки йде мова про письмовий запит від 08 лютого 2013 року №5644/10/22.8-10 з одночасним посиланням на неможливість вручення такого запиту позивачу, у зв’язку з його відсутністю за податковою адресою: 0103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 13.

При цьому згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Наведе свідчить, що письмовий запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень поштою на податкову адресу ПП “Жмеринський маслосир завод” не надсилався та під розписку посадовій особі ПП “Жмеринський маслосир завод” не надавався.

Суд також звертає увагу, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували надіслання ПП “Жмеринський маслосир завод” рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка ПП “Жмеринський маслосир завод” проведена за відсутності підстав, передбачених підпунктом 78.1.11 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України та з порушенням порядку повідомлення про проведення такої перевірки, відповідно, дії ДПІ у Печерському районі м. Києва у межах спірних правовідносин вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб що передбачені Податковим кодексом України, тобто протиправними; відтак позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне також висловити свою незгоду з висновками, що викладені відповідачем в Акті перевірки.

Так, в Акті перевірки відповідач зазначив наступне: фінансово-господарська діяльність ПП “Жмеринський маслосир завод” здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ПП “Жмеринський маслосир завод”, фінансово-господарські взаємовідносини між ПП “Жмеринський маслосир завод” та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами; та дійшов наступних висновків: перевіркою встановлено відсутність реального здійснення операцій ПП “Жмеринський маслосир завод” за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2011 року та з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року; у ПП “Жмеринський маслосир завод” відсутні об’єкти оподаткування (відсутня передача товару (послуги) з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (надання послуг) до вище зазначених контрагентів постачальників за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2011 року та з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року; перевіркою встановлено порушення вимог статті 22, статті 138, пункту 184.5 статті 184, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, статей 3, 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до завищення податкових зобов’язань та завищення податкового кредиту за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2011 року та з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року.

Крім того, відповідач зазначив про відсутність у позивача підтверджуючих первинних документів щодо взаємовідносин з контрагентами за перевірений період, складський приміщень, транспортних засобів, основних фондів чи будь-якого майна, необхідного для здійснення господарської діяльності підприємства.

У підпункті 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України закріплено право платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В той же час протиправні дії відповідача в частині не надіслання позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, про що встановлено судом вище, позбавили ПП “Жмеринський маслосир завод” права бути присутнім під час проведення перевірки та надання відповідних пояснень, ознайомлюватись та отримати Акт перевірки та подати письмові заперечення, а також унеможливили виконання позивачем обов’язку щодо надання всіх документів, що належать або пов’язані з предметом перевірки.

Як підтверджує зміст Акта перевірки та не спростовано відповідачем, при перевірці ПП “Жмеринський маслосир завод” відповідач використав лише дані інформаційних систем державної податкової служби, дані податкової звітності позивача та акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ТОВ “Юніс”.

Частина перша статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На переконання суду, використана відповідачем при перевірці інформація не може підтверджувати відсутність реального здійснення операцій ПП “Жмеринський маслосир завод” за перевірений період, відсутність у позивача можливостей і засобів для здійснення фінансово-господарської діяльності , а також підтверджувати встановлені Актом перевірки порушення вимог статті 22, статті 138, пункту 184.5 статті 184, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України та норм Законів України “Про податок на додану вартість” та “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Здійснені відповідачем заходи суперечать самій суті документальної перевірки згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, оскільки відповідач не досліджував дані фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, та первинних документів ПП “Жмеринський маслосир завод”.

Безпідставними є також посилання в Акті перевірки на норми Цивільного кодексу України та нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Так, частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Однак, відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та підприємствами-контрагентами (постачальниками та покупцями), а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, матеріали справи не містять.

У свою чергу органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб’єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок.

За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновки Акта перевірки про неправомірну діяльність ПП “Жмеринський маслосир завод”, не набуття ним цивільної право дієздатності, про фіктивні фінансово-господарські взаємовідносини між ПП “Жмеринський маслосир завод” та його контрагентами про відсутність реального здійснення операцій за перевірений період та порушення вимог статті 22, статті 138, пункту 184.5 статті 184, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, статей 3, 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, є помилковими, не підтверджуються нормативно та документально, й виходять за межі повноважень відповідача.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” інформацію про інформацію про результати документальної невиїзної перевірки ПП “Жмеринський маслосир завод”, які оформлені Актом перевірки, суд керується наступним.

Відповідно до пункту 2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року №266, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно з пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС “Аудит”. По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що інформацію про висновки Акта перевірки відповідач вніс до інформаційної бази даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, а висновки Акта перевірки у свою чергу стали підставою для змін щодо податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП “Жмеринський маслосир завод” за перевірений період, а саме: відповідач зменшив суми податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,0 грн.

Наведене, на думку суду, фактично свідчить, що відповідач на підставі необґрунтованих та непідтверджених висновків Акта перевірки, змінив дані, задекларовані ПП “Жмеринський маслосир завод” у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2011 року та з 01 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

З урахуванням того, що висновки Акта перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість таких висновків суд приходить до висновку, що ДПІ у Печерському районі м. Києва зобов’язана вилучити з інформаційної бази даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, інформацію, внесену на підставі Акта перевірки, та про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року №К/9991/74156/12.

Разом з тим, суд не погоджується з позовними вимогами про заборону відповідачу використовувати факти, викладені в Акті перевірки, в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів за ланцюгами придбання (продажу) товарів, оскільки позивачем не доведено факту вчинення таких дій, а тому права позивача наразі не є порушеними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП “Жмеринський маслосир завод” підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод” задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод”, за результатами якої складено акт від 20 лютого 2013 року №695/22-3/36331788 “Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод”, код за ЄДРПОУ 36331788, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2010 року по 31.12.2011 року, з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року”.

3.Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних “Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, інформацію, внесену на підставі акта від 20 лютого 2013 року №695/22-3/36331788 “Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод”, код за ЄДРПОУ 36331788, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.05.2010 року по 31.12.2011 року, з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року”.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Зобов’язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Жмеринський маслосир завод” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять гривень двадцять копійок) шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко