Постанова № 31091664, 15.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 р. Справа № 2а-10130/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. при секретаріМаксименко Е.М. за участю: представника позивача Овсяннікової Л.О. представника відповідача - 1 Сірик О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до відповідачів: 1 - публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім.Артема, 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром М» про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську звернулася до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім.Артема, товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром М» який містить наступні вимоги:

стягнути з ТОВ „Техпром М" на користь відкритого акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім.Артема грошові кошти вартості робіт в розмірі 1 954 454,41 грн.

стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема в доход держави грошові кошти вартості робіт в розмірі 1 954 454,41 грн., на поточний рахунок 31110115700002 код платежу 24060300 в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЗКПО 23928791.

Позов обґрунтований тим, що в результаті проведеня планової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" за період з 01.07.2007р. по 31.03.2010р., було встановлено, що між ВАТ"Дніпроважпапірмаш" ім.Артема. (замовник) та ТОВ „Техпром М" (виконавець) укладено типові договори: договір від 10.08.2009р. №130 на організацію роботи по ремонту важкого токарного станка мод. 1М675 в МСЦ1, вартість організації робіт, послуг та матеріалів для проведення ремонту по договору складає 941233,20 грн., в т.ч. ПДВ - 156872,20 грн.; договір від 31.08.2009р. №132 на організацію роботи по ремонту ливневої каналізації цехів заводу та ремонту кровлі, вартість організації робіт, послуг та матеріалів для проведення ремонту по договору складає 1013221,21 грн., в т.ч. ПДВ - 168870,20 грн.

В ході перевірки встановлено відсутність реального здійснення господарських oперацій по проведенню на ВАТ „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема ТОВ „Техпром М" ремонту. Через це підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Діяльність ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема, була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником який не виконував своїх зобов'язань за договором та податкових зобов'язань.

Укладаючи угоди сторони мали на меті інтереси, що суперечать інтересам держави і суспільства, а саме умисел на ухилення від сплати податків, що проявився в завищенні валових витрат та порушенні норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999р. Вищезазначені договори, укладені з метою надання юридичної правоподібності, перерахуванню грошових коштів з несплатою податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави. У відповідності до вимог ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України з ВАТ „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема в доход держави має бути стягнуті грошові кошти вартості робіт сплачені за даними угодами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник ВАТ „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, письмово виклавши свої заперечення та пояснив, що позивач необґрунтовано та без належних доказів стверджує про протиправність правочинів між ВАТ „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема, ТОВ „Техпром М". Дійсність та законність вказаних правочинів підтверджується первинними документами, а також судовими рішеннями.

Представник ТОВ „Техпром М" в судове засідання не з'явився, заперечення на позовну заяву не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку з внесенням змін до статуту відкритого акціонерного товариства „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема, змінено назву ВАТ „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема на публічне акціонерне товариство „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема.

Дослідивши матеріли справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову має бути частково відмолено з наступних підстав.

Судом встановлено, що в ході планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2010 р. було встановлено, що між ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема (замовник) та ТОВ „Техпром М" (виконавець) було укладено типові договори:

договір від 10.08.2009р. №130 на організацію роботи по ремонту важкого токарного станка мод. 1М675 в МСЦ1. Вартість організації робіт, послуг та матеріалів для проведення ремонту по договору складає 941233,20 грн., в т.ч. ПДВ - 156872,20 грн.;

договір від 31.08.2009р. №132 на організацію роботи по ремонту ливневої каналізації цехів заводу та ремонту кровлі. Вартість організації робіт, послуг та матеріалів для проведення ремонту по договору складає 1013221,21 грн., в т.ч. ПДВ - 168870,20 грн.

Відповідно до п.1.1 укладених договорів виконавець приймає на себе зобов'язання по організації робіт з ремонту важкого токарного станка мод.1М675 в МСЦ1, ремонту ливневой каналізації цехів заводу та ремонту крівлі.

Виконання робіт оформлено актами виконаних робіт в довільній формі: акт виконаних робіт від 22.09.2009р., організація робіт по ремонту ливневої каналізації цехів заводу; акт виконаних робіт від 28.09.2009р., організація робіт по ремонту важкого токарного станка мод.1 М675в МСЦ1; акт виконаних робіт від 18.09.2009р., організація робіт по ремонту даху цехів заводу.

Відповідачем зазначено, що в актах виконаних робіт не відображено що виконання ремонтних робіт проводилось із залученням сторонніх організацій.

Приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізації, добудови, реконструкції тощо) оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (типова форма № 03-2 згідно Наказу Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. № 352.

Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороннє підприємство, акт складається у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію. Акт застосовують для оформлення приймання закінчених робіт як з капітального, так і поточного ремонту основних засобів.

При проведенні як підрядним, так і господарським способом капітального та поточного ремонту будівель і споруд наказом Держкомстату України, Держкомбуду України «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 21.06.2002 р. № 237/5 передбачено складання довідки про готовність виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3).

Під час перевірки ВАТ „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема було надано висновок незалежного оцінювача № 340-2009 ZAK від 25.09.09р. про ринкову вартість технічного об'єкта важкого токарного станка мод. 1М675 для подальшої його реалізації. Проведеною оцінкою встановлено що станок знаходиться в незадовільному стані.

Акт виконаних робіт по ремонту вищенаведеного станка складено і підписано сторонами 28.09.2009р. 29.09.2009р. укладено договір з ПП „Експотрейд" на реалізацію вищенаведеного станка. Відповідно Арму „Контрагенти" на ТОВ „Техпром М" має стан - основний платник, рахується один працівник, основні засоби відсутні.

В ході перевірки від ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську в межах кримінальної справи 04.10 № 99106903 отримано матеріали в яких встановлено, що ТОВ «Техпром М" фактично не виконувало ремонтні роботи на об'єктах замовника, а виконував посередницькі функції. Фактично виконання робіт здійснювалося ТОВ «Пром Строй Експерт».

Директором ТОВ «Пром Строй Експерт» ОСОБА_8 повідомлено, що він не був директором даної фірми, або її засновником. Договори з ТОВ „Техпром - М" не укладались, роботи не проводились

Згідно висновку по результатам обстеження технічного стану будівель і cпоруд ВАТ „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема за адресою вул. Білостоцького, 98 в м.Дніпропетровську на предмет відповідності виконаних в 2009 році робіт нормам і правилам ДБН, надані акти на виконані роботи по ТОВ «Техпром М» не дають точного уявлення про час та місце проведених робіт і є узагальненням витрат по підприємству попередніх періодів, які не мають відношення до 2009 р.

Проведення операції з надання послуг повинно бути підтверджено первинним документом-актом прийому-передачі виконаних робіт, в якому обов'язково зазначається зміст, одиниця виміру господарської операції. В порушення вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999р. такі обов'язкові реквізити в актах відсутні. Документальне підтвердження факту виконання робіт відсутнє, за яким складається акт виконаних робіт. Крім того, не визначено первинні документи, в яких зафіксовано за який обсяг виконаних робіт здійсненна оплата ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема.

Акти прийому-передачі послуг не містить інформацію щодо фактичних обсягів виконаних робіт відсутня конкретизація змісту господарської операції, кількість виконавців отриманих послуг, кількість витраченого часу при виконанні робіт. Також при перевірці не надана інформація, чи фактично перебували виконавці робіт на території підприємства.

Для надання юридичної сили, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 та не порушувати публічний порядок.

Вищенаведене на думку відповідача свідчить про відсутність реального здійснення господарських oперацій по проведенню на ВАТ „Дніпроважпапірмаш" ім.Артема, ТОВ „Техпром М" ремонту. Матеріали перевірки свідчать про те, що підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Діяльність ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема, була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником який не виконував своїх зобов'язань за договорами та податкових зобов'язань.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Укладаючи угоди сторони мали на меті інтереси, що суперечать інтересам держави і суспільства, а саме умисел на ухилення від сплати податків, що проявився в завищенні валових витрат. Вищезазначені договори, укладені з метою надання юридичної правоподібності перерахуванню грошових коштів з несплатою податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави.

Отже грошові кошти вартості робіт в розмірі 1 954 454,41 грн. підлягають стягненню з ТОВ „Техпром М" на користь ВАТ «Дніпроважпапірмаш» ім.Артема, а з ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема в доход держави повинні бути стягнуті грошові кошти вартості робіт в розмірі 1 954 454,41 грн.

Окрім того, позивач як на додаткові докази порушення відповідачами законодавства під час здійснення господарських операцій послався на судові рішення, а саме:

постанову Амур-нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2011р. по кримінальній справі № 1-67/11 за обвинуваченням голови правління ВАТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема ОСОБА_7. у скоєнні ним злочину передбаченого ч.2 ст.367 КК України, яка підтверджує безтоварність операцій з ТОВ «Техпром М»;

вирок Індустріального районного суду м Дніпропетровська від 12.08.2011 р. по кримінальній справі №0417/1-298/2011 яким підтверджено, те що ТОВ «Техпром М» був створений (придбаний) з метою здійснення і прикриття незаконної діяльності з надання незаконних фінансових послуг з переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову та фактично господарська діяльність даного підприємства не здійснювалася.

Надаючи правову оцінку висновкам позивача суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1 - 3 ст. 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України та ст. 207 Господарського кодексу України недійсність правочинів (господарських зобов'язань) може бути доведено виключно у судовому порядку.

Норми ЦК України встановлюють, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону пре нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 224 ЦК України); у раз відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. 3 ст. 247, ч. 1 ст.249, ч 2 ст. 547, ч. 3 ст. 586, ч. 3 ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. 3 ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

З викладених норм Цивільного кодексу України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст.228 ЦК України, є: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами прав; власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконном заволодіння ним, тощо.

Правовідносини між платником і державою з приводу оподаткування результатів господарських операцій (правочинів) є публічно-правовими, а тому мета особи на несплату податків не може бути підставою для висновку про нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, з умови фактичного виконання цивільно-правових зобов'язань та реальності вчинених господарських операцій.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Також, згідно до узагальнення Верховного суду України про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.11.2008 р., термін "нікчемність правочину", передбачений ЦК, до прийняття цього Кодексу у вітчизняному законодавстві не вживався. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Судам потрібно мати на увазі, що з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер».

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та нормами Податкового кодексу України визначені функції податкових органів.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що позивачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки факту нікчемності правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст. ст. 203, 215, 228, 662, 656 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного вбачається, що податкова інспекція не мала законних підстав на визнання правочинів нікчемними без наявності рішення суду про визнання правочинів, укладених між відповідачем та ТОВ «Техпром М» недійсними у зв'язку з порушенням норм ст. 228 ЦК України. Позивачем не надано жодного рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсними. Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можливе лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Окрім того, суд зазначає, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011 р. по справі № 2а-11559/10/0470 апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема задоволена, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.11 у справі № 2а-11559/10/0470 скасована, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.08.2010р. № 0000988811/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1276425,00 грн. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1275489,00 грн.

Під час розгляду даної справи судом досліджувалося правомірність правовідносин між ВАТ «Дніпроважпапірмаш» ім.Артема та ТОВ «Техпром М» та правильність і законність відображення результатів діяльності в податковому обліку.

Вказаним рішенням встановлена недоведеність СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську факту нікчемності договорів укладених між ВАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» та ТОВ «Техпром М», відсутність рішень судів про визнання таких правочинів недійсними, а також правомірність відображення результатів діяльності ВАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» у податковому обліку зокрема й за операціями з ТОВ «Техпром М».

Відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо посилань позивача на постанову Амур-нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська по кримінальній справі № 1-67/11, за обвинуваченням голови правління ВАТ «Дніпроважпапірмаш» ім. Артема ОСОБА_7 у скоєнні ним злочину передбаченого ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України, то суд зазначає, що ОСОБА_7 обвинувачувався у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Відповідно до вказаної постанови провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_7 у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - припинено, ОСОБА_7 звільнено на підставі ст.47 КК України, від кримінальної відповідальності з передачею на поруки його трудовому колективу ПАТ завод «Павлоградхіммаш».

Згідно до ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи у відношенні відповідача - 1 та його посадових осіб вирок по кримінальній справі не виносився і постанова по справі про адміністративне правопорушення на приймалася.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на вирок Індустріального районного суду м Дніпропетровська від 12.08.2011 р. по кримінальній справі №0417/1-298/2011. Вказаним вироком суду встановлено, що ТОВ «Техпром М» був створений (придбаний) з метою здійснення і прикриття незаконної діяльності з надання незаконних фінансових послуг з переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову та фактично господарська діяльність даних підприємств не здійснювалася.

Проте в даному вироку не встановлено жодного факту, який стосується правовідносин між ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» та ТОВ «Техпром М» (не встановлено, чи мало місце укладення фіктивних, нікчемних договорів) та ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» не виступав учасником операцій, які досліджувалися у вказаній кримінальній справі.

ПАТ «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» не несе відповідальність як за несплату податків контрагентом так і за можливу недостовірність відомостей про нього, або недотримання ним норм законодавства.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи те, що позивачем не доведено обґрунтованості викладених висновків зроблених під час здійснення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2010 р., а також доводів позовної заяви, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких передбачених законом підстав для стягнення з ВАТ "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема в доход держави грошових коштів вартості робіт в розмірі 1 954 454,41 грн., у зв'язку з чим в задоволенні позивних вимог в даній частині має бути відмолено.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з ТОВ „Техпром М" на користь відкритого акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім.Артема грошових коштів вартості робіт в розмірі 1 954 454,41 грн., то в судовому засіданні встановлено, що станом на 07.03.2013р. юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю „Техпром М" припинено, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 720505.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Таким чином, враховуючи те, що юридичну особу ТОВ „Техпром М" припинено, будь яких даних щодо правонаступництва до суду не надходило, суд вважає за необхідне закрити провадження в даній частині позовну.

Керуючись п.5 ч.1 ст. 157, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м.Дніпропетровську до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім.Артема в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім.Артема в доход держави грошові кошти вартості робіт в розмірі 1 954 454,41 грн. - відмовити.

Провадження у справі, в частині позовних вимог щодо стягнення з ТОВ „Техпром М" на користь відкритого акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш» ім.Артема грошові кошти вартості робіт в розмірі 1 954 454,41 грн., закрити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 22 квітня 2013 року.

Суддя О.В. Врона