Постанова № 31091153, 18.04.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

18 квітня 2013 р. Справа № 802/1496/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представника позивача: Жейди Г.І.;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-залізобетон"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-залізобетон" до (надалі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної перевірки, оформленої актом планової виїзної перевірки від 12.12.2012р. №3310/22-02/30836685, податковим органом за висновками п.3 встановлено порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, на підставі чого до картки особового рахунку занесено пеню з податку доходів фізичних осіб в сумі 2011р.

Оскільки, всі платежі по перерахуванню податку до бюджету відбувались одночасно з виплатою оподатковуваного доходу, тому підстав для нарахування пені в сумі 2011 грн. немає. За даних обставин позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи наявна заява за підписом уповноваженого представника позивача, про розгляд даної справи в порядку письмового провадження, додатково просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, що містяться в письмових запереченнях (а.с.34-35).

Частина 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачає, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За даних обставин, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

У період з 25.10.2012 р. по 05.12.12р. Вінницькою ОДПІ на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Поділля-залізобетон", результат якої оформлений актом № 3310/2-02/30836685 від 12.12.2012р.

Згідно до пункту 3 висновку до вищезазначеного акту перевірки, позивачем порушено п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за період з 01.07.2009р. по 31.12.2011 р., в сумі - 183 046 грн. 19 грн. в т. ч. 2009р. в сумі - 39 550 грн. 19 коп., а саме: за жовтень 2009р. в сумі - 39 550 грн. 19 коп., за 2010р. в сумі - 30 грн. 83 коп., а саме за березень 2010 р. в сумі - 33 613 грн. 94 коп., за вересень 2010 р. в сумі - 37 516 грн. 89 за 2012 р. в сумі - 72 365 грн.17 коп. а саме: за лютий 2012 р. в сумі - 72 365 грн. 17 коп.(а.с.7-14).

На підставі чого податковим органом до картки особового рахунку внесено заборгованість зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) на суму 2011 грн., що підтверджується довідкою виданою Вінницькою ОДПІ від 14.02.2013р. вих. за № 2953/10/19 (а.с.17).

Оскільки, виявлені порушення не відповідають дійсності, тому позивач звернувся до суду з позовом .

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Положення п.п. 8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлюють, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду у відповідності до п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

За приписами п.п.8.1.5 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяці (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Положення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

З набранням чинності 01.01.2011р. Податкового кодексу України (надалі - ПК України), вищезазначені нормативно - правові акти втратили юридичну силу, однак п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168 ПК України визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Як свідчать матеріали акту перевірки від 12.12.2012р., в частині повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб податковим органом встановлено, що за період з 01.07.2009р. по 31.12.2011р. позивачем своєчасно не перераховано податок з доходів фізичних осіб.

Даний факт виявлено при дослідженні касової книги, прибуткових та видаткових касових ордерів, авансових звітів, даних всіх бухгалтерських рахунків, відомостей нарахування заробітної плати, наказів та первинних документів.

Надавши правову оцінку встановленому порушенню, суд зауважує, що представником відповідача, в обов'язок доказування вчинення своїх дій, не надано жодного доказу, які б підтверджували виявлені порушення.

Водночас, в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 19.11.2009р. № 622, з якого вбачається, що позивачем сплата податку з доходів фізичних осіб за жовтень, листопад та грудень 2009р. в сумі 47 000грн., від 14.04.2010р. № 216 яким сплачено податок з доходів фізичних осіб за березень, квітень та травень 2010р. в сумі 50 000грн., від 15.10.2010р. за № 566 згідно якого сплачено податок з доходів фізичних осіб за вересень, жовтень та листопад 2010р. в сумі 43 000грн., від 06.03.2012р. за № 1171 яким сплачено податок з доходів фізичних осіб за лютий 2012р. в сумі 46 500грн., від 23.03.2012р. за №№ 3120, 3119, з яких також слідує, що позивачем сплачено податок з доходів фізичних осіб за ОСОБА_2 та за ОСОБА_3 в загальній сумі 30 000 грн.

Крім того, на підтвердження заявлених позовних вимог, ТОВ "Поділля-залізобетон" до матеріалів справи також додано платіжні доручення з яких вбачається перерахування позивача коштів для виплати заробітної плати, а саме від 19.11.2009р. № 616, від 14.04.2010р. за № 211, від 15.10.2010р. за № 561, від 05.03.2012р. за № 1164, від 26.03.2012р. за № 3122 та за № ЛЕ 7212935 (а.с.19-26).

Тобто, з аналізу даних доказів можна зробити висновок, що всі видатки по перерахуванню податку з доходів фізичних осіб відбувались з одночасною виплатою оподаткованого доходу, відтак підстав для нарахування пені в сумі 2011грн., за наслідками п.3 висновку до акту перевірки від 12.12.2012р., у Вінницької ОДПІ відсутні.

Так, у відповідності до п.п.16.1, 16.2 та 16.3 ст. 16 "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України. Податок, утриманий з доходів нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету територіальної громади за місцем утримання такого податку. Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - уповноважений підрозділ).

Положення п. 129.1 ст. 129 ПК України визначають, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Здійснивши системний аналіз правових норм в розрізі заявлених позовних вимог, судом встановлено, що всі платежі по перерахуванню податку до бюджету відбувалися одночасно з виплатою оподаткованого доходу та в строк визначений законом, перевіряючим не правомірно нараховано пеню за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в сумі 2011 грн. та занесено її до картки особового рахунку ТОВ "Поділля-залізобетон".

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання та доводяться матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що позов слід задовольнити в повному об'ємі.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, надані позивачем, дають суду підстави для постановлення висновків, які спростовують доводи відповідача, та встановлені у справі обставини підтверджують позиції позивача.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) згідно до положень статті 94 КАС України. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - ТОВ "Поділля-залізобетон" судові витрати на сплату судового збору в сумі 2 188 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби щодо нарахування ТОВ "Поділля-залізобетон" пені по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2011 грн. відповідно до Акту виїзної планової перевірки №3310/22-02/30836685 від 12.12.2012р., а також дії щодо відображення в картці особового рахунку ТОВ "Поділля-залізобетон" пені в сумі 2011грн.. та

Зобов'язати Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області Державної податкової служби внести зміни до особистого рахунку позивача як платника податку шляхом виключення пені у сумі 2011грн., як неправомірно нарахованої.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Поділля-залізобетон" витрати по сплаті судового збору в сумі 34 грн. 41 коп. шляхом її списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя/підпис/ Чернюк Алла Юріївна

Копія вірна:

Суддя: Секретар: